Церемонія відкриття нового парку, яка відбулася 29 серпня, увінчала два роки праці студентів і співробітників КПІ ім. Ігоря Сікорського, а також щирих друзів і надійних партнерів університету.
Хтось скаже, що, мовляв, під час страшної війни відкриття такого об'єкта, як парк, не зовсім на часі. Але насправді це не так. Адже нині насадження парків і піклування про довкілля, створення комфортного для людей середовища та навчання молоді, втілення власних задумів у твори мистецтва і праця з поліпшення своїх міст і сіл – це не лише робота задля майбутнього, але й наочна демонстрація того, що нас не скорити, що добро переможе і життя триватиме. Отож відкритий у такий складний період нашої історії парк і названо "Парком нескорених".
"У перші дні початку повномасштабної війни, яку росія розв'язала проти України, група наших студентів самоорганізувалася в самооборону КПІ: вони будували барикади і чергували на них, причому не лише в нашому, але й в інших районах, допомагали підрозділам тероборони Києва. А як тільки російські агресори почали відступати від Києва, ця група студентів за власним рішенням почала працювати над створенням цього парку, – розповів учасникам відкриття ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського академік НАН України Михайло Згуровський. – І коли створення парку вже наближалося до кінця, студенти провели конкурс на кращу його назву, і це було їхнім рішенням – назвати його "Парком нескорених".
Звісно, над створенням парку працювали не лише ці студенти. До нього доклали руки передусім працівники господарських служб університету; тут було проведено кілька толок, на які виходили викладачі, співробітники, студенти практично всіх факультетів та інститутів КПІ, активісти студентського профкому, Студентської ради та Студентського парламенту, члени Асоціації випускників університету. Також саджанці для нього надавала Київська міська організація Профспілки працівників освіти і науки та інші.
Нагадаємо, парк було закладено 21 жовтня 2021 року, коли пройшла перша акція висадження перших його дерев. Організатори назвали її "Посади власне дерево" й учасники на щойно розпланованому пустирі висадили кілька сотень молоденьких дерев. Роботу планувалося завершити до 125-річного ювілею КПІ ім. Ігоря Сікорського, і цей задум попри всі складнощі воєнного часу вдалося втілити у життя! Сьогодні тут зростають понад 600 дерев, зокрема піхти, клени гостролисті та червоні, ялини звичайні, сріблясті й блакитні, берези бородавчасті, липи, граби тощо. Є навіть алея сакур.
Тож університет отримав, чи радше облаштував на своїй території нову чудову зону відпочинку, яка не лише тішитиме око і даруватиме свіже повітря київським політехнікам і мешканцям довколишніх будинків, а й захищатиме від шуму і загазованості майже постійно завантаженої автомагістралі тих, хто навчається і працює в прилеглих до вулиці Борщагівської університетських корпусах. А ще цей парк, на додаток до старого університетського парку вздовж Берестейського проспекту, стане ще однією живою окрасою КПІ.
У Київській політехніці з’явилася нова зелена зона, що надихатиме студентів, викладачів і співробітників університету на навчання, науку й працю.
Першими долучилися до створення парку студенти, які жили в кампусі на початку повномасштабного вторгнення.