Безкоштовні послуги з відновлення та надання фізичного комфорту військовим, які дістали поранення верхніх та нижніх кінцівок, забезпечує спеціалізований центр у с. Згурівка Броварського району, що відкритий і працює за участю аспіранта ФБМІ.
Наша газета уже розповідала про наукові здобутки аспіранта кафедри біобезпеки і здоров'я людини Олександра Кривякіна. Для оздоровлення й реабілітації він створив багатофункціональний тренажер "Основа", який на мінімальній площі дозволяє виконувати максимальну кількість фізичних вправ. Історія мала продовження.
Нещодавно за його участю запрацював Центр здоров'я, де безкоштовно нашим захисникам допомагають відновитися після поранень. "Вчимо пацієнтів заново стояти, тримати баланс, пересуватися з допоміжними засобами, а потім і без них. Відновлюємо силу, витривалість та координацію", – каже Олександр. Також тут тестують власноруч спроектоване й виготовлене спеціальне обладнання (див. КП №3-4 за 2024 р.).
Шлях до відкриття центру видався не простим і не коротким. З неприхованою гіркотою О.Кривякін розповідає: "Створення центру в наш час – справа ризикована та коштовна. Розпочали за власні кошти, але згодом довелося шукати додаткового фінансування. Тож спробували взяти участь у державній грантовій програмі "єРобота". За останні пів року пройшли всі етапи відбору: підготували електронну заяву (допустили помилки в даних), підготували бізнес-план (його повернули на доопрацювання), пройшли онлайн співбесіди (постійні проблемами зі зв'язком), з нетерпінням очікували остаточно нарахованої кількості балів (не вистачило пів бала для отримання фінансування, через що розгляд було перенесено на наступний етап)". Але врешті-решт кошти отримали, що допомогло перекрити частину витрат. Отож тепер у Згурівці наші воїни отримують послуги з масажу, фізіотерапії, голкотерапії, ЛФК за методикою Євмінова та Бубновського і, звісно, діє індивідуальна програма кінезіотерапії з використанням тренажера "Основа".
"Наш проєкт – це абсолютно власна ініціатива, – діляться ентузіасти. – Ми не розглядаємо його як витратний (хоча за свій час і послуги могли б отримати грошову компенсацію від інших пацієнтів), сприймаємо проєкт як інвестицію в майбутнє. Адже лише в Києві налічується до 10 тисяч людей з інвалідністю внаслідок війни. Вони потребують реабілітації, адаптації й соціалізації. Наші знання, досвід і технічні засоби здатні допомогти повернути їх до активного продуктивного життя. Зокрема і для відновлення та відбудови країни після війни".
"Не лікуй безкоштовно, бо ті, хто лікується безкоштовно, перестають цінувати своє здоров'я, а ті, хто лікує безкоштовно, перестають цінувати результати своєї праці" – цей вислів приписують давньогрецькому філософу і цілителю Гіппократу. Тому військовим після закінчення курсу лікування пропонують віддячити зцілителям, подарувавши шеврон, який захисник мав під час евакуації.
"Ми вважаємо, що така плата – більше, ніж гроші, адже такий шеврон – це концентрація спогадів, болю, можливо відчаю чи радості, це пам'ять про важливий момент, частинка душі, яку нам залишають воїни на Дошці пошани", – кажуть у центрі. Нині там зберігаються спогади евакуйованих з Бахмута й Авдіївки, але колекція поповнюється. "Реабілітація за шеврон" – жартують фізичні терапевти. Але… в кожному жарті є частка правди.
Розповідь О. Кривякіна доповнює його науковий керівник – доцент кафедри біобезпеки і здоров'я людини Юлія Антонова-Рафі: "Наша кафедра готує фахівців за спеціальністю "Терапія та реабілітація". Нині вони надзвичайно затребувані/потрібні на ринку праці. Адже військові та ветерани потребують особливої уваги й підтримки у процесі реабілітації, а наші випускники чудово виконують свої професійні обов'язки і допомагають військовослужбовцям відновитися після травм.
Реабілітологи можуть працювати у складі мультидисциплінарної команди або надавати реабілітаційну допомогу самостійно відповідно до мети, зазначеної в індивідуальному реабілітаційному плані, а також створювати персоніфіковані програми реабілітації з урахуванням особливостей пацієнтів. Серед наших випускників є відомі спеціалісти, які діляться своєю професійною майстерністю і досвідом під час спільних науково-практичних заходів, у яких активну участь беруть викладачі, студенти та аспіранти".