Ви є тут

4 корпус НТУУ "КПІ"


Кампус КПІ. 4 корпус НТУУ "КПІ"

Адреса корпуса № 4 НТУУ "КПІ": вул. академіка Янгеля, 3 (стара адреса: пр. Перемоги, 37), пам'ятка архітектури, хімічний корпус НТУУ "КПІ". Факультети: ХТФ, ФБТ, ІХФ, ВПІ.

Земляні підготовчі роботи зі зняттям зайвого ґрунту шаром до 2 сажнів (бл. 4 м) завершено у травні 1898. Закладини фундаментів хімічного павільйону 1 червня 1898 започаткували спорудження Політехнічного інституту. 20 червня 1898 архітектор І. Кітнер подав скоригований за зауваженнями Будівельної комісії проект павільйону з деякими змінами внутрішнього планування й збільшенням площі підвалів, необхідних для розміщення опалювальних і вентиляційних пристроїв, складів хімічного посуду тощо. Переробки зазнала також архітектура фасадів. Земляні й будівельні роботи виконувала київська фірма Гінзбурга, парове опалення і вентиляцію влаштувала технічна контора московського Торговельного дому «В. Залеський і В.Чаплін». 28 жовтня 1898 стіни будівлі виведено під дах. В акті, укладеному 2 червня 1900 у зв'язку зі складенням І. Кітнером повноважень керівника робіт, вказано, що 1 вересня 1899 будівля була здана до експлуатації. 12 вересня 1899 відбулося її освячення. Споруда завдовжки 153 метрів зайняла у плані 909,5 кв. сажнів (4 093,7 кв. м), мала загальну площу приміщень на усіх поверхах 1912,5 кв. сажнів (8 606,2 кв. м). Спочатку в ній розміщувалися всі чотири відділення інституту та бібліотека. 1901 всі підрозділи, крім хімічного відділення, переведені до головного навчального корпусу.

У роки 1-ї світової війни у будинку містилися піротехнічна та ракетна майстерні Військово-промислового комітету. 22 червня 1916 під час виконання оборонних замовлень стався вибух і пожежа, які зруйнували частину споруди (цілком відбудована до лютого 1917).

З 1918 приміщення звільнено від оборонних підприємств. На зламі 1920—х років на одній фасадній лінії прибудовано двоповерховий західний об'єм будівлі (завдовжки близько 115 м), в якому розмістився завод електротехнічної апаратури. Нова частина, виконана у спрощених архітектурних формах, за пропорціями відповідає характеристикам первісного об'єму.

Історична частина споруди — хімічний павільйон — залежно від рельєфу має висоту від двох до двох з половиною поверхів, з підвалами. Фундаменти споруди й цоколь — із сірого гніванського граніту, стіни — з місцевої цегли.

У підвалах і коридорах застосовано цегляні склепіння. Стелі великих аудиторій і лабораторій першого поверху зроблено з металевих балок, проміжок між якими заповнено залізобетонними плитами або невеликими цегляними склепіннями. Перекриття другого поверху — по дерев'яних балках. Вальмовий дах — по дерев'яних кроквах, покриття бляшане. Симетричний за композицією, складається з поздовжнього корпусу та перпендикулярних до нього бічних крил і трьох тильних корпусів, центральний з яких займає аудиторія, вирішена у вигляді амфітеатру. Планування поздовжнього корпусу коридорне, однобічне; зальне планування бічних крил і тильних корпусів з розміщенням у них великих приміщень лабораторій та аудиторій. Зв'язок між поверхами забезпечено двомаршовими центральними та бічними сходами, розташованими у торцях поздовжнього корпусу. Ще одні забіжні сходи містяться у гранчастому об'ємі. Оздоблений у цегляному стилі з елементами романсько-готичної архітектури. Фасади виконано у відкритій жовтій київській цеглі з розшивкою швів та із застосуванням різноманітного цегляного оздоблення (нішок, навкісних хрестів, зубців, городців, поребрика тощо). Провідним мотивом членування фасадів є виділені пласкими лопатками одновіконні прясла. Розміщені у два яруси великі лучкові вікна розділені підвіконнями з квадратними нішками й поясками зубців. Головний фасад, що формує подвір'я-курдонер, на осі якого розташовано розкріповку з арковим вхідним порталом та тридільним двоярусним ступінчастим щипцем, прикрашеним гранчастими готичними стовпчиками й накладним трикутним фронтоном. Аналогічним чином — розкріповками та нижчими ступінчастими щипцями — відзначено бічні входи й торці поперечних крил, що відіграють роль композиційних акцентів у структурі фасадів. Бічні входи підкреслено пірамідальними даховими вежками. У формуванні виразного силуету будівлі значну роль відіграють також архітектурно оформлені труби вентиляційних витяжок. Фасади завершує зубчастий карниз з парапетом: основою останнього слугують стовпчики на подовженні міжвіконних лопаток, з'єднані балюстрадою. В цілому для екстер'єрів споруди характерне зростання насиченості декором знизу догори. Перед флангами поздовжнього корпусу з боку головного і тильного фасадів збереглися невеликі шатрові вежки восьми повітрозабірників. Інтер'єри приміщень парадного призначення мають урочистий вигляд. Довгі коридори першого і другого поверхів перекрито хрещатими склепіннями на підпружних арках з профільованими імпостами. Головний вестибуль у центрі перекрито пласкою стелею, по боках — коробовими склепіннями. Він сполучається з двосвітнім приміщенням двомаршовими сходами, обабіч яких на першому й другому поверхах — проходи до головної аудиторії. На рівні другого поверху сходи від проходів відокремлюються аркадами. Стіни вестибуля і сходові клітки рустовані, підлоги та сходи гранітні. Марші сходів, що спираються на повзучі арки, огороджені ажурними металевими ґратами. На рівні проміжного майданчика стіна сходової клітки оздоблена сучасною живописною композицією.

Велика хімічна аудиторія, розташована у центральному поперечному крилі (площа 63 кв. м), обіймає два поверхи. Перекрита двосхилою стелею на відкритих дерев'яних фермах з металевими затяжками. Освітлена шістьма верхніми арковими вікнами, прорізаними у східній і західній стінах. На рівні другого поверху з трьох боків (окрім південного) оперезана дерев'яним балконом-галереєю на дерев'яних кронштейнах з підкосами. Під крутим амфітеатром з дерев'яними лавами влаштовано приміщення з окремим входом. Архітектурне оздоблення аудиторії зосереджено на поділеній на два яруси північній стіні. За кафедрою викладача, у центрі — декоративний портал з нижньою прямокутною нішею для встановлення дошки для записів та з пишним завершенням у вигляді тридільного ступінчастого фронтону, що загальним абрисом нагадує щипець головного фасаду будинку. Фронтон з круглою нішкою, що наслідує готичне вікно-розетку, прикрашено аркатурним поясом, фільонками й геометрично-рослинним орнаментом. Обабіч центрального порталу симетрично закомпоновано чотири прямокутні портали виходів на рівень другого та першого поверхів. Загальна композиція і романсько-готична стилістика вирішення північної стіни хімічної аудиторії споріднена з оздобленням фізичної аудиторії головного навчального корпусу інституту.

Будівля хімічного павільйону є невід'ємною частиною ансамблю політехнічного інституту, досконалим зразком спеціалізованої навчальної споруди кін. 19 ст.

4 корпус - схема4 корпус - креслення4 корпус взимку4 корпус весною4 корпус вліткуфотографія Олега Дерського - http://www.olegdersky.com
x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій