Київський політехнік

Чергові збори асоціації випускників КПІ відбулися 18 січня в залі адмінради. Було розглянуто поточні та організаційні питання.

Науково-методичні засади комплексного моніторингу якості підготовки фахівців у НТУУ «КПІ», перший тур якого відбувся восени 2005 року, були закладені на основі відповідних системних досліджень, які проводяться в університеті починаючи з 1992 року. Відмітимо основні з них:

Додаток до наказу ректора НТУУ “КПІ” №1-177 від 6.12.2007 р.

Людина – цар природи. Ця фраза, відома кожному з дитинства, уже «набила оскому» (особливо сьогодні, коли природа «віддячує» за наше нерозумне ставлення до неї землетрусами, ураганами, парниковим ефектом та іншими проявами своєї сили).

Нещодавно студенти-іноземці з ФІОТ перевірили та закріпили свої знання політичної системи та діяльності органів державної влади нашої держави… у Верховній Раді України. Яскраве практичне заняття з правознавства провела для них викладач Раїса Павлівна Куторій.

На кафедрі економіки та підприємництва ФММ приділяють велику увагу вдосконаленню науково-методичної бази підготовки фахівців, напрацюванню новітніх методик викладання фахових дисциплін, “інженеризації” економічної та управлінської підготовки.

Наприкінці 2007 року в 9-й залі НТБ НТУУ «КПІ» представники Федеративної Республіки Німеччина презентували студентам німецького відділення та викладачам кафедри теорії, практики й перекладу німецької мови ФЛ програму «IPS» (Internationales Parlaments-Stipendium).

“UKRBRIDGE” у листопаді 2007 року студенти Олександр Пасічний (ІПСА) – голова НТСА, Катерина Переверза (ІПСА), Олександр Дзюба (ВПІ) побували у Швеції, відвідали Королівський технологічний інститут (КТІ), Шведський інститут, наукове місто в Шисті, найсучасніший район Стокгольма Hammarby Sjost

У виставковій залі ім. В.Кушніра ФС відбулася виставка фотографій Леоніда Луб’янова, старшого наукового співробітника науково-дослідної лабораторії акустоелектроніки ФМФ, ветерана КПІ, який працює тут уже сорок років.

Кожен із нас пов’язує із новорічними святами нові надії та сподівання. А найбільше мріють діти. І добре, коли турботливі батьки можуть влаштувати цю казку своїй малечі. А що робити дітям, позбавленим батьківського піклування? У казку вони вірити не перестануть.