Ви є тут

Державному політехнічному музею – 10 років


2008.09.11 Експозиція в державному політехнічному музеї

З кожним роком наш рідний університет змінюється, змінюється на краще: цього року з’явилась «оновлена» вулиця Політехнічна, таблички-вказівники, зацокотіли дівочі чобітки по новій бруківці біля 4-го корпусу, ростуть дерева, посаджені на Поляні студентами, – Київська політехніка росте, розвивається і розширюється. Нам є чим пишатися – старовинними корпусами, розкішним парком, монументальною площею Знань, згуртованим і веселим студмістечком. А ще одна «дивовижа» рідного універу – чудова Музейна площа, що останніми роками стрімко облаштовується. Ще одне «незалежне» містечко – музейне – сконцентрувалося навколо будівлі Державного політехнічного музею при НТУУ «КПІ», що знаходиться у приміщенні 6-го корпусу (споруди колишніх механічних майстерень). Музейна площа простягається між першим і шостим корпусами і складається з алеї пам’ятників відомим ученим, викладачам та випускникам Київської політехніки. Красу та особливий настрій цього куточка території КПІ відзначають усі, хто тут буває. Для створення такої краси було докладено багато зусиль за 10 років, протягом яких існує музей.

Державний політехнічний музей при НТУУ «КПІ» був створений згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 360 від 29 травня 1995 р. та наказом Міністерства освіти України від 29 червня 1995 року № 191. Складовою частиною КПІ він став з ініціативи ректора М.З. Згуровського, який запропонував розташувати експозиції музею в приміщенні колишніх технічних майстерень КПІ після того, як НАН України і Київська міська влада не змогли знайти приміщення під музей. 11 вересня 1998 року, до 100-річчя Київського політехнічного інституту, відбулося урочисте відкриття першої черги музейної експозиції. Ця дата і стала датою народження музею.

Десять років для музею – термін невеликий, однак за цей період практично на рівному місці, як зазначають музейники, постав потужний науковий і музейний комплекс – у семи залах сьогодні розміщено експозиції з історії КПІ та тринадцяти напрямків техніки, а саме: електроніка, приладобудування, радіотехніка, телекомунікації, інформатика, корисні копалини, промислові технології, машинобудування, авіація i космонавтика, транспорт, металургія, електрозварювання, енергетика. Спільно з командуванням військ зв’язку Збройних сил України була відкрита експозиція техніки військового зв’язку. Завдяки допомозі Міністерства оборони України була також відкрита експозиція стрілецької зброї. У травні 2008 р. відкрито експозицію відділу авіації та космонавтики. Нині фонди музею складають близько 10 тис. експонатів різного характеру.

У кожному розділі експозиції можна побачити унікальні експонати. Тут є і фрагмент дерев’яного водогону на київському Подолі (кінець XVII – початок XVIII ст.), і перша в Києві та Росії телефонна станція (1886 р.), перші телевiзоp та магнітофон, перші електронно-обчислювальні машини, планер О.К.Антонова, перший у світі п’єзодвигун (1963 р.), створений у КПІ, гоночний електромобіль Харківського автодорожного інституту та багато іншого.

У червні 2001 р. біля будівлі музею встановили паротяг, у 2005 – танк Т-34. А всього під відкритим небом планується встановити понад 10 експонатів.

У травні 2002 р. напроти входу до музею було відкрито пам’ятник Є.О. Патону, а після того неподалік – пам’ятники М.П.Кравчуку, С.О.Лебедєву, С.П.Корольову, І.І. Сікорському.

Музей має власний сайт – http://museum.kpi.ua, де розміщено інформацію про експозиції, виставки, конференції, статті науковців музею.

Працівники музею не тільки проводять підбір експонатів, формують і розширюють тематику експозицій, але й ведуть наукові дослідження з історії техніки. У 2007 р. співробітниками музею були захищені дві дисертаційні роботи на здобуття ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 07.00.07 «Історія науки і техніки», що виконувалися на базі ДПМ.

З 2001 р. розпочато цикл наукових читань «Видатні конструктори України». Вже проведено читання, присвячені знаменитому авіаконструктору О.К. Антонову, творцям легендарної «тридцятьчетвірки», видатному вченому Є.О. Патону, конструктору першої в континентальній Європі ЕОМ С.О. Лебедєву, конструктору першого у світі трамваю Ф.А.Піроцькому та іншим конструкторам електротранспорту, конструктору літаків і вертольотів І.І. Сікорському, конструктору ракет В.М. Челомею, В.М. Іжевському та заснованій ним металургійній школі КПІ, М.К. Янгелю та іншим конструкторам ДКБ «Південне», конструкторам реактивної зброї («Катюші»), конструктору авіадвигунів А.М. Люльці. За матеріалами кожних наукових читань видається збірка статей та доповідей.

Започатковано видання серії книг «Славетні імена Київського політехнічного інституту».

На базі Державного політехнічного музею щорічно проводиться Всеукраїнська наукова конференція «Актуальні питання історії техніки», в якій беруть участь історики техніки з різних регіонів України. Двічі на рік видається науковий збірник «Дослідження з історії техніки», визнаний ВАК України фаховим виданням.

У ДПМ проводяться виставки, присвячені знаменним подіям та видатним особистостям. Зокрема, у 2007 р. пройшли виставки, присвячені 100-річчю від дня народження Головного конструктора космічної техніки С.П.Корольова, 120-річчю від дня народження авіаконструктора К.О.Калініна, 100-річчю від дня народження конструктора-суднобудівника О.Б.Байбакова (разом із КБ «Шхуна»).

ДПМ НТУУ «КПІ» – єдиний в Україні музейний заклад, якому надано право проводити експертизу технічного антикваріату щодо його культурної та історичної цінності. Цей напрям роботи на належному науковому рівні свого часу започаткувала ст.н.с. Л.С.Перелигіна.

Багатьом учасникам цьогорічної ювілейної сесії професорсько-викладацького складу запам’ятався відеоряд, що супроводжував доповідь ректора М.З.Згуровського до 110-річчя КПІ. Його теж створили наші музейники. Найближчим часом планується видати брошуру з кадрами відеоматеріалу.
У розробці перебуває проект «Майбутнє України», спрямований, з одного боку, на зацікавлення школярів стати студентами НТУУ «КПІ», а з іншого боку – втримати обдаровану молодь в Україні. Музей співпрацює з техніко-технологічною секцією Київської малої академії наук «Дослідник», Малою комп’ютерною академією, ШДС «Кияночка», Політехнічним ліцеєм НТУУ «КПІ».

Музей розширює форми роботи і коло організацій, з якими співпрацює задля збереження історичної спадщини. Нещодавно розпочалася співпраця з Держархівом з метою формування фотокінофонду НТУУ «КПІ», завдяки якому наочна історія нашого університету має стати загальнодоступною.

Музей освоює нові площі і розгортає там нові експозиції, зокрема, 14 травня 2008 року відбулось урочисте відкриття відділу «Історія авіації та космонавтики» імені І. Сікорського. Його створили разом з провідними українськими авіапідприємствами – АНТК ім. О.К. Антонова, заводом «Авіант», КБ ім. Івченка. Допомогу надали родини відомих конструкторів – Ігоря Сікорського, Архипа Люльки, Олега Антонова, Миколи Скржинського. Розділ, присвячений космонавтиці, організовано на основі музею космонавтики, створеного ветеранами космодромів.

11 вересня 2008 року – в день 10-річчя відкриття музею – його співробітники зібралися у конференц-залі шостого корпусу, щоб разом відзначити цю знаменну дату, згадати, як усе починалося, скільки сил було докладено, яких результатів досягнуто. Від імені керівництва НТУУ «КПІ» їх привітав проректор з наукової роботи, член-кореспондент НАН України М.Ю.Ільченко. Він також повідомив, що з вересня цього року директором Державного політехнічного музею стала Наталія Володимирівна Писаревська – нехай же вправно керують її жіночі руки цим осередком музейної справи і куточком історії!

А ви зазирніть до музею, і вам відкриється надзвичайна можливість доторкнутися до історії людства, історії цивілізації, до цілого епохального пласту буття, що називається Наука.

Валерія Добривечір

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій