Ви є тут

Історія військової підготовки в КПІ (1926-2001)


1970-ті. Підготовка командирів і військових інженерів

У березні 1926 року відбувся перший Всесоюзний з'їзд делегатів організації воєнно-наукового товариства СРСР, у роботі якого приймав участь ректор Київського політехнічного інституту Бобров. На цьому з'їзді було поставлено завдання про воєнізацію навчальних закладів. У зв'язку з цим, керівництво Київського політехнічного інституту (КПІ) приймає рішення про організацію воєнно-наукового гуртка, як первинної організації в інституті. В цей гурток записувались ті, хто в тій чи іншій мірі хотів сприяти укріпленню обороноздатності держави; це студенти, професорський склад та технічні службовці. З метою активної підготовки до воєнізації, в Київському політехнічному інституті створили організаційний комітет, головою якого був ректор Бобров. До складу комітету входили: по одному викладачу з кожного факультету, один студент, троє осіб від військових організацій і двоє осіб від військово-хімічної секції хімічного гуртка. Перше засідання оргкомітету відбулося 07.04.1926р., де був складений план проведення воєнізації інституту, який передбачав точне вияснення цільової установки воєнізації і пропаганди її серед професорського складу та студентів, вироблення навчального плану відповідно до цільового завдання та розробку навчальних програм.

Цільова підготовка воєнізації полягала в тому, щоб забезпечити військовому відомству підготовку в мирний час командирів та спеціалістів запасу, а з іншої сторони - через проходження наміченого курсу вищої допризовної військової підготовки (ВДВП) спростити й полегшити набуття військових знань та отримання звання командира запасу робітничо-селянської червоної армії (РСЧА).

Наказом по особовому складу РСЧА №780 від 04.11.26р. старшим військовим керівником ВУЗів м. Києва і військовим керівником КПІ був призначений комбриг Ольдорогге Володимир Олександрович, заступник начальника школи червоних командирів імені Камєнєва.

На посаду завідувючого військовим кабінетом при КПІ 17.09.26р., був призначений Костко Михайло Іванович.

Військовий кабінет був створений для вирішення завдань по зосередженню всієї наглядної агітації, схем, діаграм, матеріальної частини зброї та інших цінних посібників для вивчення військової справи.

02.10.26р. військовий керівник КПІ Ольдорогге В.О. доповідає управлінню КПІ про хід підготовки до воєнізації і пропонує почати військове навчання студентів 15.10.1926р. Цей день і вважається Днем початку військової підготовки в КПІ.

Відповідно до доповіді Ольдорогге В.О., в першому навчальному році воєнізації планувалось дати студентам загальновійськову підготовку, а заняття за спеціальністю починати на 2-3 курсах, так як ВДВП вводилась на 1-3 курсах.

Число навчальних груп в 1926/27 навчальному році складало-21 групу. В склад групи в середньому входило 75 чоловік, отже, загальна кількість студентів які проходили ВДВП приблизно було -1575 чоловік.

Навчання військовим дисциплінам проводилось лекційним методом, вирішенням показових тактичних задач та лабораторних робіт. Після закінчення теоретичного курсу навчання студенти проходили 2-х місячні збори в військових частинах.

16.09.30р. в Київському політехнічному інституті була створена військова кафедра, завідуючим якої було призначено Ольдорогге В.О.

З березня 1931р. по 01.09.31 р. завідуючим кафедри тимчасово призначено Попова І.І. З 01.09.31р. - завідуючий кафедрою призначається Волинський І.В.

З початку організації і до 1941 року військова кафедра готувала командирів взводів запасу проводового та радіозв'язку, наземної артилерії, протихімічного захисту і саперів.

До початку Вітчизняної війни кафедра підготувала більше 5000 командирів взводів.

В 1941р. Київський політехнічний інститут був евакуйований в м.Ташкент, де кафедра здійснювала підготовку слухачів для військових академій. Серед студентів-дівчат готувались радистки для партизанських загонів.

Після повернення в 1944 році в м. Києві до 1948 року військова кафедра готувала для Червоної армії стройових офіцерів складу автомобільних військ із числа чоловіків, придатних до стройової служби. З числа чоловіків придатних до нестройової служби і жінок військова кафедра готувала офіцерів технічного складу автомобільних військ.

З 1948 по 1953 рр. здійснювалась підготовка офіцерів запасу для автомобільних військ і військ зв'язку, з 1953 по 1960 рр. офіцерів запасу для військ протиповітряної оборони (ППО) країни, а починаючи з 1960 року - офіцерів запасу для військ ППО Сухопутних військ. З 1969 року на кафедрі розпочалася підготовка військових інженерів запасу для Військово-морських сил. До 1993 року кафедра складалася із 7 циклів.

З 1948 по 1953 рр. Військова кафедра готувала офіцерів запасу для автомобільних військ і військ зв'язку

З автомобільної підготовки вивчалися автомобілі ГАЗ-А-А, ГАЗ-51, ЗІЛ-5.

Із засобів зв'язку вивчали радіостанції «РБ», «РБМ», «А-7».

Телефонний апарат ТАІ 43, телефонні комутатори та телеграфні апарати.

1953-1960

Військова кафедра готувала офіцерів запасу для військ ППО країни.

Дисципліни вивчалися: стрільба з 3А, матчастина РПЗ, ремонт РПЗ 3А, прилади управління вогнем 3А, променеві прилади, організація зв'язку тактична і стройова підготовка, військова топографія.

Заняття проводилися в дві зміни. На кафедрі було 4 цикли:

  • Матеріальна частина 3А.
  • Підготовка матеріальної частини РЛС.
  • Цикл матеріальної частини РЛС.
  • Цикл загально військової тактики.

На кафедрі перебувало по штату 38 офіцерів викладачів. Начальник кафедри полковник Третяк Я.М.

1960-1975

Військову кафедру очолював ветеран Великої Вітчизняної Війни - начальник кафедри полковник Ніколаєв Олександр Григорович.

Для підготовки командирів і військових інженерів було створено 7 циклів.

  • загально військовою підготовкою
  • спецтактики
  • матеріальної частини озброєння і бойової роботи стартової батареї
  • бойового і контрольного обладнання ЗУР наземного обладнання і мат частини ЗУР
  • Радіотехнічних систем наведення ЗУР
  • Мат частину експлуатації і ремонту 3А

1969-1985

З числа студентів електроакустичного факультету військова кафедра готувала військових інженерів офіцерів для ВМФ

В зв'язку з цим був створений профіль №6 матчастина бойового застосування гідроакустичних станцій ВМФ.

Тетерятник Віктор ДаниловичЗ 1988 року військову кафедру очолив полковник Тетерятник Віктор Данилович

Навчальний процес на кафедрі вирішував комплексне завдання: навчання, виховання і прищеплення практичних навиків студентам – майбутнім офіцерам запасу.

В єдності із завданням навчання вирішувались завдання виховання студентів, прищеплення їм моральних якостей необхідних, озброєним захисникам Вітчизни.

Основою процесу навчання було глибоке вивчення матеріальної частини, і оволодіння бойовою технікою зенітно-ракетного комплексу та систем зенітної артилерії.

Підпис: Представники Вроцлавського політехнічного інституту.Активно розвивалися інтернаціональні зв'язки військової кафедри КПІ та військової кафедри Вроцлавського політехнічного інституту.

Важливим елементом навчального процесу були навчальні збори у військах. Вони організовувалися по 144-годинній програмі та проходили у військових частинах Київського, Білоруського, Ленінградського, Північно - Кавказького та інших військових округах.

Безпосередньо знайомство студентів з умовами служби та побуту армійських колективів забезпечували гармонійність формування особистості студента, як офіцера запасу, досконалість командних та методичних навичок отриманих при вивченні курсу військової підготовки в інституті.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 р. № 490 “Про реформу системи військової освіти”, наказу Міністра оборони України від 25.06.1992 р. № 133 “Про реформування системи військової освіти в Україні” та Директиви Начальника Головного штабу Збройних Сил України від 31 червня 1993 року ДГШ-122 з метою забезпечення якісної підготовки студентів Київського політехнічного інституту за програмою офіцерів запасу кафедра військової підготовки з 1 вересня 1993 року перетворена у факультет військової підготовки при КПІ.

Відповідно до наказу Міністерства оборони України та Міністерства освіти України від 23 лютого 1999 р. № 52/48 факультет військової підготовки був перетворений у Військовий інститут Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” і став його структурним підрозділом.

З метою подальшого вдосконалення підготовки офіцерських кадрів для Збройних Сил України, Служби безпеки України та інших військових формувань в рамках єдиної системи військової освіти і науки на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2001 р. № 269 "Про створення Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" і Наукового центру зв'язку та інформатизації Збройних Сил на базі Київського військового двічі орденів Червоного прапора інституту управління і зв'язку та Військового інституту Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”, які ліквідовані, створено Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” (ВІТІ НТУУ “КПІ”).

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій