Марія Гльоза відома на факультеті своїми навчальними, науковими, громадськими та іншими здобутками. Цього року вона закінчує КПІ ім. Ігоря Сікорського. За період навчання зарекомендувала себе як відповідальна, старанна, доброзичлива студентка, яка готова взяти на себе відповідальність та допомогти у будь-якій ситуації. Марії вдається встигати усюди: в навчанні, науці, громадській діяльності, допомагати в організації наукових конференцій, готувати до публікації випуски факультетського журналу чи збірника праць конференцій, паралельно здобувати другу вищу освіту, а ще знаходити час на улюблене хобі – вишивку.

Уперше Марія отримала стипендію Президента України у 2016 році. З того часу вона ще більше зацікавилася науковими дослідженнями, тому не дивно, що через два роки знову здобула цю відзнаку.

Вступ циганка наворожила

Стипендіатка з посмішкою пригадує, яким сумбурним був її вступ до університету. "Це було дуже дивно і, я б сказала, навіть містично. З наближенням шкільного випускного рідні та друзі все більше утверджувалися в думці, що в сім'ї незабаром з'явиться стоматолог. До Київської політехніки планувала подавати документи про всяк випадок, на спеціальності, пов'язані з медициною. Та коли приїхала з документами і гуляла територією університету, закохалася в нього: в архітектуру корпусів, затишні сквери для відпочинку студентів, тінистий, трохи загадковий парк з пташиними переспівами і довірливими білками. Але свого рішення не змінила. І лише в останній день прийому документів вранці прокинулась із думкою, що медицина в чистому вигляді не моє, і я хочу стати біомедичним інженером. За годину ми з мамою вже були в КПІ ім. Ігоря Сікорського. Йдучи сходами, що ведуть до першого корпусу, зустріли циганку, яка сказала, що я роблю правильний вибір. Друзі потім довго жартували, що насправді то викладачі так заманюють до себе студентів".

Марія зазначає, що вибір спеціальності "Біомедична інженерія" був однозначним, адже любить усе незвичне, а ця спеціальність для України є новою і для більшості пересічних людей незрозумілою. Завдяки поєднанню інженерних та медичних знань можна себе реалізувати в багатьох сферах.

Щоб рятувати дитячі життя

Наукова робота в житті студентки гр. БМ-61м ФБМІ займала багато часу – з несподіваними відкриттями і неочікуваними невдачами, адже тема є досить актуальною в сучасному світі, в ній вдало поєднано інженерію та медицину. Протягом останніх років її наукова діяльність була спрямована на розробку тристулкового клапана для новонароджених та дітей молодшого віку. Пацієнти дитячого віку з імплантованими протезами клапана належать до категорії хворих з дуже високим ризиком дисфункції протеза. Саме тому розробка клапанів є складним процесом. Робота Марії присвячена розробці першого вітчизняного безкаркасного біопротеза тристулкового клапана серця. Першим етапом дослідження був експеримент над можливим матеріалом для такого протеза – відбувалося розтягнення зразків кінського перикарду, тим самим визначаючи його біомеханічні характеристики. Підтвердивши придатність матеріалу, далі працювала над розробкою оригінальних конструкторських рішень. Наразі першу модель клапана з трьома фіксуючими елементами успішно імплантують. Решта дві на стадії клінічних випробувань.

З рідними, друзями й колегами

Поєднання науки, навчання, громадської роботи потребувало значної підтримки. Для Марії це, насамперед, були батьки. Саме вони в перший рік навчання, коли моральна підтримка була дуже потрібна, не давали опустити руки. Усі безсонні ночі роботи над лабораторними, кресленнями та програмуванням проходили разом. Також факультет дав ще одну опору – найкращих подруг, які одночасно є і одногрупницями, адже хто, як не студент КПІ ім. Ігоря Сікорського, найкраще зрозуміє складність та специфіку навчання.

На запитання "Як вдалося стати двічі стипендіаткою Президента України?" Марія весело та одночасно впевнено відповіла: "Магія! А якщо серйозно, то я дуже цілеспрямована людина. Вперше ставши стипендіатом Президента України на четвертому курсі, поставила собі за мету повторити це досягнення. Адже якщо я зробила це одного разу, то зможу двічі! Тому наступні два роки плідно займалась науковою діяльністю, писала наукові статті, складала заявки на винаходи, виступала на конференціях. І результат не забарився. Синдром відмінниці зі шкільних років нікуди не подівся. Певно, якби навчання в університеті тривало ще кілька років, я б працювала ще інтенсивніше, щоб повторити це досягнення втретє".

Не гайте часу

На завершення Марія дала пораду студентам: щоб встигати всюди – у навчанні, науці та громадській діяльності, потрібно планувати свій розпорядок завчасно. Щоденне планування є невід'ємною частиною робочого дня. Адже коли знаєш, що ти хочеш і що потрібно зробити в певний момент часу, то встигаєш набагато більше, ніж коли проводиш день "як вийде". А ще, з власного досвіду, студентка впевнена: коли займаєшся справами, які до душі, то робота йде швидше, легше і веселіше. Але, на жаль, у добі всього-на-всього 24 години, тому проводячи більшу частину за науковою діяльністю, чимось доводиться жертвувати.

А друзі та колеги з факультету біомедичної інженерії бажають Марії після завершення навчання подальших професійних та наукових досягнень.

О.К. Білошицька, заст. декана ФБМІ