Ви є тут

Тимчасове положення про організацію освітнього процесу в НТУУ «КПІ»: 7.2. Університетська система забезпечення якості



Європейські стандарти забезпечення якості передбачають побудову трирівневої системи забезпечення якості:

  • внутрішнього забезпечення якості у вищих навчальних закладах;
  • зовнішнього забезпечення якості вищої освіти;
  • забезпечення якості у діяльності агенцій із зовнішнього забезпечення якості.
  • В основу запропонованих стандартів і рекомендацій щодо внутрішнього забезпечення якості у вищих навчальних закладах покладені такі основні принципи:
  • університети несуть основну відповідальність за якість наданих ними освітніх послуг і за те, як ця якість забезпечується;
  • ключова важливість автономії вищого навчального закладу, збалансована усвідомленням того, що автономія несе із собою дуже серйозну відповідальність;
  • процеси забезпечення якості мають використовуватися задля підвищення ефективності роботи вищого навчального закладу;
  • створення культури якості у вищому навчальному закладі має отримати всіляку підтримку;
  • необхідно розробити процеси, за допомогою яких вищі навчальні заклади зможуть демонструвати свою відкритість та підзвітність;
  • університети мають демонструвати свою якість як на національному, так і на міжнародному рівні.

Європейські стандарти і рекомендації передбачають:

1. Визначення політики і пов’язаних з нею процедур, які мають забезпечувати якість і стандарти навчальних програм та дипломів. Розроблення і впровадження стратегії постійного підвищення якості. Стратегія, політика і процедури повинні мати офіційний статус і бути доступними для широкого загалу, передбачати участь студентів та інших зацікавлених сторін у процесі забезпечення якості.

Програмна заява щодо політики забезпечення якості включатиме:

  • відношення між викладанням і науково-дослідною роботою у закладі;
  • стратегію закладу щодо якості і стандартів;
  • організацію системи забезпечення якості;
  • відповідальність кафедр, інститутів/факультетів та інших підрозділів й осіб за забезпечення якості;
  • способи втілення політики, її моніторингу та перегляду.

2. Затвердження, моніторинг та періодичний перегляд програм підготовки, що передбачає:

  • ретельність у розробці програм з чітко сформульованими очікуваними навчальними результатами із забезпеченням їх актуальності та попиту на них;
  • формальні процедури затвердження програм органом, який не здійснює підготовку за цією програмою;
  • наявність відповідних навчальних ресурсів;
  • моніторинг успішності та досягнень студентів;
  • регулярний перегляд програм (також за участі зовнішніх експертів);
  • регулярне спілкування з роботодавцями, представниками ринку праці;
  • участь студентів у діяльності із забезпечення якості.

3. Оцінювання студентів, що передбачає послідовне використання оприлюднених критеріїв, правил і процедур.

Процедури оцінювання студентів мають відповідати таким вимогам:

  • здатність визначити, наскільки досягнуто запланованих навчальних результатів та інших цілей програми;
  • забезпечення діагностичного та всіх видів контролю;
  • наявність оприлюднених методів оцінювання очікуваних результатів навчання і чітких критеріїв оцінювання;
  • розміщення студентом матеріалів своєї навчальної діяльності на веб-ресурсах університету у відкритому доступі;
  • чітке регулювання всіх можливих ситуацій при проведенні оцінювання студентів;
  • відповідна і належна кваліфікація екзаменаторів;
  • наявність адміністративних перевірок, які встановлюватимуть точність здійснення встановлених процедур.

4. Забезпечення якості викладацького складу, що передбачає наявність у навчальних закладах певних процедур і критеріїв, які забезпечуватимуть відповідну кваліфікацію і високий фаховий рівень науково-педагогічних працівників. Ці процедури повинні використовуватися для відбору та призначення на посаду науково-педагогічних працівників, які відповідають визначеним критеріям. Науково-педагогічні працівники матимуть доступ до інформації про те, як оцінюється їхня робота. Мають бути створені умови і можливості для вдосконалення фахової майстерності і підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та атмосфера, в якій цінуються їхні професійні якості.

