Нехай хтось з осінню удвох
радіє,
Когось в зимі привабить
простір білизни,
Мені ж красою справжньою
в житті є
Краса дівоча, моря і весни.
Чекаю день, коли прийду
у поле,
Візьму холодну грудочку
землі,
Зігрію у долонях, огляну
простір голий,
Насичусь вітру теплого
сповна,
Послухаю, чи не курличуть
журавлі
І сам собі скажу:
прийшла весна...
Чекаю дня цього, бо він
віщує свято,
Пройтись по зелені неквапним
кроком,
Почути миле кумкання
завзяте.
За щастя у своїм житті
вважаю
Побути знову на прем'єрі
року –
Концерті солов'їному із гаю.
Люблю як пахнуть
материнками левади,
Коли між вільхами іду
додому,
Люблю гуляти пелюстковим
садом,
Радіти зустрічі бджоли
і цвіту.
Люблю весну в буянні
молодому
Ще більш, бо після неї
прийде літо...