Чи зможуть роботи грати у футбол? Чи можна прожувати плитку шоколаду за сто кроків, при цьому не зупиняючись? Це, звичайно ж, не найголовніші питання, дослідженням яких займаються нейронауки. Але саме з "шоколадної прогулянки" розпочалась організована НТСА нейронаукова дискусія, яку провів дослідник Центру наук про здоров'я Луїзіанського державного університету США, старший науковий співробітник НДІ нейрокібернетики Південно-Федерального університету Росії Рубен Акимович Тікіджі-Хамбур'ян – один з викладачів стріму "Нейронауки" Літньої школи "Досягнення та застосування сучасної інформатики, математики та фізики", яка щорічно проходить у стінах НТУУ "КПІ".
Дні "Нейро…" в КПІ почалися ще 19 грудня – цього дня відбулася відкрита лекція за нейронауковою тематикою (лектор – Рубен Акимович). Охочих послухати спеціаліста прийшло чимало. Молодь цікавиться розвитком нейронаук, тому активно шукає джерела достовірної інформації.
Чи можна, прослухавши лекцію, не мати бажання поділитися враженнями, обговорити найгостріші питання? Звісно, ні. Саме тому 20 грудня 2011 року в 13-му корпусі на зустріч-дискусію зібралися ті, хто бажав поспілкуватися на нейронаукові теми. Дискутували активно й довго – виявилось, що обговорити потрібно багато чого.
Як зазначалося, дискусія почалась з "шоколадної прогулянки" – своєрідного нейробіологічного експерименту. Бажаючі мали змогу скуштувати плитку шоколаду, але при цьому була одна важлива умова – пройти сто кроків, не спиняючись, і з'їсти за цей час цілу шоколадку. Три учасники використали шанс проявити себе у цьому випробуванні, але лише одному із них вдалося досягти бажаного результату (хоч і не дуже правдивим методом – він йшов на напівзігнутих ногах). Річ у тім, що наша нейросистема не дозволить нам виконати дві дії одночасно, тобто йти не спиняючись і жувати: бодай одне із завдань не буде виконуватись.
"Вони пишуть швидше, ніж ми це все встигаємо прочитати"
"Чи знайомі ви з усіма найновішими статтями, монографіями сучасних нейронауковців? Чи можете ви їх (статті і монографії) прокоментувати?" – "Вони (автори-нейробіологи) пишуть швидше, ніж ми все це встигаємо прочитати".
Річ у тім, що нейронауки розвиваються швидко, та ще й спектр галузей нейродисциплін постійно збагачується, і просто неможливо бути спеціалістом в усіх напрямах одночасно.
"Ми не знаємо всього до кінця. Кожен рік в клітині відкривається щось нове". А це означає, що нейронауки постійно оновлюються: з'являються нові дані, відкриваються нові складові. Нейронауки – галузь динамічна. Це робить її ще цікавішою.
Чи мають нейронауки практичне значення?
Звісно, мають. Нейронауковці активно працюють над створенням панацеї від таких страшних хвороб, як хвороба Паркінсона (порушення здатності до нормального руху рук та ніг; тремор, тобто постійне тремтіння кінцівок; порушення функцій мовлення; психічні розлади) та не менш жахлива хвороба Альцгеймера (втрата пам'яті, дратівливість, агресивність, порушення здатності говорити та розуміти сказане). Одним з найновітніших досягнень є винайдення DBS (Deep Brain Stimulation) – процесу введення електродів у таламус (ділянка головного мозку) задля подолання тремору. Упродовж дискусії Рубен Тікіджі-Хамбур'ян продемонстрував відео, на якому можна було побачити результати DBS на власні очі. Зміна у стані пацієнта після проведення ДіБіЕс була разючою – він зміг вільно керувати своїми рухами: піднімати руки, ходити навшпиньки, торкатися кінчиком пальця носа; а от коли електрод вимкнули, пацієнт був неспроможний навіть втримати голову в певному положенні.
Під час зустрічі Рубен Акимович згадав про ще один винахід учених – BrainPort – систему електродів, що закріплюється на язику й відсилає у мозок спеціальні сигнали-повідомлення про навколишній світ. BrainPort навіть допомагає бачити сліпим!
Три години дискусії пролетіли, як три хвилини. То був справжній бал "нейродумок"... Кожен намагався сказати щось своє, запропонувати якусь ідею, висунути свою гіпотезу, просто запитати про незрозуміле. Рубен Тікіджі-Хамбур'ян з цікавістю слухав студентські теорії, відповідав на запитання. Крім того, навіть рекомендував дещо почитати тим, хто цікавиться нейродисциплінами, але не знає, з чого почати. А тих, хто не може вдовольнитися друкованим словом, організатори заходу запросили взяти участь у стрімі-напрямі "Нейронауки" Літньої школи "Досягнення та застосування сучасної інформатики, математики та фізики".
Подібні проекти з'являтимуться й далі. НТСА запрошує усіх бажаючих активно брати участь у цих заходах. Вакансії учасника, організатора, волонтера завжди знайдуться.
Зазначимо, що на стрімі "Нейронауки" Літньої школи викладають професори з України, Росії, США, Франції. Команда організаторів уже запросила Джона Рінзеля та В.Л. Дуніна-Барковського (як і багатьох інших відомих учених та дослідників, серед яких Пітер Ерді – один з головних представників наукової еліти у сфері обчислювальної нейробіології) до участі у стрімі у 2012 році.
Фото Наталії Боровик, НТСА КПІ
Фото 1: Виступає Р. Тікіджі-Хамбур'ян