Наукові читання з циклу "Видатні конструктори України", започатковані Державним політехнічним музеєм, проводяться впродовж останніх 10 років чотири рази на рік і мають незмінний успіх серед студентів та викладачів університету.
Одні з читань минулого року були присвячені Івану Васильовичу Кудрявцеву – засновнику і першому директору Науково-дослідного інституту "Квант". КПІ для "Кванту" був і залишається кузнею інженерних кадрів.
Хочеться ще раз згадати про І.В. Кудрявцева – як про мужню і талановиту людину, якій у липні 2011-го виповнилося б 90 років.
І.В.Кудрявцев очолював НДІ "Квант" протягом 17 років, з 1958 по 1975 роки – до останнього свого подиху. Перш ніж очолити конструкторське бюро, а в 1958 році це було Особливе конструкторське бюро-483 (ОКБ) Міністерства авіаційної промисловості СРСР, Кудрявцев пройшов Фінську війну, був нагороджений орденом Червоної Зірки і втратив ногу в результаті поранення. Подальший медичний висновок "Придатний для перенавчання на бухгалтера...", а йому було лише 20 років, не зупиняє Кудрявцева. Він вступає до Ленінградської військово-повітряної академії ім. М.Є. Жуковського і в 1945-му успішно її закінчує, втілюючи отримані знання в розвиток радіолокаційної галузі СРСР.
З 1958 року його життя та діяльність нерозривно пов'язані з Києвом. Саме йому, людині, яка знає про потреби забезпечення обороноздатності країни не з теорії, було довірено очолити ОКБ-483, що спеціалізувалося на розробці радіолокаційних станцій для літаків. В ОКБ І. Кудрявцев розгорнув широкі наукові дослідження та розробку новітніх радіолокаційних систем для ведення захисту та розвідки стратегічних сил ВМФ СРСР. У 1960 році під керівництвом Кудрявцева на базі ОКБ-483 був створений Науково-дослідний інститут НДІ-132, в подальшому – НДІ "Квант". Саме з цього часу проявився його яскравий талант вченого та успішного менеджера. З появою у збройних силах ракетних військ з'явилася необхідність виявляти цілі на дальніх підступах (за сотні кілометрів) і видавати цілевказування ракетній зброї, особливо на океанських і морських просторах. Колектив "Кванту" задовольнив потреби армії, створивши складні радіолокаційні системи, після прийняття яких на озброєння головні конструктори, в тому числі і І.В. Кудрявцев, були удостоєні звання лауреатів Державних премій, а група найактивніших розробників відзначена урядовими нагородами. З кожним роком вимоги до систем радіолокаційного озброєння зростали, і для їх задоволення необхідним було створення спеціальної цифрової обчислювальної техніки. Кудрявцев поставив перед колективом інституту завдання створити таку техніку – і вона була створена. У 1972 році в НДІ було виготовлено перший дослідний зразок спеціальної електронно-обчислювальної машини "Карат", здатний надійно працювати на надводних та підводних кораблях. Для цього знадобилося розробити і освоїти виробництво мікроелементів.
Більше 50 видів радіолокаційних систем та комплексів були розроблені в НДІ "Квант" та прийняті на озброєння – серед них вироби, що не мають аналогів у світовій військовій техніці, які забезпечили паритет Радянського Союзу в період "холодної війни": "Успіх" встановлювався на кораблях для визначення цілей, "Топаз" – для визначення низьколітаючих літаків, "Екран" – для навігації та забезпечення руху корабля, "Осьминог" – для пошуку підводних човнів, "Холм" – прилад для визначення цілей за допомогою тепловізора, "Бриз" – прилад автоматизованого супроводження кораблів...
"Квант" займався також створенням автоматизованих систем навігації і супроводженням великотоннажних морських суден різного призначення, створенням для них систем безпечного плавання, апаратури медичного та побутового призначення. Для вирішення таких завдань іноді виникала необхідність залучення сотень (до 400) підприємств СРСР. Були ситуації, коли для вирішення тих чи інших технічних питань не вистачало потужності підприємств-суміжників, і тоді Кудрявцев ініціював розвиток необхідних конструкторських напрямків безпосередньо на своєму підприємстві.
З часом створений Кудрявцевим потужний науково-виробничий потенціал НДІ "Квант" став виконувати найскладніші замовлення для мирного повсякденного життя. В інституті відокремився відділ медичної техніки, і перша ж його розробка – прилад "Урат" – отримав світове визнання. Прилад призначався для лікування сечокам'яних захворювань без хірургічного втручання. Його дія базується на руйнуванні каменів у сечоводах за допомогою гідравлічного удару, що викликається ультразвуком при зіткненні зонда з твердим тілом. Серійні зразки і ліцензії на його виробництво були закуплені Англією, Німеччиною, Францією, Японією. Згодом розпочалися розробки медичних приладів на основі використання ультразвукової енергії для лікування простудних, урологічних та багатьох інших захворювань. Силами відділу медичної апаратури були створені прилади "Промінь" і "Кавказ" для безкровних хірургічних операцій за допомогою лазерного променя. Ці прилади під час проведення подібних операцій використовуються і сьогодні.
Іван Васильович велику увагу приділяв підготовці наукових кадрів вищої кваліфікації, завдяки йому в Інституті була створена аспірантура і атестаційна комісія із захисту дисертацій і присвоєння вчених звань. В НДІ з'явилися свої доктори і кандидати технічних наук, набула розвитку міцна технологічна служба, було збудовано завод дослідного виробництва "Квант-2" і завод серійного виробництва "Буревісник".
Як мудрий далекоглядний керівник І.Кудрявцев виявляв надзвичайну турботу про соціально-побутовий устрій працівників. За час його керівництва було зведено 20 житлових багатоквартирних будинків для працівників НДІ, створено сімейні бази відпочинку на Десні і Дніпрі, побудовано дитячі садки і ясла.
Піклувався він і про поповнення інституту професійними кадрами. В НДІ працював свій технікум з підготовки молодих професійних робітників. Багато років інститут здійснював шефство над загальноосвітньою школою № 32, де було збудовано корпус для професійного навчання школярів слюсарної, фрезерувальної, токарної, столярної і монтажної майстерності. Ще в одній підшефній школі у 70-ті роки силами інституту був організований спеціальний клас обчислювальної техніки і програмування, була подарована обчислювальна машина "Роздан", а провідні спеціалісти НДІ читали лекції для школярів.
Про високий науковий потенціал НДІ "Квант" свідчить авторський склад наукових читань, присвячених пам'яті І.В. Кудрявцева. Це – член-кореспондент НАН України, радник директора Інституту кібернетики Борис Миколайович Малиновський; доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії СРСР, колишній головний інженер НДІ "Квант" Борис Юліанович Тука; колишній директор заводу "Буревісник", лауреат Державної премії України, віце-президент УСПП Віталій Іванович Майко; професор, секретар партійної організації НДІ "Квант" при І.В.Кудрявцеві Дмитро Богданович Головко. З теплотою і щирою повагою до його колег згадувала батька донька І.В. Кудрявцева – Наталія Іванівна Кудрявцева.
Додає оптимізму той факт, що здобутки Івана Кудрявцева не забуті, ними пишаються не тільки представники старшого покоління, але й молодь. На читаннях був представлений реферат "Он заглянул за горизонт" учениці 10-го класу Анни Волкової Струго-Красненської загальноосвітньої школи Псковської області, в якому вона пише: "Я преклоняюсь перед этим человеком, своим земляком! Его жизнь – яркий пример для молодого поколения. Вот, на мой взгляд, реальный пример беззаветной любви к Родине, активной жизненной позиции".
Іван Васильович Кудрявцев прожив коротке життя, всього 54 роки. Але прожив так, що після його смерті люди, які знали його і працювали з ним, двічі на рік покладають квіти до його могили, віддаючи шану його таланту.
Фото 2: Спеціальна обчислювальна машина "Карат".Передана для експонування в ДПМ при НТУУ "КПІ"
Фото 3: Малий ракетний корабель з приладом НДІ "Квант" – "Моноліт" для визначення цілей за горизонтом