Ви є тут

Тимчасове положення про організацію освітнього процесу в КПІ ім. Ігоря Сікорського: 8.2. Університетська система забезпечення якості



Європейські стандарти забезпечення якості * передбачають побудову трирівневої системи забезпечення якості:

  • внутрішнього забезпечення якості у вищих навчальних закладах;
  • зовнішнього забезпечення якості вищої освіти;
  • забезпечення якості у діяльності агенцій із зовнішнього забезпечення якості.
  • В основу запропонованих стандартів і рекомендацій щодо внутрішнього забезпечення якості у вищих навчальних закладах покладені такі основні принципи:
  • університети несуть основну відповідальність за якість наданих освітніх послуг і за те, як ця якість забезпечується;
  • ключова важливість автономії вищого навчального закладу, збалансована усвідомленням того, що автономія несе із собою дуже серйозну відповідальність;
  • процеси забезпечення якості мають використовуватися задля підвищення ефективності роботи вищого навчального закладу;
  • створення культури якості у вищому навчальному закладі має отримати всіляку підтримку;
  • розроблення процесів, за допомогою яких вищі навчальні заклади зможуть демонструвати свою відкритість та підзвітність;
  • університети мають демонструвати свою якість як на національному, так і на міжнародному рівні.

Європейські стандарти і рекомендації передбачають:

1. Визначення політики і пов’язаних з нею процедур, які мають забезпечувати якість і стандарти навчальних програм та дипломів. Розроблення і впровадження стратегії постійного підвищення якості. Стратегія, політика і процедури повинні мати офіційний статус і бути доступними для широкого загалу, передбачати участь усіх суб’єктів освітнього процесу, в тому числі студентів (студентських організацій) та інших зацікавлених сторін у процесі забезпечення якості.

Програмна заява щодо політики забезпечення якості включатиме:

  • відношення між викладанням і науково-дослідною роботою у закладі;
  • стратегію закладу щодо якості і стандартів;
  • організацію системи забезпечення якості;
  • відповідальність кафедр, інститутів/факультетів та інших підрозділів й осіб за забезпечення якості;
  • способи втілення політики, її моніторингу та перегляду.

2. Затвердження, моніторинг та періодичний перегляд програм підготовки, що передбачає:

  • ретельність у розробці програм з чітко сформульованими очікуваними навчальними результатами із забезпеченням їх актуальності та попиту на них;
  • формальні процедури затвердження програм органом, який не здійснює підготовку за цією програмою;
  • наявність відповідних навчальних ресурсів;
  • моніторинг успішності та досягнень студентів;
  • регулярний перегляд програм (також за участі зовнішніх експертів);
  • регулярне спілкування з роботодавцями, представниками ринку праці;
  • участь студентів у діяльності із забезпечення якості.

3. Оцінювання студентів, що передбачає послідовне використання оприлюднених критеріїв, правил і процедур.

Процедури оцінювання студентів мають відповідати таким вимогам:

  • здатність визначити, наскільки досягнуто запланованих навчальних результатів та інших цілей програми;
  • забезпечення діагностичності всіх видів контролю;
  • оприлюднення методів оцінювання очікуваних результатів навчання і чітких критеріїв оцінювання;
  • розміщення студентом матеріалів своєї навчальної діяльності на веб-ресурсах університету у відкритому доступі;
  • чітке регулювання всіх можливих ситуацій при проведенні оцінювання студентів;
  • відповідна і належна кваліфікація екзаменаторів;
  • наявність адміністративних перевірок, які встановлюватимуть точність здійснення встановлених процедур.

4. Забезпечення якості викладацького складу, що передбачає наявність у навчальних закладах певних процедур і критеріїв, які забезпечуватимуть відповідну кваліфікацію і високий фаховий рівень науково-педагогічних працівників. Ці процедури повинні використовуватися для відбору та призначення на посаду науково-педагогічних працівників, які відповідають визначеним критеріям. Науково-педагогічні працівники матимуть доступ до інформації про те, як оцінюється їхня робота. Мають бути створені умови і можливості для вдосконалення фахової майстерності і підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та атмосфера, в якій цінуються їхні професійні якості.

5. Наявність навчальних ресурсів та підтримки студентів, що мають бути достатніми і відповідати програмам, які пропонує вищий навчальний заклад, здатними реагувати на відгуки студентів.

6. Наявність інформаційної системи вищого навчального закладу. Навчальний заклад має гарантувати, що він збирає, аналізує і використовує відповідну інформацію для ефективного управління програмами підготовки та іншою діяльністю. Інформаційна система, яка забезпечує моніторинг якості має відображати:

  • досягнення студентів та показники їхньої успішності;
  • можливості випускників університету влаштуватися на роботу та результати працевлаштування;
  • задоволення студентів програмами підготовки;
  • ефективність роботи науково-педагогічних працівників;
  • характеристики студентського складу та НПП;
  • наявні навчальні ресурси;
  • ключові показники діяльності вищого навчального закладу.

7. Публічність інформації, що передбачає регулярне оприлюднення найсвіжішої, неупередженої й об’єктивної інформації – як кількісної, так і якісної – щодо пропонованих програм підготовки, очікуваних результатів, кваліфікацій, процедур викладання, навчання та оцінювання результатів тощо.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про вищу освіту» система забезпечення вищим навчальним закладом якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості) передбачає здійснення таких процедур і заходів:

  • визначення принципів та процедур забезпечення якості вищої освіти;
  • здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм;
  • щорічне оцінювання здобувачів вищої освіти, науково-педагогічних і педагогічних працівників вищого навчального закладу та регулярне оприлюднення результатів таких оцінювань на офіційному веб-сайті вищого навчального закладу, на інформаційних стендах та в будь-який інший спосіб;
  • забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних, наукових і науково-педагогічних працівників;
  • забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, у тому числі самостійної роботи студентів, за кожною освітньою програмою;
  • забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом;
  • забезпечення публічності інформації про освітні програми, ступені вищої освіти та кваліфікації;
  • забезпечення ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату у наукових працях працівників вищих навчальних закладів і здобувачів вищої освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості за поданням університету оцінюється Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти або акредитованими ним незалежними установами оцінювання та забезпечення якості вищої освіти на предмет її відповідності вимогам до системи забезпечення якості вищої освіти, що затверджуються Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

Університетська система забезпечення якості включає такі складові:

  • конкурсний відбір здобувачів вищої освіти на програми навчання за кожним рівнем вищої освіти;
  • проведення вхідного ректорського контролю якості залишкових знань з математики та фізики студентів першого курсу університету;
  • проведення проміжної атестації студентів на 8-у та 14-у тижнях семестрів за всіма кредитними модулями;
  • проведення семестрового контролю;
  • аналіз результатів вхідного ректорського контролю, проміжної атестації та семестрового контролю на кафедрах і вчених радах інститутів/факультетів;
  • проведення випускної атестації студентів;
  • аналіз результатів випускної атестації на випускових кафедрах і вчених радах інститутів/факультетів;
  • статистичний аналіз результатів всіх видів контролю з обговоренням на засіданні Методичної ради університету;
  • експертиза рукописів підручників і навчальних посібників методичними комісіями інститутів/факультетів та експертною радою з навчальних видань;
  • визначення науково-педагогічного потенціалу випускових кафедр і розподіл квот магістерської підготовки відповідно до цього потенціалу;
  • аналіз результатів прийому студентів на програми магістерської підготовки та підготовки докторів філософії;
  • проведення щорічного ректорського контролю якості залишкових знань студентів 1-4 курсів, який охоплює такі навчальні дисципліни: вища математика, інформатика, іноземна мова, професійно-орієнтовані навчальні дисципліни, фахові навчальні дисципліни, а також вибіркову експертну оцінку захищених атестаційних робіт;
  • визначення щорічного рейтингу кожного науково-педагогічного працівника та запровадження управління кадровим складом кафедр з урахуванням цих рейтингів;
  • затверджені вимоги до кафедр і рівня наукової та професійної активності науково-педагогічних працівників.

Усі вищезазначені складові були об’єднанні у цілісну університетську систему забезпечення якості. У підґрунтя системи були покладені такі основні принципи:

  • урахування результатів основних напрямків діяльності;
  • більшість показників мають формувати «зовнішній портрет» підрозділу та університету;
  • використання вагових коефіцієнтів для визначення значущості кожного показника;
  • використання об’єктивних і вимірювальних індикаторів результатів діяльності;
  • використання індикаторів, які зазначені в офіційних документах щодо ліцензування освітньої діяльності та надання статусу дослідницького вищого навчального закладу;
  • використання індикаторів, які не потребують від кафедр подання додаткової, окрім офіційної звітності, інформації.

Відповідно до основних принципів визначені чотири складові, за якими проводиться оцінювання ефективності діяльності підрозділів (кафедр та інститутів/факультетів):

  • підготовка фахівців;
  • науково-педагогічний потенціал;
  • науково-інноваційна діяльність;
  • міжнародна діяльність.

Кожна складова рейтингу характеризується системою окремих показників з певними ваговими коефіцієнтами. Усі показники розраховуються за індикаторами, які надаються відповідними департаментами університету на підставі щорічної звітності кафедр про свою діяльність, а також відомостей з індивідуального рейтингування науково-педагогічних працівників, що забезпечує АІС «Рейтинг НПП», результатів ректорського контролю за матеріалами Інституту моніторингу якості освіти та матеріалів науково-дослідницького центра прикладної соціології «Соціоплюс» щодо зовнішньої оцінки випускників університету за певними спеціальностями.

* Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти. – Київ : Ленвіт, 2006. – 35 с.

Скачати оригінали документівРозмір
PDF icon Університетська система забезпечення якості [text, uk, .pdf]367.11 КБ
x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій