Ви є тут

Проректор НТУУ «КПІ» Сергій Сидоренко виступив на Парламентських слуханнях «30 років після Чорнобиля: уроки та перспективи»


2016.03.16 Проректор НТУУ «КПІ» Сергій Сидоренко виступив на Парламентських слуханнях «30 років після Чорнобиля: уроки та перспективи»

16 березня у Верховній Раді України відбулися Парламентські слухання «30 років після Чорнобиля: уроки та перспективи».

Метою цих слухань було обговорення комплексу заходів, спрямованих на  зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкту «Укриття» в екологічно безпечну систему, подальшу соціальну, медичну і психологічну реабілітацію постраждалого населення, запобігання повторенню подібних катастроф тощо. Тому окрім народних депутатів участь у них взяли представники центральних органів виконавчої влади України і місцевого самоврядування, керівники підприємств, які працюють у зоні відчуження,   активісти громадських організацій, що об’єднують усі категорії людей, які брали участь у ліквідації катастрофи на ЧАЕС або постраждали від неї, науковці, що займаються проблемами подолання її наслідків, фахівці з охорони здоров’я та інші.   

Голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Микола Томенко, який підбив підсумки обговорення, запропонував доопрацювати проект рекомендацій Парламентських слухань з урахуванням зауважень і  пропозиції, що їх висловили у своїх доповідях і виступах учасники.  Зауважимо, що пропозицій було дуже багато, адже на слуханнях пролунало більше тридцяти  виступів. Серед них був і виступ проректора НТУУ «КПІ» з міжнародних зв’язків член-кореспондента НАН України Сергія Сидоренка на тему «Уроки Чорнобиля і перспективи створення в Україні системи освіти з фізичної ядерної безпеки». Нижче наводимо його повний текст.

***

«Шановне зібрання!

Одним із уроків Чорнобиля є те, що країна після Чорнобиля створила власну освітню платформу з безпеки експлуатації атомних електростанцій.

Проте внаслідок анексії Автономної Республіки Крим Україна втратила контроль над Севастопольським університетом ядерної енергії і технологій. Тому нині на часі формування – на сучасному рівні розуміння – освітньої платформи в галузі фізичної ядерної безпеки.

Всі країни приділяють цьому увагу. Але саме для України це просто критично важливо, бо зросли загрози нанесення шкоди ядерній енергетиці та її інфраструктурі.

Ці загрози:

(а) носять комплексний характер (бо крім терористичної загрози існують й інші, що впливають на безпеку, наприклад, через розвал енергосистеми з різних причин);

(б) впливають одночасно на кілька об'єктів ядерної енергетики або її інфраструктури (одночасне знеструмлення декількох майданчиків АЕС);

(в) можуть реалізовуватися на відстані від об'єкта (кібератаки) тощо.

Водночас, фахівців з фізичної ядерної безпеки потребують підприємства і організації галузі атомної енергетики; центральні органи виконавчої влади, що здійснюють управління та регулювання в сфері використання ядерної енергії, державні правоохоронні органи, органи спеціального призначення та інші підприємства, установи і організацї (Міненерговугілля України, Держатомрегулюванню, НАН України, Держекоінспекції України, ДСНС України; державним правоохоронним органам та органам спеціального призначення – СБУ, МВС України, Держприкордонслужбі України, Державній митній службі України, Службі зовнішньої розвідки України, Національній гвардії України; Кабінету Міністрів України, Адміністрації Президента України, РНБО України, МЗС України, Міноборони України, Мінінфраструктури України, Міністерству охорони здоров'я України та ін.).

Україна має всі можливості для створення системи підготовки та підвищення кваліфікації кадрів у галузі фізичної ядерної безпеки.

У квітні 2015 року фахівцями Центру вивчення нерозповсюдження імені Джеймса Мартіна Монтерейського Інституту міжнародних досліджень з ініціативи та за підтримки Департаменту енергетики США проведено критеріальне оцінювання спроможності університетів України створити національну систему підготовки фахівців з ядерної безпеки. НТУУ "КПІ" визначено як такий, що найбільше підходить для цього.

Низка університетів України (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Одеський національний політехнічний університет також мають досвід розроблення та впровадження таких навчальних програм щодо підготовки фахівців та підвищення їх кваліфікації за стандартами, наближеними до західних.

Нині в  Україні існують інфраструктурні та методичні фрагменти системи практичної підготовки та підвищення кваліфікації кадрів з фізичної ядерної безпеки: Центр імені Джорджа Кузмича Інституту ядерних досліджень; тренажерні комплекси в Запоріжжі та в Славутичі; Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут»; лабораторії Київського підприємства «Меридіана».

Але є і низка проблем.

Так, у нашому законодавстві не унормовано декілька принципових положень щодо фізичної ядерної безпеки. Відсутнє навіть офіційне визначення цього поняття. Тому неможливо розробляти й підзаконні акти. Отже, слід прийняти зміни до нормативно-правової бази.

Має бути розв'язано ряд завдань щодо ресурсів для освітньої програми з фізичної ядерної безпеки:

  1. створення навчального плану;
  2. підготовка викладачів нової формації;
  3. розробка сучасних підручників;
  4. розвиток достатньої кількості лабораторій.

Потрібна і міжнародна допомога:

  1. загальна політична та інтелектуальна підтримка;
  2. консультативна допомога експертів в побудові освітньої програми та програми підготовки викладацького складу;
  3. консультації щодо формування відповідної нормативно-правової бази для освіти з фізичної ядерної безпеки.

Потрібні також міжнародні наукові проекти, наприклад, в галузі кібербезпеки.

Важливу роль відіграватиме і тристороння ініціатива Норвегія – Швеція – Україна про співробітництво в сфері ядерної (і радіаційної) безпеки і фізичного захисту, а також інші перетини міжнародного співробітництва України в сфері ядерної безпеки.

Ці проблеми буде розглянуто в тому числі і в рамках Міжнародного форуму "Уроки Чорнобиля – для ядерної безпеки світу", який відбудеться 22 квітня на базі Київського політехнічного інституту – як великий  міжнародний захід за планом заходів Урядового оргкомітету до 30-х роковин Чорнобильської трагедії.

Форум надасть імпульс початку обговорення нового етапу міжнародного співробітництва, спрямованого на спільну реалізацію заходів остаточного перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему.

Запрошуємо всіх учасників Парламентських слухань до участі в Форумі, матеріали якого розміщено на сайтах НТУУ "КПІ" (www.kpi.ua, www.icd.kpi.ua) та на спеціальному сайті Форуму (www.chornobylforum.org).

Отже, є надзвичайно важливі завдання для багатьох Міністерств і відомств України, ряду комітетів Верховної ради України, університетів та широкої громадськості.

Дякую за увагу!»

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій