Ювілей головного архітектора НТУУ “КПІ” збігся з повним розквітом його творчих сил, невгамовної енергії, втіленням перспективних ідей у роботах з подальшого вдосконалення нашого університету.
В.І.Лиховодов – спадкоємець іменитого дворянського роду Похітонових, уславленого, у тому числі, творами відомого художника-передвижника середини ХІХ століття Івана Похітонова, чиї мальовничі мініатюри прикрашають кращі українські і світові музеї. Серед предків В.І.Лиховодова – піаніст-акомпаніатор Шаляпіна, інтендант Маріїнського театру в Санкт-Петербурзі, дипломати, воєначальники, народовольці.
Родом ювіляр із м. Макіївка Донецької області, де його батько керував шахтою і де пройшло дитинство майбутнього архітектора. У 1942 р., під час німецької окупації, дванадцятирічним хлопчиком він був поранений поліцейськими під час надання допомоги радянським військовополоненим. Після переїзду родини в Маріуполь В.І.Лиховодов, переживаючи тяготи і голод, навчався, а з 15-літнього віку почав працювати на заводі ім. Ілліча, беручи участь у його відновленні.
Маючи схильність до малювання, після закінчення середньої школи він подав документи до Київського інженерно-будівельного інституту. У 1947 р., успішно склавши іспити, В.І.Лиховодов був прийнятий на архітектурний факультет.
Далі його життєвий, творчий і суспільний шлях проліг від архітектора до керівника проектів масштабних містобудівних комплексів, відзначився роботами у великих проектних організаціях м. Києва, таких як ДПІ “Промбудпроект” (1953-1959), КиївЗНДІЕП (1959-1995), а також НТУУ “КПІ” (з 1995 донині).
Творчо розвиваючись, будучи талановитим організатором і людиною великої працездатності, до 1970-х років він став керівником творчої майстерні, очоливши команду провідних фахівців. До початкових проектних робіт, виконаних ним як керівником авторського колективу, відноситься ряд промислових будівель в Україні, а також громадських об'єктів у ближньому зарубіжжі, а саме: Будинок молоді “Молода гвардія” у м. Краснодон, Музично-драматичний театр у м. Грозний (Чечено-Інгушетія), Будинок торгівлі в м. Київ, торговельні центри, об'єкти забудови в м. Ташкент.
Проекти початкового етапу його діяльності стали предтечею для організації майстерні цільового спрямування з профілем проектування в ній великих навчальних комплексів, що почали будуватися після 1970-х років, а саме: Кишинівський політехнічний інститут, Львівський політехнічний інститут і найбільший з ВНЗ країни – Київський політехнічний інститут. Одночасно тривали роботи з проектування дошкільних і навчальних закладів для м.Києва і м.Дніпродзержинська.
Великим досягненням В.І.Лиховодова і його творчої команди стало створення перспекти вного Генерального плану НТУУ “КПІ” (1973-1975 рр.). Згідно з цим планом територія КПІ поділялася на ряд зон: навчальну, житлову, паркову, спортивну, господарську, науково-експериментальну. Заплановані споруди мали забезпечити інститут навчальними площами на рівні світових стандартів і необхідною кількістю житла. Проектування споруд здійснювали генпроектувальник КиївЗНДІЕП та більше десяти крупних проектних організацій Києва, Москви, Ленінграда, Харкова. У 1974 р. перспективний генеральний план розвитку КПІ був розглянутий архітектурною громадськістю м. Києва та Союзом архітекторів СРСР і затверджений Держбудом і урядом України, а у 1975 р. у КПІ розпочалося велике будівництво.
За період будівництва навчально-виробничі плащі КПІ зросли втричі і склади більше 320 тис. кв. м. Було споруджено понад 20 нових об'єктів, у тому числі навчально-лабораторні корпуси, що склали начальне ядро комплексу, Науково-технічна бібліотека, Центр культури та мистецтв, Спортивний комплекс, гуртожитки №№18–20. Генеральний план НТУУ “КПІ” став зразком планування комплексу великого навчального закладу посеред великого міста. У вивченні досвіду керованої В.І.Лиховодовим архітектурної майстерні брали участь представники Мінська, Москви, Ленінграда, Кишинева, Тбілісі, Ташкента, Берліна та Пекіну. Проектування і будівництво комплексу КПІ обговорювався на сторінках провідних фахових видань.
Творча діяльність В.І.Лиховодова була високо оцінена як союзним, так і українським урядами, що відзначили його видатні заслуги перед Батьківщиною Державною премією Ради Міністрів СРСР і Державною премією України в галузі архітектури.
За плідну діяльність на посаді головного архітектора НТУУ “КПІ” йому було присвоєно звання заслуженого працівника культури України. З 1959 р. В.І.Лиховодов - член Спілки архітекторів України.
Творчий талант В.І.Лиховодова виявилися також при створенні книг з відродження історії університету, присвячених 100-му і 110-му ювілеям КПІ. Ці видання є цінними збірками рідкісних історичних документів, архівних досліджень і авторських висновків. Серед книг В.І.Лиховодова – “КПІ – від першого кроку до першого випуску”, “КПІ – крізь роки”, “КПІ - перше століття”.
Сьогодні В.І.Лиховодов разом з керівництвом університету активно розвиває й удосконалює архітектурний комплекс НТУУ “КПІ”, зміцнює його матеріальну базу, запроваджує в життя нові перспективні проекти (заплановані до будівництва в навчальній зоні університету на 2010-2015 рр.), а саме: навчальні корпуси Інституту прикладного системного аналізу, факультету менеджменту і маркетингу, міні-спортивного комплексу, факультету авіакосмічних систем, готелю-гуртожитку для гостей “Євро-2012”, Українсько-корейського освітнього центру інформаційних технологій та ін.
На доповнення до його багатопланової професійної діяльності В.І.Лиховодов готує до видання свою збірку поезій, що висвітлює ще одну грань його творчості.
Хочеться побажати шановному Володимиру Івановичу міцного здоров'я, натхнення і нових творчих злетів його широкої і завжди молодої душі.