Автор нової моделі організації інноваційного процесу, що отримала назву "потрійної спіралі", – університет – виробничий сектор – інноваційний розвиток держави – професор Стенфордського університету і центру досліджень у галузі підприємництва бізнес-школи Единбурзького університету Генрі Інковіц називає університет головним центром інноваційної чи підприємницької діяльності. Ректор НТУУ "КПІ" академік М.З.Згуровський, підтримуючи автора нової моделі ("Київський політехнік", №4, 2011 р.), наголошує, що через університети, особливо дослідницькі, проходять тисячі, навіть десятки тисяч студентів з новими ідеями, які необхідно впровадити у виробництво і вивести на ринки. Адже найбільші інноваційні проекти світу створили свого часу молоді винахідники Білл Гейтс і Стів Балмер, Стів Возняк і Стів Джобс, Білл Г'юлет і Дейв Паккард, Майкл Цукерберг та багато інших.
Більшість студентів нашого університету знають розповідь про винахідника, який зробив винахід, запатентував його, після чого став знаменитим та багатим: купив автомобіль, дачу, яхту і т. д. Для багатьох на цій "розповіді" все й закінчується, оскільки мрія стати винахідником для студента-політехніка не завжди має продовження. На превеликий жаль, багато з них навіть уявити собі не можуть, яке величезне значення в економічному та науково-технічному розвитку кожної країни має таке поняття, як патент.
Тож, здобуваючи професійну освіту, студенти-політехніки повинні підняти на новий рівень науково-технічну та інноваційну роботу, яка має вирішальне значення як для подальшого розвитку суспільства, так і для майбутнього самого студента. Залучати студентів до науково-дослідних та інноваційних робіт потрібно вже на перших етапах навчання, тобто на першому курсі. Такий підхід дозволяє розбудити наукову та інноваційну діяльність, сприяє становленню молодого інженера, подальшому розвитку його знань, використанню майбутнього творчого та наукового потенціалу. Такий шлях пройшов і сам автор статті, коли після закінчення Бердичівського машинобудівного технікуму почав з першого курсу інституту працювати за держтематикою на кафедрі.
Досить складною справою є виявлення серед першокурсників, учорашніх школярів, майбутніх винахідників та науковців. Необхідно врахувати ще й те, що не всі студенти прагнуть ними стати, адже устремління у кожного свої.
Із практики вітчизняних та зарубіжних ВНЗ відомо, що забезпечення якісної освіти можливе лише за умови органічного поєднання навчальної та наукової діяльності викладачів і студентів. Цю складну справу може вирішити лише певна системність в отриманні нових знань, нових ступенів та методів мислення, навичок, умінь та алгоритмів отримання цих категорій пізнання. На превеликий жаль, з аналізу наукової роботи студентів в українських вишах видно, що чіткої системи забезпечення всебічної творчої підготовки майбутніх фахівців не існує, особливо враховуючи значне скорочення господарської договірної тематики, на якій творчо зростало старше покоління викладачів і науковців.
Хочу на сторінках газети поділитися досвідом, як до науково-дослідної роботи долучаються студенти перших курсів ФМФ, зокрема кафедри нарисної геометрії, інженерної та комп'ютерної графіки. Зрозуміло, що переважно це студенти науково-технічного напряму підготовки, для яких читаються дисципліни "Нарисна геометрія", "Інженерна та комп'ютерна графіка", "Комп'ютерна графіка". Ці предмети є важливими для профорієнтації майбутніх інженерів-технологів, інженерів-конструкторів тощо, адже є основними з розвитку теорії та методів зображення й розвитку просторової уяви майбутнього інженера. Надалі студентам буде простіше оволодіти знаннями з таких дисциплін, як "Аналітична геометрія", "Технічна механіка", "Деталі машин", "Опір матеріалів", "Технологія машинобудування" та ін. Це важливо також при різних видах проектування, читанні та виконанні креслень за допомогою універсальної графічної системи AutoCAD й інших комп'ютерних програм.
То як же із студента-першокурсника зробити винахідника? Читаючи на потоці ІХФ перші лекції із вищеназваних дисциплін, я коротко розповідаю, що є творчі студенти, які вже на першому курсі стають винахідниками, і показую кілька патентів на винаходи, співавторами яких є студенти. Оскільки в нашому університеті навчаються креативні студенти, які розуміють, що таке винаходи, то 10-15 чи навіть більше з присутніх відразу ж зголошуються більш докладно ознайомитися з цими працями, патентами. Зрозуміло, це кращі студенти, які й на практичних заняттях показують високі знання та вміння, можуть працювати поза аудиторією та знходити час для виконання науково-дослідних робіт. Таких студентів допомагають віднайти й викладачі, які ведуть заняття в інших групах та на інших факультетах: ММІ, ТЕФ, ФЕЛ, ФПМ тощо.
Із зацікавленими студентами працює студентське наукове товариство "Прикладна геометрія, дизайн та інноваційна діяльність", створене на ФМФ у вересні 2011 року, яке допомагає їм у науково-дослідній роботі, оформленні та поданні заявок на винаходи тощо. На сьогодні виконуються дослідження за господарськими договорами для ВО "Тернопільський комбайновий завод", ВО "Дніпропетровський комбайновий завод", Інституту цукрових буряків, ВАТ "Будшляхмаш" та інших підприємств.
Виходячи із даного досвіду (понад 100 авторських свідоцтв та патентів на винаходи) та враховуючи досвід публікацій відомих винахідників Ю.П.Саламатова, Г.С.Альтшуллера й інших, наведу послідовність отримання патентів, відпрацьовану на кафедрі нарисної геометрії, інженерної та комп'ютерної графіки ФМФ за останні роки.
Алгоритм отримання патентів.
- Знаходимо ідею чи об'єкт для дослідження і виявлення чогось нового (студент може зробити це самостійно чи з допомогою викладача, іноді студенти приносять раніше отримані авторські свідоцтва своїх батьків чи дідусів).
- Визначаємо та ставимо мету, яка покращує функціональні показники чи взагалі має нові параметри дії нашого об'єкта дослідження.
- Визначаємо, за рахунок чого цього можна досягти: зміною форми робочої поверхні, зміною параметрів переміщення та ін.
- Визначаємо розділ, у якому розміщується наш об'єкт: через бібліотеку, пошукові системи Internet чи безпосередньо в Республіканському патентному фонді (Google Patent).
- Знаходимо бажано декілька подібних патентів та переконуємося, що ми винаходимо щось нове, а не "велосипед".
- Визначаємо аналоги та прототипи і проробляємо конструкцію нового рішення. Виконуємо креслення нової конструкції.
- Пишемо формулу винаходу, яка є основою для подальшого опису та оформлення заявки на винахід.
- Виконуємо опис винаходу, розкриваючи всі необхідні розділи, та пишемо реферат за відомими зразками.
- Звертаємося до патентних повірених університету та заповнюємо заяву на винахід й усі інші необхідні документи (набір документів існує у відділі патентної власності Наукового парку "Київська політехніка").
Після подання заявки на отримання патенту проходить небагато часу, і ви не можете собі уявити обличчя студента-першокурсника, який отримує перший патент, першу свою наукову публікацію! Безцінний досвід студент-першокурсник уже отримав, і викладачам на старших курсах необхідно лише підтримувати та використовувати цей науковий потенціал. З такими студентами ми не розлучаємося, оскільки патенти вони отримують і упродовж подальшого навчання. На час написання диплома бакалавра та магістра вони вже мають кілька патентів, тобто творчий процес захопив їх і вони знають, що таке науково-технічна творчість і радість від отриманого результату.
Студентів, які отримали патенти на першому курсі, більше тридцяти. Деякі з них уже стали кандидатами технічних наук, доцентами (О.Л.Сокольський, В.М.Лукашова, В.МДеркач, П.М.Яблонський), нині вони самі навчають науково-технічної творчості своїх студентів. Тобто, становлення студента-першокурсника як винахідника дозволяє у майбутньому зробити з нього перспективного науково-технічного працівника, науковця чи викладача. На закінчення хочу назвати студентів, які отримали патенти та мають таку перспективу: Саша Рослов, Саша Пономаренко, Ірина Черняк, Анатолій Абаєв, Олексій Гончаренко, Максим Хотинецький, Дмитро Бруєв, Микола Воронцов, Даша Степанюк, Інна Погребна з ІХФ, а також: Марія Губич (ФМФ), Андрій Гринюк (ЗФ), Володимир Карпюк (ТЕФ), Дмитро Тарган (ММІ) та ін.
Хочеться побажати таким студентам подальших успіхів у науково-технічній та інноваційній творчості!