Здається, про всі найцікавіші рослини парку КПІ "Київський політехнік" уже розповідав. Аж ні. Навесні, фотографуючи біля ЦКМ чудернацький клен, який розпустився червонуватими пагонами, звернули увагу, що під сусіднім з гінкго білоба (обнесений огорожею) деревом земля усіяна цупкими синювато-брунатними стручками, всередині яких надійно сховані насінини-боби.
Туристам, які мандрують заповідними стежками України, екскурсоводи полюбляють розповідати про шайтан-ягоду (кизил), переповідаючи байку О.Вишні. Аллах, бажаючи навести порядок на землі, зібрав усяку живність і наказав вибрати собі рослину, з якої потім і харчуватися. Хитромудрому шайтану припав до вподоби кизил, який з ранньої весни буйно квітнув. "Найраніше дозріє моє дерево, продам плоди й розбагатію", – розмірковував він. Пройшла весна, закінчилося літо – люди й тварини зібрали урожай зі своїх садів-городів, а шайтан-ягода все залишалася зеленою.
Останнім часом багато містян потяглися до дачних наділів: спробувати себе в новій справі – садівництві-городництві – та отримати від того зиск і, можливо, задоволення. З часом останнє стало переважати і тепер академіки-викладачі-службовці, і політехніки не виняток, стали фахівцями з дачного дизайну та ландшафту. Вони чудово орієнтуються в заковиристих назвах рослин, їх характеристиках та перевагах. Можуть сходу порадити з десяток екзотів, які різнобарвлять земельну ділянку впродовж усього року.
Парк КПІ є не лише окрасою території університету, його можна вважати візитівкою району та міста. Частина колекції, зібраної понад століття тому з різних континентів і кліматичних зон, збереглася і донині та викликає захоплення й замилування. Зараз у парку НТУУ "КПІ" налічується близько 90 видів і форм дерев та чагарників, за що його можна віднести до розряду дендропарків.
На ошатній галявині біля бювету, яку облюбували молоді мами-бабусі, праворуч від залізного велета – паровоза привертає увагу незвичайне дерево-кущ – ефектне і привабливе. Це сумах пухнастий – виходець із Північної Америки. Комусь воно нагадує акацію чи горобину, інші порівнюють його великі різьблені листки з пальмовими. Улітку сумах світло-зелений, а восени листя стає яскравим, немов полум’я, жовтогарячим, червоним, пурпурним. Таким буйством яскравих фарб і переходів може похвалитися дуже мало рослин.
Жоден колір не впливає так на людину, як червоний. Непереборний, збудливий, повний радості життя – усе це червоний. Відомо близько 105 відтінків цього «кольору пристрасті». Ніякий інший не має такої кількості переливів. Додали трохи синього, і вже маємо прохолодний тон, ледь-ледь жовтого – і характер кольору міняється, він стає теплим. Із зеленим виникає коричнюватий відтінок, він також створює тепле враження.
Дивне дерево, обнесене низеньким парканчиком, росте з тильного боку західного крила головного корпусу. Восени воно скидає свої чудернацькі, пофарбовані в золотаво-жовті кольори листочки, які наввипередки збирають дітлашня та дорослі. А дивуватися є чому: листя віялоподібне, з жилкуванням, за малюнком схожим на давні папороті, з однією або кількома виїмками по верхньому гофрованому краю.
Ця рослина – Ginkgo biloba L. (гінкго дволопатеве) – є найдавнішим видом дерев, що ростуть нині на Землі. В юрському періоді, понад 200 мільйонів років тому, вони росли в Азії, Європі, Північній Америці й навіть у Гренландії, а найбільшого поширення досягли в мезозої, у період царювання динозаврів, іхтіозаврів і птерозаврів. Тому його називають “живою викопною рослиною”.
Студенти та працівники НТУУ “КПІ” настільки звикли до того, що на території університету розбито прекрасний парк, де можна гуляти, бігати зранку, зустрічатися з друзями, і навіть готуватися до іспитів або лекцій, що навіть не можуть уявити собі КПІ без парку. І дійсно, ця пам’ятка садово-паркової архітектури місцевого значення з’явилася разом з нашим університетом.
Урочиста подія – відкриття першої черги реконструйованого парку НТУУ “КПІ” – відбулася 15 грудня. Оновленими доріжками пройшли господарі та почесні гості – голова КМДА О.О.Омельченко, його перший заступник В.Д.Борисов, голова Солом’янської у м. Києві РДА І.П.Сидоров, депутат Київради Д.Й.Андрієвський, керівники господарських підприємств та служб міста і району, що брали участь у реконструкції паркової зони.