Визначні науковці КПІ

Всесвітньо відомі вчені - засновники науково - педагогічних шкіл НТУУ "КПІ"

НТУУ “КПІ” має багату і славетну історію. Його славу створювали натхненною, самовідданою працею видатні вчені і педагоги, які перетворили КПІ в унікальний навчальний та науковий заклад, і його випускники, що зробили видатний внесок у розвиток науки і техніки у ХХ сторіччі – вітчизняної та світової.

  • Кирпичов Віктор Львович (1845-1913) - видатний вчений в галузі механіки, визначний діяч в галузі вищої технічної освіти, перший ректор – засновник КПІ (1898-1902 рр.).
  • Патон Євген Оскарович (1870-1953) - видатний мостобудівник і засновник електрозварювання, академік АН УРСР, Герой Соціалістичної праці, лауреат Державної премії СРСР, працював в КПІ в 1904-1929 та 1935-1939 роках.
  • Сікорський Ігор Іванович (1889-1972) - всесвітньо-відомий авіаконструктор, навчався в КПІ в 1907-1911 рр.
  • Кільчевський Микола Олександрович (1909-1979) - видатний вчений в галузі теоретичної механіки, академік АН УРСР. Лауреат Державної премії УРСР, працював в КПІ в 1944-1961 рр.
  • Плотніков Володимир Олександрович (1873-1947) - видатний вчений-електрохімік, академік АН УРСР, член-кореспондент АН СРСР, працював в КПІ з 1899 по 1941 рік.
  • Тимошенко Степан Прокопович (1878-1972) - всесвітньо відомий вчений – механік, один з засновників Академії наук України, працював в КПІ в 1907-1911 та 1917-1920 роках.
  • Писаржевський Лев Володимирович (1871-1938) - видатний вчений в галузі неорганічної хімії, академік АН СРСР, лауреат Ленінської премії, завідувач кафедри в КПІ в 1908-1912 рр.
  • Люлька Архип Михайлович (1908-1984) - видатний конструктор авіадвигунів, академік АН СРСР, герой Соціалістичної праці, Лауреат Ленінської та Державної премій СРСР, випускник КПІ 1931 року.
  • Писаренко Георгій Степанович (1910-2001) - видатний вчений-механік, академік АН УРСР, лауреат Державної премії СРСР та Державних премій УРСР, навчався і працював в КПІ з 1937 по 1984 рік.
  • Кравчук Михайло Пилипович (1892-1942) - всесвітньо відомий математик, академік АН УРСР, працював в КПІ з 1921 по 1938 рік.
  • Челомей Володимир Миколайович (1914-1984) -видатний вчений – конструктор космічних апаратів, академік АН СРСР, двічі Герой Соціалістичної праці, лауреат Ленінської та Державної премії СРСР, навчався в КПІ з 1932-1933 р.
  • Корольов Сергій Павлович (1906-1966) - видатний конструктор ракетно-космічної техніки, академік АН СРСР, двічі Герой Соціалістичної праці, лауреат Ленінської премії, навчався в КПІ в 1924-1926 рр.
  • Мікулін Олександр Олександрович (1895-1985) - видатний конструктор авіадвигунів, академік АН СРСР, Герой Соціалістичної праці, лауреат Державної премії СРСР, навчався в КПІ в 1912-1914 рр.
  • Вул Бенціон Мойсейович (1903-1985) - видатний фізик, академік АН СРСР, Герой Соціалістичної праці, лауреат Державної премії СРСР, випускник КПІ 1928 року.
  • Вінтер Олександр Васильович (1878-1958) - видатний вчений – енергетик, будівничий перших електростанцій СРСР, академік АН СРСР, навчався в КПІ в 1899-1900 роках.
  • Бардін Іван Павлович (1883-1960) - видатний вчений – металург, академік АН СРСР, Герой Соц СРСР, випускник КПІ 1910 року.
  • Люльєв Лев Веніамінович (1908-1985) - головний конструктор зенітної та ракетної зброї, двічі Герой Соціалістичної праці, лауреат Державних премій СРСР, випускник КПІ 1933 року.
  • Трефілов Віктор Іванович (1930-2001) - видатний вчений металофізик, академік АН СРСР, лауреат Державної премії СРСР і Державної премії України, випускник КПІ 1952 року.

Науковий доробок ученого. До ювілею члена-кореспондента НАН України М.Ю.Ільченка

Фото. Ільченко Михайло Юхимович

Активна наукова діяльність Михайла Юхимовича Ільченка розпочалася понад сорок років тому, і вибір його наукового напряму продиктувало саме життя. В ті роки активного протистояння СРСР і США у сфері високотехнологічного озброєння Радянському Союзу необхідно було, зокрема, розробити конкурентні радіоелектронні комплекси, що вирішували б проблеми радіолокації та радіорозвідки.

Ломоносов Юрій Володимирович – творець першого тепловоза

Фото. Ломоносов Юрій Володимирович

З появою людини на Землі виникла потреба в переміщенні вантажів та й самої людини по суші, воді, а згодом і в повітрі. Сьогодні для цього існує чимало транспортних засобів: автомобілі, тепловози, електровози, кораблі, гелікоптери, літаки, космічні ракети.

Горлицький Лев Ізраїлевич. Творець зброї перемоги

Фото. Горлицький Лев Ізраїлевич

Сучасна війна – це не тільки війна танків, літаків, живої сили, це, поряд з усім іншим, ще війна наукових лабораторій.

Академік І.В.Курчатов

Лев Ізраїлевич Горлицький –  один із першопрохідців створення нового виду зброї – самохідних артилерійських установок (САУ). Він головний конструктор САУ: СУ-122, СУ-85, СУ-100, які були взяті на озброєння в 1942–1944 роках і зарекомендували себе як дуже ефективні бойові машини.

У НТУУ «КПІ» відбулися наукові читання, присвячені видатному конструктору бронетехніки Леву Горлицькому

2011.03.29 Наукові читання з циклу «Видатні конструктори України» / Лев Горлицький

29 березня у залі засідань Вченої Ради Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» пройшли наукові читання з циклу «Видатні конструктори України», присвячені 105 річниці від дня народження Лева Ізраїлевича Горлицького (1906 – 2003). Організаторами читань виступили Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» та Державний політехнічний музей.

Смогоржевський Олександр Степанович. До 115-річчя від дня народження

Фото. Смогоржевський Олександр Степанович

Видатний український математик, талановитий педагог Олександр Степанович Смогоржевський (1896–1969) працював у Київському політехнічному інституті з жовтня 1930 року і до кінця життя. Пройшов усі  педагогічні щаблі: асистент, доцент, професор, завідувач кафедри вищої математики, а пізніше – завідувач кафедри математичної фізики.

Огієвський Володимир Васильович. Платан професора.

Фото. Огієвський Володимир Васильович

Ars longa, vita brevis
(Життя коротке, мистецтво вічне)
Гіппократ

10 травня 2010 р. виповнилося 120 років з дня народження засновника радіотехнічного факультету КПІ професора Володимира Васильовича Огієвського...

У 1997 р. я брав участь у Європейській конференції з мікрохвильової техніки в Єрусалимі. В рамках культурної  програми мені пощастило відвідати Гефсиманський сад, де ростуть старі оливи, яким понад 2000 років. Перебуваючи на цьому святому місці, по-особливому відчуваєш, як швидко плине час і яке неоціненне значення для прийдешніх поколінь має збереження історичних пам’яток про події Минулого та їхніх Вчителів ...

Писаренко Георгій Степанович. Видатний учений і педагог академік НАН України

Фото. Писаренко Георгій Степанович

12 листопада 2010 року виповнюється 100 років з дня народження видатного вченого – механіка, засновника Інституту проблем міцності НАН України та всесвітньо відомої школи з міцності матеріалів та елементів конструкцій в екстремальних умовах, дійсного члена НАН України і Міжнародної академії астронавтики, заслуженого діяча науки УРСР, лауреата Державної премії СРСР і Державних премій УРСР у галузі науки і техніки Георгія Степановича Писаренка.

Бобров Вікторин Флавіанович. Окрема сторінка.

Фото. Бобров Вікторін Флавіанович

«Наш повітряний флот ніколи не буде потужним, якщо ми не розвинемо свою авіапромисловість... Авіапромисловість завжди буде ледь животіти і користуватися плагіаторством закордонних конструкцій, доки ми не матимемо кадри власних інженерів в авіації. Ця істина є настільки очевидною, що доводити її не варто. Вона має бути засвоєною кожним, хто бажає закласти міцне підґрунтя в побудову повітряного флоту, хто дорожить народним надбанням і не задовольняється лише зовнішньою стороною…

…Пора широко розчинити двері Вищої Школи для молодої науки – авіації та запровадити струнку систему навчання працівників вищої кваліфікації, а через них поширити знання у широких колах робітничих мас. У РСФСР ця робота вже розпочалася.

Бар’яхтар Віктор Григорович. ВІТАЄМО із ювілеєм!

Фото. Бар’яхтар Віктор Григорович

Видатний український учений, один із організаторів і перший декан фізико-математичного факультету НТУУ “КПІ” академік НАН України Віктор Григорович Бар’яхтар народився 9 серпня 1930 року. У 1953 р. з відзнакою закінчив Харківський державний університет. У 1959 р. здобув науковий ступінь кандидата, а в 1965 р. – доктора фізико-математичних наук. У 1972 р.

RSS-матеріал