Ви є тут

Леонід Кучма – Почесний доктор КПІ


2010.11.25 Присвоєння звання «Почесний доктор НТУУ «КПІ» Л.Кучмі

На урочистому засіданні адміністративної ради НТУУ «КПІ» 25 листопада було вшановано другого президента України Леоніда Даниловича Кучму – з нагоди присвоєння йому звання «Почесний доктор НТУУ «КПІ», вручено мантію та нагрудний знак.

Довідка

Л.Д.Кучма народився 9 серпня 1938 р. в Чернігівській області. Батько – Д.П.Кучма, загинув на фронті в 1944 р. Мати – П.Т.Кучма, колгоспниця. У 1960 р. Л.Кучма закінчив Дніпропетровський університет (фізико-технічний факультет), здобувши освіту інженера-механіка в галузі ракетної техніки. У 1960–1982 рр. він  інженер, старший інженер, провідний конструктор, помічник головного конструктора, технічний керівник випробувань ракетно-космічних комплексів космодрому Байконур (Казахстан). Паралельно з 1975 по 1981 – секретар партійного комітету КБ «Південне», з 1981 по 1982 – секретар парткому ВО «Південний машинобудівний завод» – на той час найбільшого заводу військової та ракетно-космічної техніки, а також цивільної продукції в Радянському Союзі. У 1982-1986 рр. – перший заступник генерального конструктора КБ «Південне», в 1986-1992 рр. – генеральний директор ВО «Південний».

У 1990-1992 рр. – народний депутат УРСР, ВР України. З жовтня 1992 по вересень 1993 – Прем’єр-міністр України, в 1993-1994 рр. – президент Союзу промисловців і підприємців України, з липня 1994 по січень 2005  – Президент України.

Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1976), лауреат  Ленінської премії (1981) та Державної премії України в галузі науки і техніки (1993). Автор книг «Вірю в український народ» (2000), «Про найголовніше» (2001), «Україна – не Росія» (2003), «Своїм шляхом» (2004), «Зламане десятиліття» (2009). З 2004 р. очолює створений ним благодійний фонд «Україна», що опікується підтримкою талановитої молоді, відродженням сільських бібліотек, науково-експертною роботою, міжнародним співробітництвом, реалізує гуманітарні проекти. Л.Кучма є засновником Академії технологічних наук України, академіком Інженерної академії України, почесним доктором провідних навчальних закладів світу.

Саме він своїми указами надав КПІ статус Національного університету (8.04.1995 р.) та згодом розширив його автономні права (30.08.2004 р.).

Вітаючи гостя, ректор НТУУ «КПІ» М.З.Згуровський зачитав рішення Вченої ради університету від 4 жовтня 2010 року, де зазначалося: «Зважаючи на значний внесок в розбудову української держави, підвищення її міжнародного авторитету, розвиток освіти і науково-технічної сфери, а також вагому роль у розвитку НТУУ «КПІ» присвоїти звання «Почесний доктор НТУУ «КПІ» Президенту України 1994-2005 рр., Прем’єр-міністру 1992-1993 рр. Леоніду Даниловичу Кучмі з врученням диплома «Почесний доктор НТУУ «КПІ», пам’ятного знака та мантії».

Промова

У номінаційній промові Л.Д.Кучма щиро подякував за виявлену високу честь. Він назвав КПІ головним технічним ВНЗ країни та зауважив: якщо згадати всіх видатних людей, що пройшли школу КПІ, то працювати і навчатися тут є дуже почесно. Розмірковуючи про стан освіти і науки, політик навів слова одного з президентів Америки: «США витрачає кошти на науку не тому, що багата, а тому, що хоче бути багатою». Поділився і враженнями від недавньої зустрічі з президентом Ізраїлю Шимоном Пересом. Той на запитання про секрет стрімкого технічного прориву його країни назвав одним із головних чинників високий рівень освіти та інтегрованість у міжнародний освітній простір.

Поділився своїми роздумами Л.Кучма і про подальший шлях розвитку нашої країни: можна допустити іноземні виробництва з їх продукцією, перетворившись на країну третього світу, і втратити власну промисловість, а можна вибрати інноваційний шлях розвитку і прагнути зайняти місце серед розвинених країн світу. Поскаржився він і на незначне нинішнє фінансування космічної та авіаційної галузей, що не дозволяє їм нарощувати свій потенціал і виводити на ринок нову конкурентоспроможну продукцію.

Щодо партнерства з Росією, Л.Кучма зауважив, що сподіватися на сусіда можна і треба, але не слід чекати, що хтось прийде і запропонує вигідні контракти з енергетики, атомної промисловості тощо, потрібно розвивати свої високотехнологічні галузі й виходити на міжнародний ринок зі своїми проектами. За міжнародними оцінками, за всіма напрямами розвитку Україна знаходиться в середині чи кінці списків, але за даними тих же експертів можливості для розвитку в країні більш ніж достатні,  потрібно лише створити відповідні умови.

Щодо нинішньої економічної ситуації в країні, президент згоден, що доведеться йти на жорсткі, непопулярні рішення («якщо не затягнемо паски, майбутнього в нас немає»). При цьому він дуже критично ставиться до дій уряду, спрямованих на зовнішні запозичення («за 1994-2004 рр. Україна позичила лише 4,5 млрд, а тільки за нинішній рік – понад 10 млрд»). Політик переконаний, що на інноваційний розвиток з бюджету виділяється недостатньо коштів, виробництва працюють на застарілому обладнанні, з чого ж тоді віддавати борги? Він настійливо радить українській інтелігенції, зокрема технічній, бути активнішою та брати участь у різноманітних обговореннях і слуханнях з питань економічного розвитку держави та всіляко доносити до влади свою експертну думку з важливих стратегічних питань.

Політик також зауважив, що про Україну мало знають у світі. Приміром, про те, що українськими ракетами запущено близько тисячі космічних апаратів, про унікальну розробку старту з морської платформи дна тощо. Про це також мають нагадувати науковці.

Обговорення

Відбулося також обговорення книги Л.Кучми «Зламане десятиліття», в якому взяли участь проф. Б.В.Новіков, декан ФСП; академік НАН України М.З.Згуровський; проф. Ю.Ф.Зіньковський, завідувач кафедри конструювання і виробництва радіоапаратури РТФ; В.Г.Сліпченко, проф. кафедри автоматизації проектування енергетичних процесів та систем ТЕФ та ін.

Автор книги «Зламане десятиліття» Л.Д.Кучма вважає, що вона допоможе краще зрозуміти нинішню політичну ситуацію та визначити кроки для виходу з кризи. Серед причин політичних та економічних негараздів у країні автор називає споконвічну боротьбу українських гетьманів за владу, обмаль молодих фахівців у всіх законодавчих, виконавчих та виробничих ланках, відсутність людей, які хочуть і здатні взяти відповідальність за країну й її розвиток.

Б.В.Новіков охарактеризував книгу як подарунок для майбутніх істориків, соціологів, економістів, адже автор перебував у гущі подій та певною мірою впливав на них. Він віддав належне автору як неординарній непересічній особистості та, згадавши свою належність до Комуністичної партії, члени якої свого часу критикували дії президента, але не опустилися до зведення рахунків потому, підсумував: спертися можна на того, хто опирається.

Ю.Ф.Зіньковський – академік АПН України, заслужений діяч науки України, лауреат Державної премії України, лауреат Державної премії СРСР, лауреат Державної премії УРСР, понад 30 років працював у ракетно-космічній галузі в Москві – зачитав рецензію на книгу, яка, на його думку, може бути зарахована як докторська дисертація, адже в ній зроблено глибокий економічний аналіз галузей промисловості в 2000-2009 рр.: металургії, сільського господарства, транспорту, енергетики. Вона є своєрідним звітом перед нацією.

В.Г.Сліпченко – керівник групи програмного забезпечення комплексу «Буран» (досі стоїть на бойовому чергуванні), удостоєний за ці роботи Державної премії України в галузі науки і техніки – поділився спогадами, як після аварії на ЧАЕС довго не могли отримати дозвіл на відкриття лабораторії по вивченню впливу малих доз радіації на людину, і саме завдяки втручанню Л.Д.Кучми вдалося подолати бюрократичні перепони і налагодити діяльність з комплексного еколого-економічного моніторингу та готувати фахівців за цим напрямом.

На запитання аспірантки ФММ про шляхи виходу з кризи для України, було отримано відповідь: у будь-якій галузі вітчизняної економіки є російський сегмент, тож взаємно вигідне партнерство слід розвивати; приватизація в країні має відбуватися з урахуванням національних інтересів; лише за політичної стабільності (взаємодії уряду та президента) в країну прийде іноземний інвестор.

На завершення М.З.Згуровський подякував гостеві за безцінну інформацію, яку політехніки мали можливість отримати з перших рук, та висловив сподівання, що надалі таке спілкування буде регулярним. У відповідь Л.Д.Кучма ще раз побажав присутнім високо тримати прапор КПІ та доносити до молодого покоління не лише професійні знання, а й інформацію про видатних людей, які навчалися і працювали тут, тим самим виховуючи повагу до попередників і гордість за навчальний заклад, де навчаємося і працюємо.

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій