Говорити про людину, якій виповнюється 70 років, – важке завдання для молодшого за віком: складно відчути й передати друкованими словами усю вікову мудрість та знання поважного викладача та науковця. Особливо важко намалювати на сторінках газети портрет незвичайної людини – такої, яким є проф., к.т.н., заступник завідувача кафедри ЗТ та РІ Володимир Володимирович Пілінський. Після спілкування з ним у душі прокидається жага до життя – усі, хто знають В.В. Пілінського, з великою пошаною відгукуються про цю людину.
Після закінчення КПІ В.В. Пілінський вступає до аспірантури і готує дисертацію під керівництвом лауреата Державної премії СРСР Г.С. Векслера. В цей же час працював асистентом, інженером у проблемній лабораторії гідроакустики, де займався питаннями фільтрації та обробки сигналів, та в групі електроживлення. Згодом стає старшим викладачем, потім – доцентом, а з 1993 р. В.В.Пілінський – професор кафедри ЗТ та РІ. Він виконував обов'язки секретаря кафедри, відповідального за прийом на факультет, заступника відповідального секретаря приймальної комісії КПІ, заступника декана ФЕЛ, в. о. завідувача кафедри ЗТ та РІ. Нині Володимир Володимирович є заступником завідувача цієї кафедри.
Багато важливого й корисного він зумів зробити, працюючи поза КПІ: у 1980-1986 рр. В.В.Пілінський працював начальником відділу технічних вузів Міністерства освіти України. Нині обіймає посаду заступника голови Технічного комітету України ТК-22 ЕМС Держспоживстандарту України.
Тривалий час він є головою журі секції МАН України з питань інформатизації та телекомунікації. Весь цей час В.В.Пілінський не полишав викладацької діяльності в КПІ, яку любить понад усе.
В.В.Пілінський нагороджений відзнакою "За видатні досягнення в роботі" Міносвіти СРСР, медалями ВДНГ СРСР, "В пам'ять 1500-річчя Києва", "Ветеран праці"; має почесні звання "Відмінник освіти України", "Заслужений викладач КПІ". У 2007 р. В.В.Пілінський визнаний переможцем конкурсу "Викладач-дослідник- 2006".
Сфера наукових інтересів В.В.Пілінського – силова електроніка, енергозабезпечення радіоелектронної апаратури та засобів телекомунікації, електромагнітна сумісність радіоелектронних систем та пристроїв. Науковцем було написано особисто та у співавторстві близько 300 наукових та науково-методичних праць, у тому числі 10 навчальних посібників та монографій (з них два – електронні видання), отримано 10 авторських свідоцтв та розроблено 31 Державний стандарт України. Результати наукових досліджень В.В.Пілінського було використано під час розроблення джерела живлення, встановленого на космічних кораблях "Космос-936" та "Космос-1129". Володимир Володимирович підготував трьох кандидатів технічних наук, нині керує роботою трьох аспірантів.
Авторитет В.В.Пілінського визнано міжнародною науковою спільнотою: він є керівником наукових сесій, членом програмних та оргкомітетів міжнародних симпозіумів та конференцій з електромагнітної сумісності (Польща) та силової електроніки (Словаччина, Угорщина).
Студенти випускних курсів мріють працювати з ним над дипломним проектом, від дверей викладацької до столу В.В.Пілінського студенти вже витоптали, немов мурашки до свого мурашника, дорогу – вони душі своєї не чують у поважному науковці. В чому ж секрет такої довіри до викладача? Колеги говорять, що здібність до викладання дарована Володимиру Володимировичу від Бога, це, мабуть, єдиний викладач у Київській політехніці, на якого не ображаються студенти, коли він ставить їм двійки. Сам Володимир Володимирович надзвичайно полюбляє свою роботу, говорить, що не тільки він вчить студентів, а й від них сприймає щось нове й цікаве. Головне своє завдання як викладач бачить у тому, щоб навчити студентів учитися, залучає молодь до наукової роботи, до підготовлення навчальних методичних розробок різного рівня: від методичних вказівок до виконання лабораторних робіт – до електронного посібника "Електромагнітна сумісність радіоелектронних засобів".
Ні на хвилину не зупиняється для відпочинку В.В.Пілінський, його життєвий девіз: "все потрібно робити із задоволенням". Саме тому все, що він робить, – найліпшої якості. Як не вмістити всіх заслуг Володимира Володимировича до газетної статті, так і не вмістити сюди всіх віншувальних побажань до його 70-річчя. Нехай стелиться Ваше життя квітучою весняною дорогою, а рідний КПІ славить свого достойного метра!