Статті 38 номера "Київського політехніку" за 2005 рік

Ніхто так не опоетизував квіти як Катерина Білокур... У листі до працівників Центрального будинку народної творчості вона писала:

Леон Боровський (Leon Borowski) народився в 1884 р. у місті Гумани на Поділлі у сім‘ї лікаря. Гімназію закінчив там же в 1903 р. У Київському політехнічному інституті в 1913 р. одержав диплом інженерно-будівельного факультету.

Вітольд Казимеж Вежейський (Witold Kazimierz Wierzejski) народився в 1882 р. у селі Деребчин (Ямпольський повіт) на Поділлі, у родині працівника цукрового заводу. Учився в гімназії у Вінниці. У 1900 р. став студентом механічного факультету Київського політехнічного інституту.

На базі НТУУ “КПІ” 25 листопада відбулися збори керівного складу системи військової освіти Збройних сил України, в якому взяли участь командувачі видів ЗС України, їх заступники, представники Міноборони України і Генштабу, керівники вищих військових навчальних закладів та військових навчальних пі

23 листопада 2005 року в залі засідань Вченої ради відбулися організовані Державним політехнічним музеєм при НТУУ “КПІ” читання з циклу “Видатні конструктори України”, присвячені 100-річчю з дня народження академіка Івана Микитовича Францевича.

Профспілка працівників освіти і науки вирізняється серед організацій інших галузей згуртованістю та активністю, а її керівники – послідовністю у відстоюванні прав її членів.

29-30 листопада в НТУУ “КПІ” на базі факультету соціології пройшла ІІІ Міжнародна науково-практична конференція “Сучасні проблеми управління”, що зібрала в залах та аудиторіях нашого вузу понад 300 учасників, серед яких – 10 докторів наук та докторантів і близько 50 кандидатів з більшості областе

Влітку студентам ММІ, зокрема з кафедри прикладної гідроаеромеханіки і механотроніки, випала нагода побувати на практиці за кордоном, у місті Таллінні. Протягом десяти днів, проведених у гостях, наше життя було насичене подіями і спостереженнями.

Одвічне філософське питання “Що важливіше – форма чи зміст?” – не хвилювало, мабуть, лише безнадійно байдужих людей. На красиву людину приємно дивитися, проте, якщо вона не має нічого “за душею”, – спілкуватися стає нецікаво.