Корисна і цікава інформація

Так називають смайлик молоді активні користувачі інтернету. Нехитрий значок зображає те, чого не вистачає при спілкуванні через електронну пошту чи в чаті - інтонацію голосу й міміку, дозволяє відчути настрій співбесідників, викликає позитивні емоції.

Другий семестр перетнув свій екватор, і скоро студенти нашого та інших факультетів та інститутів закінчуватимуть черговий навчальний рік. Серед них є такі, хто незалежно від спеціальності відповідають одній спільній характеристиці, яка їх об’єднує, – вони випускники.

Повна назва цієї книги “Зоряний вісник, що сповіщає про великі і дивовижні видовища і пропонує  на розгляд кожному, особливо ж філософам і астрономам, те, що Галілео Галілей, флорентійський патрицій, державний математик Падуанської гімназії, спостерігав за допомогою підзорної труби, нещодавн

2010 рік – двохсота річниця з дня народження великого польського композитора-романтика Фредеріка Шопена. “О, Шопен!” – почуються радісні вигуки. Хоча знайдуться, певно, й ті, хто не матиме й гадки, хто це. Спробуймо зараз відволіктися від наших сірих буднів і згадати геніального композитора, що відкрив світу прекрасну душу польського народу і ще за життя став для співвітчизників символом боротьби за визволення пригнобленої Батьківщини. Творчість цього митця через майже сто років після його смерті лишалась настільки живою та актуальною, що під час фашистської окупації Польщі німці під страхом смерті забороняли виконання його творів. Згадаймо людину, серед учнів і друзів якої було чимало поляків і з України.

Історично склалося так, що в Україні тривалий час викладачі в навчальному процесі, службовці та інженерно-технічні працівники у фаховому спілкуванні здебільшого вживали російську мову.

Микола Леонідович Духов (26.10.1904 -01.05.1964) - коструктор важких танків, ядерної зброї – член-кореспондент АН СРСР, генерал-лейтенант інженерно-технічної служби, тричі Герой Соціалістичної праці (1946, 1950, 1953 рр.), лауреат п’яти Сталінських і державних премій.

Новий рік уже на порозі: з ароматом ялинки, візерунками на вікнах,  блискучим дощиком, різнобарвними кульками та яскравими гірляндами. Дуже хочеться, щоб свято було чарівним, най-найнезабутнішим.

Рано-вранці, коли ефірні ротори світового простору ще не прийшли у Броунівський рух, певний суб’єкт (назвемо його квазііменем Він) вирішив зайнятися питаннями сублімації. Вийшов на ортогональну площину балкона, почав моделювати у своїй уяві деяку субстанцію, імаженізуючи вектор простору.

У Відділі авіації і космонавтики Державного політехнічного музею при НТУУ “КПІ”, де представлено зразки і моделі зразків авіаційної і космічної техніки, є експонат, який, здається, потрапив сюди випадково. Це – великий (півтора метра в діаметрі) глобус Місяця.

Альфред Бернхард Нобель (1833–1896) – людина, чиє ім’я пов’язане з винаходом динаміту й заснуванням Нобелівської премії. Але далеко не всі знають, що саме підштовхнуло Нобеля до заснування премії, названої його іменем.