Ви є тут

Тимчасове положення про організацію освітнього процесу в КПІ ім. Ігоря Сікорського: 4.1. Стандарти вищої освіти та освітні програми



Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» розроблення змісту освіти й навчання можна представити на схемі (рис. 1).

Нормативні документи верхньої частини схеми (національна рамка кваліфікацій, професійні стандарти та стандарти вищої освіти) розробляються на рівні держави і затверджуються відповідними державними органами. Документи нижньої частини схеми розробляються й затверджуються в університеті.

Рис. 1. Структура розроблення змісту освіти і навчання
Рис. 1. Структура розроблення змісту освіти і навчання

Витяг з Національної рамки кваліфікацій щодо першого (бакалаврського), другого (магістерського) та третього (освітньо-наукового) РВО надано у Додатку А.

Стандарти вищої освіти розробляються для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності відповідно до Національної рамки кваліфікацій і використовуються для визначення та оцінювання якості змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів.

Стандарти вищої освіти з кожної спеціальності розробляє Міністерство освіти і науки України з урахуванням пропозицій галузевих державних органів, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади, і галузевих об’єднань організацій роботодавців та затверджує їх за погодженням з Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

Стандарт вищої освіти визначає такі вимоги до освітньої програми:

  • обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття відповідного ступеня вищої освіти;
  • перелік компетентностей випускника;
  • нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти, сформульований у термінах результатів навчання (знань і умінь);
  • форми атестації здобувачів вищої освіти;
  • вимоги до наявності системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти;
  • вимоги професійних стандартів (у разі їх наявності).

Університет розробляє освітні програми відповідно до стандартів вищої освіти.

Освітня (освітньо-професійна чи освітньо-наукова) програма – це система освітніх компонентів на відповідному РВО в межах спеціальності (спеціалізації), що визначає:

  • вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою;
  • перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення (структурно-логічна схема);
  • кількість кредитів ЄКТС, необхідних для виконання цієї програми;
  • очікувані результати навчання (компетентності, знання і уміння), якими повинен оволодіти здобувач відповідного ступеня вищої освіти.

Освітньо-професійна програма розробляється для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти та другого (магістерського) рівня (практичний профіль).

Освітньо-наукова програма розробляється для другого (магістерського) рівня вищої освіти (академічний профіль) та для третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти.

Освітня програма використовується під час:

  • проведення ліцензійної експертизи на провадження освітньої діяльності за відповідною спеціальністю та РВО, інспектування освітньої діяльності за спеціальністю;
  • розроблення навчального плану, програм навчальних дисциплін і практик;
  • розроблення засобів діагностики якості навчання;
  • визначення змісту навчання в системі перепідготовки та підвищення кваліфікації;
  • професійної орієнтації здобувачів вищої освіти.

Освітня програма у частині переліку навчальних дисциплін має дві складові (цикли):

  • загальної підготовки (за спеціальністю);
  • професійної підготовки (за спеціалізацією).

В освітньо-професійній програмі підготовки першого (бакалаврського) РВО обсяг циклу загальної підготовки (за спеціальністю) має складати не менше 55 %. До циклу загальної підготовки належать навчальні дисципліни природничо-наукової підготовки, навчальні дисципліни базової підготовки та вибіркові навчальні дисципліни соціально-гуманітарної підготовки (10 % обсягу освітньої програми). Цикл професійної підготовки (за спеціалізацією) обсягом до 45 % включає в себе навчальні дисципліни професійної та практичної підготовки. Не менше 25 % від загального обсягу програми підготовки мають складати навчальні дисципліни за вибором студентів.

Освітня програма за другим (магістерським) рівнем вищої освіти має цикл загальної підготовки (за спеціальністю), що містить навчальні дисципліни базової підготовки обсягом не менше 45 %. Цикл професійної підготовки (за спеціалізацією) обсягом до 55 % містить навчальні дисципліни професійної та практичної підготовки. Загальний обсяг вибіркових навчальних дисциплін має складати не менше 25 % від загального обсягу програми підготовки.

Освітня програма розробляється проектною групою випускової кафедри (міжкафедральною проектною групою) під керівництвом гаранта освітньої програми згідно з рекомендаціями . Освітні програми розглядаються Методичною радою університету, ухвалюються Вченою радою університету та затверджуються ректором.

З метою забезпечення відповідності змісту підготовки фахівців вимогам ринку праці (замовників), сучасного виробництва, досягненням світової та національної науки, техніки та технологій, реалізації власних наукових шкіл та науково-технічних розробок університет може запроваджувати спеціалізації в межах ліцензованих спеціальностей. Спеціалізації обов’язково повинні мати ознаки, що відображають відмінності у засобах (інструментах, обладнанні, технології та ін.), продуктах (вихідних та кінцевих) або послугах, які надаються, умовах діяльності (виробничих, екологічних, соціальних та ін.) щодо виконання відповідних функцій і пов’язані з циклами існування об’єкта діяльності.

Запровадження нової спеціалізації в межах певної спеціальності ініціює випускова кафедра, яка на підставі аналізу стану та перспектив розвитку даної галузі має:

  • визначити компетентності, які затребувані на ринку праці, але не забезпечуються наявними програмами підготовки;
  • на підставі вищезазначеного сформулювати назву спеціалізації;
  • отримати підтримку потенційних замовників підготовки фахівців;
  • надати обґрунтування необхідності запровадження нової спеціалізації, зазначивши перелік навчальних дисциплін спеціалізації, а також відомості про їх кадрове, навчально-методичне, матеріально-технічне та інформаційне забезпечення);
  • розробити освітню програму підготовки за спеціалізацією (компетентності, знання, уміння, навчальні дисципліни спеціалізації, структурно-логічна схема тощо);
  • розробити навчальний план спеціалізації.

Пропозиції кафедри щодо запровадження спеціалізації погоджує вчена рада інституту/факультету. У разі погодження пропозицій директор інституту/декан факультету подає службову на ім’я ректора (першого проректора) з проханням про запровадження спеціалізації. До службової додається витяг з протоколу засідання вченої ради інституту/факультету.

Далі питання запровадження спеціалізації розглядається на засіданні Методичної ради університету, до якої, крім вище зазначених документів, подаються: освітня програма спеціалізації, навчальний план, анотації навчальних дисциплін спеціалізації, інформація про кадрове, навчально-методичне, матеріально-технічне та інформаційне забезпечення навчальних дисциплін спеціалізації.

Рішення Методичної ради університету затверджується Вченою радою університету і на його підставі видається наказ ректора про запровадження спеціалізації. Назви спеціалізацій подаються до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти для їх включення до єдиної бази даних запроваджених вищими навчальними закладами спеціалізацій.

Закриття спеціалізації проводиться наказом ректора на підставі подання директора інституту/декана факультету.

Освітні програми: Рекомендації до розроблення [Текст] / Уклад. В. П. Головенкін. – Київ : НТУУ «КПІ», 2016. – 40 с.

Мінімальна частка «унікальних» навчальних дисциплін спеціалізації має складати не менше ніж 50 % від циклу професійної підготовки.

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій