Ви є тут

Київ. Державний музей іграшки. Мандрівка в дитинство


Київ. Державний музей іграшки (експонати)

Усі ми родом із дитинства. І кожен пам'ятає свою найулюбленішу іграшку (часто виготовлену батьками чи й власноруч). Доторкнутися до забавок свого дитинства запрошує Державний музей іграшки (Кловський узвіз, 8). Свою історію він розпочав у 30-х рр. минулого століття як Художньо-технічна рада з іграшок, де й зберігалися кращі зразки. Нині їх налічується кілька тисяч, і лише кілька сотень представлено в експозиції, яка часто оновлюється. Експонати дозволяють одержати повне враження про те, як змінювалася іграшка залежно від часу й умов життя. Тут представлені фабричні вироби, що чітко відображають напрям державної ідеології, а також ручні роботи, які показують все розмаїття народної творчості. В експозицію входить багато унікальних іграшок, які виконують ще й навчальну функцію.

«Лялька і м'яч – дві основні суперіграшки, – розповідає методист музею, відповідальний секретар Міжвідомчої художньо-технічної ради з іграшок та навчально-ігрових посібників МОН Людмила Володимирівна Мартинюк. – З ними людство гралося і грається протягом усього періоду свого розвитку. Іграшки функціонально причетні до утилітарно-практичних (вчать, розвивають, тренують) та до космологічних сфер людини. Лялька і м'яч є реалістичними моделями людей і планет, їх символічними образами. У наш стрімкий, насичений інформацією і технологіями час лялька залишається обов'язковим і бажаним атрибутом життя дітей і дорослих».

Мовчазну суперечку на полицях виставкових шаф ведуть традиційні народні ляльки та матеріалізовані герої сучасних мультфільмів, досконалі ляльки-немовлята, довгоногі красуні Барбі тощо. Народно-традиційні ляльки виготовлені з природних, близьких людині матеріалів (тканини, дерева, глини, соломи, льону, трави, кори, тіста, сиру та ін.). Кращі зразки «бабусиних» ляльок зберігають пам'ять народу: історичну, побутову, обрядово-космологічну. Найголовніше, таку ляльку можна виготовити власноруч, відчувши себе творцем. Невпинний рух людського суспільства вперед викликав до життя появу Барбі (наступного року їй виповниться 50!), а згодом суперниць (чи подруг?), вироблених іншими фірмами. В експозиції музею – Барбі 1960-80-х рр.

Надзвичайно яскраво, виразно «презентують» радянський період у житті нашої країни фабричні ляльки 1930-80-х рр., їх колективно-узагальнений образ став елементом світогляду, самосвідомості кількох поколінь радянських людей. До речі, представлено один із перших радянських «трансформерів» – дерев'яний кінь, який перетворюється на трактор.

Найдавнішому виду іграшок, одному з найбільш загадкових явищ у світовій культурі присвячена виставка «Королівство ляльок», яка щойно відкрилася в музеї. Тут можна простежити історію ляльки від тих часів, які прийнято називати доісторичними, коли лялька була культовим об'єктом, обрядовим атрибутом, до сучасності. Ваблять око промислові ляльки-іграшки, традиційні народні ляльки, театральні, сувенірні, інтер'єрні та колекційні вироби. Образ ляльки в кожному окремому випадку є колективним автопортретом різних людських спільнот.

Ось дорогі аристократичні ляльки ХІХ ст. у вишуканих сукнях, представники «золотої епохи», втілення достатку, розкоші, елегантності. Вони призначалися для дівчаток вищого суспільства і не стільки пробуджували у них інтерес до материнства, як до ролі гостинної господині, до етикету світського життя.

Серед експонатів – одна з останніх українських ляльок, виготовлена 1989 р. на фабриці «Перемога», у виробництво її запустити вже не встигли, почався занепад економіки. На сьогодні в Україні не існує жодного державного підприємства з виробництва іграшок. Можливо, наші читачі – майбутні інженери, технологи й художники, здійснивши мандрівку залами музею, теж зацікавляться виготовленням іграшок та стануть біля витоків відродження української іграшки.

Н.Вдовенко

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій