Уже не перший рік в Україні проводиться літературно-мистецьке свято «Дні красного письменства». 25 листопада цього року завітало воно і до нашого інженерно-фізичного факультету.

Зустрітися з відомими поетами, письменниками і просто чудовими людьми пощастило студентам другого та третього курсів.

2008 рік ознаменувався прекрасним олімпійським святом в Пекіні, шокуючою війною на Кавказі, яка засвідчила повернення світу до двополярної моделі, а також зміною лідерів військово-політичних центрів цієї моделі – США та Росії. Але нащадки пов'язуватимуть його з іншою подією – початком глобальної економічної кризи. Ця криза не має тимчасового, короткострокового характеру. В її основі – фундаментальні економічні перетворення, глобальний перерозподіл власності та подальша переконфігурація світу з виникненням нових центрів влади. Подолання кризи потребує глибинної структурної перебудови основ світової економіки, фінансової системи, виробничих відносин і зміни технологічного укладу глобалізованого суспільства.

Будь-які українські бажання, що минають мову, збудовані на піску.
Михайло Грушевський

Мова є духовним стрижнем будь-якої нації. Видатний український мовознавець Олександр Потебня казав: «Слово – то не просто мовний засіб, а засада мовної свідомості нації, в якій закладено наочне та абстрактне бачення буття». З огляду на це завойовники всіх часів прагнули позбавити підкорені народи їхньої мови, бо, як відомо, в народу та в його мови одне життя й одна смерть. В історії є численні приклади, коли зі зникненням мови зникав народ. Скажімо, з ХVІІІ століття вийшла з ужитку через утрату носіїв полабська мова – і припинив існування один із слов'янських народів (полабські слов'яни жили між Одрою й Лабою, звідки й назва племен). І навпаки, зберігаючи рідну мову, народ зберігає себе. З трагічної історії вірмен знаємо, що їх залишилася десята частина на десятій частині території, решту знищено або розсіяно по цілому світові. Але живе вірменська мова. І з нею живе прадавній вірменський народ.

17 грудня в урочистій обстановці перший проректор НТУУ «КПІ» Ю.І. Якименко та заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» проф. О. Пономарів, перерізавши символічну стрічку, відкрили Український освітньо-культурний центр НТУУ “КПІ”. У святкових заходах взяли участь голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» П.Мовчан, голова Київського товариства «Просвіта», доцент нашого університету О.Пугач, проректор КНУ ім. Т.Шевченка В.Шевченко та ін. відомі особистості.