НТУУ “КПІ” має багату і славетну історію. Його славу створювали натхненною, самовідданою працею видатні вчені і педагоги, які перетворили КПІ в унікальний навчальний та науковий заклад, і його випускники, що зробили видатний внесок у розвиток науки і техніки у ХХ сторіччі – вітчизняної та світової.
Активна наукова діяльність Михайла Юхимовича Ільченка розпочалася понад сорок років тому, і вибір його наукового напряму продиктувало саме життя. В ті роки активного протистояння СРСР і США у сфері високотехнологічного озброєння Радянському Союзу необхідно було, зокрема, розробити конкурентні радіоелектронні комплекси, що вирішували б проблеми радіолокації та радіорозвідки.
З появою людини на Землі виникла потреба в переміщенні вантажів та й самої людини по суші, воді, а згодом і в повітрі. Сьогодні для цього існує чимало транспортних засобів: автомобілі, тепловози, електровози, кораблі, гелікоптери, літаки, космічні ракети.
Лев Ізраїлевич Горлицький – один із першопрохідців створення нового виду зброї – самохідних артилерійських установок (САУ). Він головний конструктор САУ: СУ-122, СУ-85, СУ-100, які були взяті на озброєння в 1942–1944 роках і зарекомендували себе як дуже ефективні бойові машини.
29 березня у залі засідань Вченої Ради Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» пройшли наукові читання з циклу «Видатні конструктори України», присвячені 105 річниці від дня народження Лева Ізраїлевича Горлицького (1906 – 2003). Організаторами читань виступили Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» та Державний політехнічний музей.
Видатний український математик, талановитий педагог Олександр Степанович Смогоржевський (1896–1969) працював у Київському політехнічному інституті з жовтня 1930 року і до кінця життя. Пройшов усі педагогічні щаблі: асистент, доцент, професор, завідувач кафедри вищої математики, а пізніше – завідувач кафедри математичної фізики.
10 травня 2010 р. виповнилося 120 років з дня народження засновника радіотехнічного факультету КПІ професора Володимира Васильовича Огієвського...
У 1997 р. я брав участь у Європейській конференції з мікрохвильової техніки в Єрусалимі. В рамках культурної програми мені пощастило відвідати Гефсиманський сад, де ростуть старі оливи, яким понад 2000 років. Перебуваючи на цьому святому місці, по-особливому відчуваєш, як швидко плине час і яке неоціненне значення для прийдешніх поколінь має збереження історичних пам’яток про події Минулого та їхніх Вчителів ...
12 листопада 2010 року виповнюється 100 років з дня народження видатного вченого – механіка, засновника Інституту проблем міцності НАН України та всесвітньо відомої школи з міцності матеріалів та елементів конструкцій в екстремальних умовах, дійсного члена НАН України і Міжнародної академії астронавтики, заслуженого діяча науки УРСР, лауреата Державної премії СРСР і Державних премій УРСР у галузі науки і техніки Георгія Степановича Писаренка.
«Наш повітряний флот ніколи не буде потужним, якщо ми не розвинемо свою авіапромисловість... Авіапромисловість завжди буде ледь животіти і користуватися плагіаторством закордонних конструкцій, доки ми не матимемо кадри власних інженерів в авіації. Ця істина є настільки очевидною, що доводити її не варто. Вона має бути засвоєною кожним, хто бажає закласти міцне підґрунтя в побудову повітряного флоту, хто дорожить народним надбанням і не задовольняється лише зовнішньою стороною…
…Пора широко розчинити двері Вищої Школи для молодої науки – авіації та запровадити струнку систему навчання працівників вищої кваліфікації, а через них поширити знання у широких колах робітничих мас. У РСФСР ця робота вже розпочалася.
Видатний український учений, один із організаторів і перший декан фізико-математичного факультету НТУУ “КПІ” академік НАН України Віктор Григорович Бар’яхтар народився 9 серпня 1930 року. У 1953 р. з відзнакою закінчив Харківський державний університет. У 1959 р. здобув науковий ступінь кандидата, а в 1965 р. – доктора фізико-математичних наук. У 1972 р.