Події на Євромайдані в Києві в ніч на 30 листопада сколихнули українське суспільство. У неділю 1 грудня в столиці відбулося Народне віче, участь у якому взяли за різними оцінками від 800 тисяч до 1,5 мільйона громадян. Люди з багатьох регіонів України пройшли центральними вулицями Києва і зібралися на велелюдному мітингу в центрі столиці.
У мирних акціях взяли участь і київські політехніки. В колоні під національними стягами і прапорами КПІ пліч-о-пліч йшли ректор і зовсім ще юні студенти, декани факультетів і аспіранти, голова студентської профспілки і сивочолі викладачі. Після короткого мітингу на площі Знань колони політехніків пройшли територією університету і вийшли на проспект Перемоги, яким уже текла в бік центру міста людська річка. Вона щохвилини повнилася все більшою кількістю киян і на бульварі Шевченка перетворилася на потужний людський потік.
Щоб не допустити порушень порядку і запобігти провокаціям у рядах університету, крокували також члени Громадського формування з охорони громадського порядку університету. Пересторога ця була не зайвою: до лав КПІ невідомо звідки затесався було підпилий панок і почав закликати студентів до радикальних дій. Учасники ходи спочатку не зважали на провокатора, але, побачивши, що він не заспокоюється, ще до втручання дружинників дали йому такий відсіч, що він за хвилину розчинився серед людей. Утім, це був єдиний випадок певної напруги, загалом усі маніфестанти були налаштовані одне до одного і оточуючих без усякої агресії. Час від часу учасники скандували гасла «Студент за студента!», «Слава Україні!», «КПІ!» та інші, й співали Державний гімн. Мирна хода колони КПІ закінчилася на Майдані Незалежності, де політехніки взяли участь у мітингу.