Сергій Феофанович Веселовський (1878 – дата смерті невідома) - професор, інженер-економіст, ректор КПІ з 1920 по 1921 роки, громадський та політичний діяч.
Сергій Феофанович Веселовський народився у 1880 році в сім'ї священика на Поділлі. Освіту здобув у Петербурзькому університеті. Був членом української громади, брав участь у студентському русі. Повернувшись до України, працював на посаді доцента Київського політехнічного інституту. Входив до складу української громади, був членом у термінологічної комісії інституту, яка активно працювала над розробленням української технічної термінології. У Києві 7 березня 1917 р. було засноване Українське технічно-агрономічне товариство „Праця", що об'єднало українську науково-технічну інтелігенцію та кооперативних діячів. С.Ф. Веселовський був серед його фундаторів і керівників. Українське технічно-агрономічне товариство „Праця" займалося, зокрема, вивченням та аналізом стану економіки України, розробленням планів її розвитку. Цю галузь діяльності товариства саме й очолював С.Ф. Веселовський.
Він був одним із засновників Української Центральної Ради, входив до складу її Президії як писар і голова агітаційної комісії. Брав активну участь в організації української маніфестації в березні 1917 року. Також був членом Всеукраїнського національного конгресу та членом Української соціал- демократичної робітничої партії. На Перших Загальних зборах Української Центральної Ради його було обрано членом Комітету Української Центральної Ради, а на П'ятих Загальних зборах - товаришем голови.
На засіданнях Української Центральної Ради С.Ф. Веселовський виступав із різних питань, а саме: економічної політики Тимчасового уряду щодо України, скликання З'їзду поневолених народів Росії в Києві, обстрілу полку ім. Б. Хмельницького, участі українських делегатів у Демократичній нараді в Петрограді. У новому складі Генерального Секретаріату (серпень 1917 року) кандидатуру С.Ф. Веселовського пропонували на посаду генерального секретаря праці, проте внаслідок неузгодження цього питання з професійними організаціями та за бажанням кандидата її було знято з голосування. За часів Української Держави С. Веселовського було призначено генеральним консулом у Петрограді.
Влітку 1918 року він повернувся до Києва, де продовжував викладацьку роботу, зокрема читав лекції на курсах позашкільного навчання, організованих Міністерством освіти. З 1918 року працював на посаді екстраординарного професора кафедри статистики Київського державного українського університету, а з 2 квітня 1919 року був призначений членом президії, заступником голови Сільсько-Господарського Вченого Комітету України, завідувачем економічної секції і фактично відійшов від політичної діяльності. З 1920 по 1921 роки Сергій Феофанович був ректором КПІ. З 1924 року С.Ф. Веселовський працював професором Київського сільськогосподарського інституту, де очолював кафедру економіки сільського господарства. У 1930-х роках був репресований, з часом емігрував.