49-та Міжнародна конференція “Актуальні проблеми міцності”, присвячена 80-річчю з дня народження академіка Національної академії наук України і Російської академії наук Віктора Івановича Трефілова (1930-2002), пройшла в НТУУ “КПІ” 14-18 червня за участю Міносвіти і науки України, НАН України, Міждержавної координаційної Ради з фізики міцності та пластичності матеріалів, Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М.Францевича НАН України, НТУУ “КПІ”, Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, Фізико-технічного інституту ім. А.Ф. Йоффе РАН, ООО “Інтем” (Україна).
7 червня 2010 року в НТУУ “КПІ” відбулося засідання “Президентської трійки” BSUN у складі: діючого президента – проф. Д.В.Ліванова – ректора Національного дослідницького технологічного університету “МІСіС” (Росія), колишнього (2008-2010 рр.) президента – проф. М.З.Згуровського – ректора НТУУ “КПІ” та майбутнього (2012-2014 рр.) президента – проф.
Ректор Національного дослідницького технологічного університету “Московський інститут сталі і сплавів” проф. Д.В.Ліванов 7 червня 2010 року відвідав НТУУ “КПІ”. Мета його візиту – обговорення напрямів міжуніверситетського співробітництва, перспектив та механізмів двостороннього співробітництва.
Чергове засідання Вченої ради НТУУ “КПІ” відбулося 14 червня 2010 р. Перед початком засідання його головуючий – ректор університету професор М.З.Згуровський – надав слово представникам Центрального правління Науково-технічної спілки енергетиків та електротехніків України (НТСЕУ) – віце-президенту, голові виконкому НТСЕУ О.С.Дупаку і члену Центрального правління НТСЕУ Ю.Г.Куцану.
Сьогодні вже багато сказано про яскравий життєвий шлях Віктора Івановича Трефілова (1930 – 2001) – академіка Національної академії наук України, академіка Російської академії наук, лауреата Ленінської і Державних премій СРСР та УРСР, доктора технічних наук, Почесного доктора НТУУ “КПІ”, директора Інституту проблем матеріалознавства в 1973 -2001 роках.
Ми хотіли б віддати шану Віктору Івановичу як одному із найвидатніших вихованців Київського політехнічного.
Нещодавно в нашому університеті з’явилася нова іменна стипендія. Ініціатором її появи став депутат Київради, колишній випускник КПІ та постійний меценат багатьох проектів нашого університету Д.Й. Андрієвський. Що спонукало Дмитра Йосиповича долучитися до відзначення найкращих у навчальному процесі студентів ми вирішили дізнатися у нього безпосередньо.
– Дмитре Йосиповичу, як з’явилася ідея щодо заснування цієї стипендії?
У березні-квітні 2010 р. відбувся щорічний конкурс на кращий дипломний проект та роботу освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст”. На конкурс було подано 97 проектів і робіт від 5 інститутів та 15 факультетів. Експертизу провели 95 висококваліфікованих викладачів за єдиними критеріями оцінки якості дипломних проектів і робіт. Методична рада затвердила лауреатів конкурсу. По університету видано відповідний наказ.
Досвідчений педагог, методист і науковець, доцент, кандидат технічних наук, автор понад 100 науково-методичних посібників та близько 50 отриманих одноосібно і спільно зі студентами авторських свідоцтв і патентів на винаходи, Володимир Антонович Стадник днями відсвяткував свій ювілей.
24 червня 2010 року виповнюється 70 років видатному науковцю та педагогу, професору кафедри конструювання верстатів і машин, доктору технічних наук Юрію Миколайовичу Кузнєцову.
Народився Ю.М. Кузнєцов 24 червня 1940 року в м. Херсоні в сім’ї військовослужбовця. Після закінчення зі срібною медаллю Київської середньої залізничної школи вступив у 1957 р. на механіко-технологічний факультет Одеського політехнічного інституту. У 1959 р. перевівся до КПІ на механіко-машинобудівний факультет, який закінчив у 1962 р. за фахом “Технологія машинобудування, металорізальні верстати та інструменти”. Вся його подальша трудова діяльність пов’язана з КПІ, де він пройшов шлях від асистента до професора.
Українсько-японський центр щомісяця проводить різнопланові заходи для ознайомлення українців з японською культурою. Це і виставки, і концерти, і майстер-класи, і лекції-презентації, і форуми, і показ фільмів. Хотілося б розповісти читачам «Київського політехніка» про найбільш яскраві з них.
235 років тому, 4 червня 1775 р., за наказом імператриці Катерини ІІ Запорізька Січ була зайнята російськими військами. На другий день, за розпорядженням царського генерала Текелі з січових сховищ забрали і вивезли боєприпаси, козацькі клейноди, матеріальні цінності й архів запорізької військової канцелярії.