Постійне вдосконалення космічної техніки вимагає підготовки висококваліфікованих фахівців, які володіють сучасними знаннями в різних галузях науки і техніки та мають навички самостійної роботи. У багатьох країнах цьому питанню приділяють велику увагу, що дозволило накопичити великий досвід підготовки таких фахівців. При цьому на перше місце виходить проблема мобільності, що дозволяє випускникові знайти застосування своїм силам не лише у своїй країні, але й за її межами. Програма Європейського союзу "ТЕМПУС" спрямована на модернізацію вищої освіти і створення єдиного освітнього простору європейських країн.

Нині одним з найбільш перспективних напрямів наукових і технічних досліджень є космічна тематика, де актуальним є завдання цільового використання надмалих космічних апаратів, до яких відносяться нано- та пікосупутники. Використання таких апаратів дозволить прискорити, спростити і здешевити проведення наукових і технологічних експериментів. Це дозволяє значною мірою підвищити якість підготовки кадрів вищою школою, залучити до наукових досліджень молодь середньої школи, інших навчальних і наукових закладів.

У 2009 році в рамках програми "ТЕМПУС" розпочався трирічний проект "Реформування освітніх програм в галузі космічних технологій в Казахстані, Росії, Україні" (CRIST). У ньому беруть участь українські університети: Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", в якому головним виконавцем проекту є факультет авіаційних та космічних систем, Національний аерокосмічний університет "Харківський авіаційний інститут", а також університети Казахстану, Росії, Німеччини, Бельгії і Нідерландів. В Україні підтримку проекту надають Міністерство освіти і науки, молоді та спорту, Державне космічне агентство, Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля.

Головна мета проекту CRIST –  розробка та впровадженні модернізованих навчальних програм вищої освіти в галузі космічних технологій для розробки теоретичних і практичних принципів виготовлення і використання таких космічних апаратів на базі вищих навчальних закладів, визначення низки завдань, які вони можуть вирішувати, а також принципів створення інформаційного середовища, що дозволяє брати участь в таких дослідженнях широкому колу користувачів. Для цього заплановано створення і впровадження в навчальний  процес лабораторій проектування мікросупутників, комп'ютерних  класів, мережі наземних станцій контролю малих супутників.

Космічний напрям є одним з основних в діяльності КПІ. Зокрема, в нашому університеті затверджена і реалізується Програма зі створення університетського мікросупутника, координатором і основним виконавцем якої є факультет авіаційних та космічних систем.

У ході виконання проекту на основі матеріалів, переданих нам за програмою "ТЕМПУС", затверджено нові навчальні плани підготовки бакалаврів і магістрів, у яких передбачені наступні дисципліни:

  • системи управління космічних літальних апаратів;
  • проектування мікропроцесорних систем (CAD/CAM/САЕ);
  • інформаційні технології аерокосмічних систем;
  • пілотажно-навігаційні комплекси літальних апаратів;
  • конструювання і проектування літальних апаратів (у системах CAD/CAM/САЕ);
  • менеджмент космічної діяльності;
  • маркетинг космічної діяльності.

Підготовка з нових дисциплін уже проводиться, чому значною мірою сприяв переданий нам з програмним забезпеченням для CAD/CAM/САЕ проектування  комп'ютерний клас, заняття в якому почалися у вересні 2010-го. На основі цього програмного забезпечення вже захищено кілька магістерських робіт. Прискоренню підготовки фахівців сприяло стажування студентів, аспірантів  і співробітників КПІ в Німеччині і Бельгії в 2010 році. Комп'ютерний клас і програма "ТЕМПУС" в цілому зацікавили вищі навчальні заклади України. Зокрема, укладено договір з Інститутом електроніки і систем управління Національного авіаційного університету України про підготовку фахівців авіаційного університету на базі комп'ютерного класу. Аналогічні договори планується укласти і з іншими вищими навчальними закладами України. З цією метою створено базу організацій, що цікавляться проектом, до якої входять Черкаський державний технічний університет, Харківський університет повітряних сил, Університет "Львівська політехніка", Національний авіаційний університет.

У комп'ютерному класіУспішному впровадженню програмного забезпечення в навчальний процес сприятимуть випущені в НТУУ "КПІ" три навчальні посібники з тематики проекту "ТЕМПУС". Цей напрям розвиватиметься й надалі: планується видання посібників і монографій.

Великий інтерес у студентів викликає робота з наземною станцією, поставленою нам влітку 2011-го в рамках проекту. Її освоєння буде новим кроком у навчанні студентів КПІ – вони вперше матимуть можливість в реальному часі отримувати і обробляти інформацію з супутників. Для Київської політехніки, у зв'язку з розробкою в нашому університеті мікросупутника масою до 20 кг, це особливо актуально.

Цьому сприяє використання на факультеті авіаційних та космічних систем лабораторії супутникобудування, де відпрацьовуються схемно-технічні рішення систем управління мікросупутників.

Використання в навчальному процесі і наукових дослідженнях сучасної техніки має первинне значення для підвищення інтересу молоді до космічної тематики, вміння застосовувати отримані знання для розв'язання актуальних наукових і технічних задач. Для посилення зв'язку факультету з ринком праці, ринком освітніх і інженерних послуг організовано роботу координаційно-технологічного бюро з використанням університетської лабораторії "Соціо-плюс". Пропаганді космічної тематики  сприяє залучення до проекту іноземних студентів – як тих, що навчаються в КПІ, так і представників інших держав, які приїжджають на стажування. В останньому нам допомагає діючий в КПІ осередок Ради студентів технічних університетів Європи (BEST).

З 24 по 27 жовтня 2011 року в  Євразійському національному університеті в м. Астана (Казахстан) проходила підсумкова конференція проекту, де були проаналізовані результати виконання проекту, а також намічені шляхи подальшої співпраці.

Результат показав, що проект виконано успішно. На зустрічі головну увагу було зосереджено на подальших кроках в поліпшенні якості навчання. Як пріоритет було вибрано відпрацювання підготовки фахівців найвищого рівня, а саме – PhD. Нагальність розв'язання цієї проблеми є вкрай актуальною, що визнали всі учасники зустрічі. Водночас є суттєві розбіжності в шляхах реалізації існуючих проблем. Наприклад, в Казахстані вже відмовилися від захисту кандидатських та докторських дисертацій. В Росії та Україні такі захисти збереглися, саме тому знаходження шляхів порозуміння вишів різних країн у цьому питанні є необхідним.

Результати проекту будуть використані надалі при вдосконаленні підготовки фахівців в аерокосмічній галузі за рахунок:

  • подальшого вдосконалення навчальних планів;
  • введення в навчальний процес нових лабораторій і комп'ютерних класів;
  • налагодження обміну студентами і викладачами між різними вищими навчальними закладами України і навчальними закладами інших держав (для цього НТУУ "КПІ" планує укласти низку двосторонніх договорів);
  • залучення студентів і викладачів до наукової діяльності, у тому числі до участі у виконанні науково-дослідних робіт на замовлення міністерств і підприємств. Для цього планується укладення відповідних договорів.

За минулий час сформувався колектив, до якого входять студенти, викладачі, співробітники інституту, здатний розв'язувати актуальні навчальні та наукові завдання. Представники Державного космічного агентства України, що зустрілися з учасниками проекту "ТЕМПУС", залишилися задоволеними рівнем робіт у КПІ в напрямі створення космічної техніки. На цей колектив покладається перспективне завдання участі у створенні малих супутників в Україні, актуальність яких є незаперечною.

О.В. Збруцький, проф., декан ФАКС, координатор проекту, Л.М. Рижков, проф., учасник проекту