Ви є тут

Ними пишається КПІ: Анатолій Іванович Петренко


Основы автоматизации проектирования АИ Петренко Киев: Техника

Професор Анатолій Іванович Петренко відомий в Україні та за кордоном як один із засновників нового напряму інформатики, пов'язаного зі створенням систем автоматизованого проектування, та є організатором підготовки фахівців у цій галузі. А.І.Петренко створив наукову школу в галузі САПР, підготував 58 кандидатів і 5 докторів наук, видав 460 наукових робіт, серед яких 29 монографій, підручників та навчальних посібників, 15 брошур, має 44 винаходи та 2 патенти.

Три монографії та 35 його статей опубліковані за кордоном, зокрема монографії «ALLTED – a Computer-Aided Engineering System for Electronic Circuit Design» в Австралії (1997 р.), «Algorithmic analysis of electronic circuits» у США (1975 р.) і підручник «Basic of Computer-Aided Design» у Болгарії (1986 р.). За його підручниками «Основи теорії електронних схем» (1968 і 1971 рр.), «Алгоритми аналізу електронних схем» (1970 і 1976 рр.), «Основи автоматизації проектування» (1982 р.), «Основи побудови систем автоматизованого проектування» (1984 і 1985 рр.), «Табличні методи аналізу електронних схем» (1978 р.) та ін. навчалось не одне покоління інженерів у країнах СНД. Анатолій Іванович Петренко тричі (у 1972, 1978 і 1990 рр.) отримував премії КПІ за підготовку навчальних посібників (разом із співавторами), двічі – дипломи переможця конкурсу НТУУ «КПІ» в номінації «Викладач-дослідник» (2006 та 2007 рр.).

Проф. А.І.Петренко – лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1986 р.), заслужений діяч науки і техніки України (1997 р.), ад'юнкт-професор Мічіганського державного університету (США), почесний професор Середньо-Південного університету Китаю, почесний член Інституту електроінженерів і сертифікований інженер Великобританії, один із засновників і дійсний член громадської Академії інженерних наук України, голова спеціалізованої ради по присудженню наукових ступенів доктора технічних наук тощо.

А.І.Петренко стажувався в Англії і отримав диплом Імперського коледжу Лондонського університету, працював експертом ЮНЕСКО в Індії, запрошувався для читання лекцій і наукової роботи до 12 країн, включаючи США, Англію, Канаду, Італію, Німеччину, Австрію, Австралію, Гонконг, Республіку Корею та Китай. Інформацію про нього включено до міжнародних довідників «Who's is who?» та «International Book of Honor».

У НТУУ «КПІ» він завідує кафедрою системного проектування ІПСА, як один з наукових керівників забезпечує функціонування Центру суперкомп'ютерних обчислень, на високому професійному рівні читає курси лекцій «Чисельні методи», «Основи автоматизованого проектування складних об'єктів і процесів», «Основи наукової й інженерної діяльності».

Без сумніву, не вистачить газетної шпальти, щоб розповісти про багатогранну діяльність А.І.Петренка. Тому кор. «КП» поставила лише запитання, що стосуються його наукової роботи останніх років.

– Анатолію Івановичу, Ви захистили докторську дисертацію у віці 33 років і були одним з наймолодших докторів технічних наук в Україні. Як Вам вдалося протягом багатьох років зберігати таку чудову «наукову форму»?

– Науковцям добре відомо: для збереження допитливості й свіжості наукового пошуку потрібно час від часу змінювати галузь своїх наукових інтересів і досліджень, тому що поглиблене знання якогось предмету гальмує появу нових незвичних і незнайомих задач і питань. Свого часу я працював у галузі теорії електронних схем і систем, потім – у галузі автоматизації інженерного проектування, тепер – у галузі Grid-технологій, за допомогою яких забезпечується спільне використання обчислювальних потужностей, сховищ даних, комп'ютерних мереж як гігантського віртуального комп'ютера, доступного в режимі віддаленого доступу з будь-якої точки, незалежно від місця розташування користувача.

Мені пощастило стати одним з організаторів проекту «Створення національної Grid-інфраструктури для наукових досліджень» Державної програми ІКТ на 2006-2010 рр., який за обсягом є одним із найбільших проектів МОН України. Уже побудовано освітянський сегмент національної Grid-інфраструктури, до якого входять базовий ресурсно-операційний центр на базі НТУУ «КПІ», де функціонують Центр суперкомп'ютерних обчислень з потужним кластером (http://www.hpcc.org.ua) і Світовий центр даних «Геоінформатика і сталий розвиток» (http://www.wdc.org.ua), а також п'ять регіональних ресурсно-операційних центрів (РРОЦ) в Харкові, Донецьку, Дніпропетровську, Запоріжжі і Львові. З представників організацій-партнерів сформовано прототип віртуальної організації, на прикладі якої відпрацьована співпраця і віртуалізація наявних ресурсів, перш за все обчислювальних. Здійснено підключення кластеру КПІ до мережі кластерів академічного сегменту національної Grid-інфраструктури.

– Дуже потужно і цікаво. А що ще було зроблено останнім часом?

– Я підготував і видав навчальний посібник «Вступ до Grid-технологій для науки і освіти» (Політехніка, 2008), на базі якого розроблено дистанційний навчальний курс, розміщений на сайті http://moodle.kpi.ua. Разом із донецькими колегами надрукував підручник «Чисельні методи в інформатиці» (2006 р.), який отримав диплом ІІ ступеня на 1-му Міжнародному форумі «Інформаційне забезпечення навчального процесу у вищій школі» в номінації «Кращий підручник» (2007 р.). Отримав у 2007 р. грант фірми ІБМ на конкурсі перспективних розробок (додатково до гранту УНТЦ, який за тендером ми виграли у 2006 р. на 2,5 року).

Надрукував 14 статей (10 одноосібно) і зробив 15 доповідей на міжнародних конференціях; підготував 3-х кандидатів наук; двічі (2006 і 2007 рр.) брав участь у роботі Міжнародної виставки CeBIT “Сучасні тенденції розвитку ІТ» (Ганновер, Німеччина), знайшов 74 посилання на свої роботи на сайті http://scholar.google.com/.

– Будь ласка, кілька слів про плани на майбутнє.

– Продовжувати активно працювати, оскільки наші попередні здобутки з Grid–технологій знайшли своє продовження в новій Державній програмі з впровадження Grid-технологій на 2009-2013 рр., концепція якої в листопаді затверджена Кабінетом Міністрів України, причому вперше в історії нашої країни у цієї програми два замовники – НАН України і МОН України.

– Оскільки ми розмовляємо напередодні Нового року – Ваші побажання колегам і молоді.

– Шановні колеги і друзі! Щиро бажаю вам і вашим родинам міцного здоров'я, душевного тепла та великого людського щастя. Нехай у ваших душах ніколи не згасає вогонь надії, любові і добра, твердої впевненості в тому, що в Україні наука нарешті посяде належне місце в суспільстві.

Підготувала Д.Валерієва

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій