Територія КПІ колись була військовим полем, поритим канавами без жодного деревця. На межі із теперішнім проспектом Перемоги проходив рів глибиною місцями понад 2 м. Майже одночасно з будівництвом навчальних корпусів та житлових будинків на території університету були створені дендропарк і парк площею близько 15 га.
Алеї парку з’єднували найближчі вулиці із навчальною та житловою зонами. Як правило, алеї обсаджувались деревами і чагарником. До нас дійшли і знаходяться в задовільному стані ясенева алея в східній частині парку, липова алея від четвертого корпусу до проспекту Перемоги, дубова алея в південній частині парку, каштанові алеї на проспекті Перемоги і біля першого корпусу.
Цільні посадки від проспекту поступово переходили у ландшафт напіввідкритих і відкритих просторів біля корпусів. Це давало змогу органічно поєднати декоративні дерева і чагарники між собою й архітектурними спорудами, що створювало мальовничі краєвиди КПІ. Серед розмаїття дерев виділялися окремі гайки і групи: серед них з сосни, ялини, модрини.
Більшість рослин садили за типом лісових культур, тобто сіянцями віком 2-5 років. Сіянці були завезені з Фастівського лісництва: акація біла, клен сріблястий, берест, дуб звичайний, ясень, липа серцелиста, клен гостролистий, сосна, береза, ялина. Найбільш декоративними і рідкісними деревами і чагарниками поділився з КПІ Ботанічний сад Київського університету Святого Володимира. Краще за всіх прижилися модрина звичайна, дуб, ясен, клен сріблястий, липа.
Під час Великої Вітчизняної війни парк КПІ майже не постраждав.
В 2006-2008 році за проектом Інституту “УкрНДІінжпроект” Управлінням “Київзеленбуд” проведена реконструкція парку: знесено сухостійні і хворі дерева, де можливо, поновлено контури старих полян, насаджено нові дерева і чагарники, влаштовані газони. Це перетворило регулярний парк на регулярно-ландшафтний.
- Історія головного парку КПІ
- Сквер імені Піонерів Авіації
- Поляна - Сквер перед 12 корпусом
- Новий парк