5. Наявність навчальних ресурсів та підтримки студентів, що мають бути достатніми і відповідати програмам, які пропонує вищий навчальний заклад, здатними реагувати на відгуки студентів.

6. Наявність інформаційної системи вищого навчального закладу. Навчальний заклад має гарантувати, що він збирає, аналізує і використовує відповідну інформацію для ефективного управління програмами підготовки та іншою діяльністю. Інформаційна система, яка забезпечує моніторинг якості має відображати:

  • досягнення студентів та показники їхньої успішності;
  • можливості випускників університету влаштуватися на роботу та результати працевлаштування;
  • задоволення студентів програмами підготовки;
  • ефективність роботи науково-педагогічних працівників;
  • характеристики студентського складу;
  • наявні навчальні ресурси;
  • ключові показники діяльності вищого навчального закладу.

7. Публічність інформації, що передбачає регулярне оприлюднення найсвіжішої, неупередженої й об’єктивної інформації – як кількісної, так і якісної – щодо пропонованих програм підготовки, очікуваних результатів, кваліфікацій, процедур викладання, навчання та оцінювання результатів тощо.

Відповідно до Ст. 16 Закону України «Про вищу освіту» система забезпечення вищим навчальним закладом якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості) передбачає здійснення таких процедур і заходів:

  • визначення принципів та процедур забезпечення якості вищої освіти;
  • здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм;
  • щорічне оцінювання здобувачів вищої освіти, науково-педагогічних і педагогічних працівників вищого навчального закладу та регулярне оприлюднення результатів таких оцінювань на офіційному веб-сайті вищого навчального закладу, на інформаційних стендах та в будь-який інший спосіб;
  • забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних, наукових і науково-педагогічних працівників;
  • забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, у тому числі самостійної роботи студентів, за кожною освітньою програмою;
  • забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом;
  • забезпечення публічності інформації про освітні програми, ступені вищої освіти та кваліфікації;
  • забезпечення ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату у наукових працях працівників вищих навчальних закладів і здобувачів вищої освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості за поданням університету оцінюється Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти або акредитованими ним незалежними установами оцінювання та забезпечення якості вищої освіти на предмет її відповідності вимогам до системи забезпечення якості вищої освіти, що затверджуються Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

Університетська система забезпечення якості включає такі складові:

  • конкурсний відбір здобувачів вищої освіти на програми навчання за кожним рівнем вищої освіти;
  • проведення вхідного ректорського контролю якості залишкових знань з математики та фізики студентів першого курсу університету;
  • проведення проміжної атестації студентів на 8-у та 14-у тижнях семестрів за всіма навчальними дисциплінами та семестрового контролю;
  • проведення і аналіз результатів семестрового контролю на кафедрах і вчених радах інститутів/факультетів;
  • проведення і аналіз результатів випускної атестації студентів на випускових кафедрах і вчених радах інститутів/факультетів;
  • статистичний аналіз результатів всіх видів контролю з обговоренням на засіданні Методичної ради університету;
  • експертиза рукописів підручників і навчальних посібників експертною радою з навчальних видань;
  • експертиза рукописів методичних розробок методичними комісіями інститутів/факультетів;
  • визначення науково-педагогічного потенціалу випускових кафедр і розподіл квот магістерської підготовки відповідно до цього потенціалу;
  • аналіз результатів прийому студентів на програми магістерської підготовки;
  • проведення щорічного ректорського контролю якості залишкових знань студентів 1-4 курсів, який охоплює наступні дисципліни: вища математика, інформатика, іноземна мова, професійно-орієнтовані дисципліни, фахові дисципліни, а також вибіркову експертну оцінку захищених дипломних проектів (робіт) і магістерських дисертацій;
  • визначення щорічного рейтингу кожного науково-педагогічного працівника та запровадження управління кадровим складом кафедр з урахуванням цих рейтингів;
  • визначення комплексного рейтингу підрозділів університету (кафедр та інститутів/факультетів).

Всі вищезазначені складові були об’єднанні у цілісну університетську систему забезпечення якості. У підґрунтя системи були покладені такі основні принципи:

  • урахування результатів основних напрямків діяльності;
  • більшість показників мають формувати «зовнішній портрет» підрозділу та університету;
  • використання вагових коефіцієнтів для визначення значущості кожного показника;
  • використання об’єктивних і вимірювальних індикаторів результатів діяльності;
  • використання індикаторів, які не потребують від кафедр подання додаткової, окрім офіційної звітності, інформації.

Відповідно до основних принципів визначені чотири складові, за якими проводиться оцінювання ефективності діяльності підрозділів (кафедр та інститутів/факультетів) з відповідними ваговими коефіцієнтами:

  • підготовка фахівців – 0,4;
  • науково-педагогічний потенціал – 0,25;
  • науково-інноваційна діяльність – 0,25;
  • міжнародна діяльність – 0,1.

Кожна складова рейтингу характеризується системою окремих показників з певними ваговими коефіцієнтами.

Складова «Підготовка фахівців» характеризується показниками: результати ректорського контролю (результати ректорських контрольних робіт та вибіркової експертної оцінки дипломних проектів/робіт і магістерських дисертацій), результати випускної атестації та зовнішня оцінка результатів освітньої діяльності. Структуру показників із підготовки фахівців надано на рис. 2.


Рис. 2. Структура показників із підготовки фахівців

Показники науково-педагогічного потенціалу (за винятком показника якості кадрового забезпечення) визначаються за підсумками рейтингування науково-педагогічних працівників в системі «АІС Рейтинг НПП».

Структуру показників науково-педагогічного потенціалу кафедри надано на рис. 3.


Рис. 3. Структура показників науково-педагогічного потенціалу

Значення показника «Рейтинг НПП кафедри з навчально-методичної роботи» коригується нормованим коефіцієнтом, який враховує результати опитування студентів анкетою «Викладач очами студента».

Показник «Якість кадрового забезпечення» враховує відповідну частку докторів наук/професорів і кандидатів наук/доцентів та частку молодих (до 35 років) науково-педагогічних працівників з науковими ступенями. Причому враховуються лише науково активні науково-педагогічні працівники, рейтинг науково-інноваційної діяльності яких більше ніж 100 балів.

До складової «Науково-інноваційна діяльність» входять такі кафедральні показники: активність та ефективність підготовки наукових кадрів, фінансування науково-дослідних робіт, патентна діяльність, видання і публікації в Україні та за кордоном, кількість індексованих сторінок у вебометричних системах. Структуру показників «Науково-інноваційна діяльність» надано на рис. 4.


Рис. 4. Структура показників науково-інноваційної діяльності

Міжнародна діяльність кафедри характеризується показниками: активність міжнародної діяльності, активність на міжнародному ринку освітніх послуг, академічна мобільність студентів, аспірантів та науково-педагогічних працівників, а також рейтинг сайту кафедри. Структуру показників міжнародної діяльності надано на рис. 5.


Рис. 5. Структура показників міжнародної діяльності

Усі показники розраховуються на підставі більше ніж 40 індикаторів, які надаються відповідними департаментами університету на підставі щорічної звітності кафедр про свою діяльність, а також відомостей з індивідуального рейтингування науково-педагогічних працівників, що забезпечує АІС «Рейтинг НПП», результатів ректорського контролю за матеріалами Інституту моніторингу якості освіти та матеріалів науково-дослідницького центра прикладної соціології «Соціоплюс» щодо зовнішньої оцінки випускників університету за певними спеціальностями.

Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти. – К.: Ленвіт, 2006. – 35 с.

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій