Олександр Васильович Кобелєв (1860, Царське Село — 30.09.1942, Київ, похований на Лук'янівському цвинтарі) — відомий київський архітектор, педагог, член Петербурзької спілки архітекторів.
Олександр Кобєлєв походить з родини військових. Первинну освіту здобув у 3-й військовій гімназії у Петербурзі. У 1887 році закінчив Петербурзький інститут цивільних інженерів, після чого працював у Києві в Управлінні Південно-Західної Залізниці (з 1896 року завідував архітектурним відділом технічного відділення шляхової служби).
В 1899 за проектом Кобелєва посилено фундамент будинку Управління Південно-Західної залізниці.
Впродовж 1890-х рр. звів численні об’єкти Залізничної колонії, ряд споруд сільськогосподарської виставки 1897 року (не збереглися). У 1898 році виборов друге місце на закритому конкурсі проектів комплексу Політехнічного інституту (КПІ), а у 1900 році успішно замінив переможця конкурсу Ієроніма Кітнера у керуванні будівництвом цього важливого об’єкту.
Кобєлєв напрочуд вдало інтерпретував у своїх будівлях різноманітні історичні стилі. Зокрема, приміщення контори Державного банку (1902-05 рр.) проектовано ним (у співавторстві з Олександром Вербицьким) у стилі італійського ренесансу; будівлю Дворянського та Селянського банків (1911) оздоблено у неоросійському стилі; споруди Вищих жіночих курсів та Київського відділення Російського технічного товариства (обидві 1914) – у стилі неокласицизму (у Технічному товаристві Кобєлєв очолював архітектурний відділ). У 1913-15 рр. Кобєлєв реконструював корпуси Комерційного інституту. Звів також кілька приватних прибуткових будинків, каплицю у Кирилівській лікарні (1902).
Також Олександр Кобєлєв був і визначним педагогом, автором численних наукових статей та доповідей. З 1899 року викладав у КПІ, де у 1912 році став професором. З 1901 року завідував школою десятників у будівній та шляховій справі, був її почесним опікуном. З 1912 року – декан інженерно-будівного відділення Київських політехнічних курсів.
Споруди в Києві: Земельний банк; тепер - Центральний телеграф (1903; вул. Володимирська, 10), Держбанк (1902-1905, надбудова 1934; вул. Інститутська, 9; у співавторстві), Комерційний інститут (1906; тепер - корпус Національного педагогічного університету ім. М.Драгоманова; бульвар Т.Шевченка, 22-24; у співавторстві), Вищі жіночі курси (1913; тепер - адміністративний будинок; вул.О.Гончара, 55).
Джерело: Головне управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини КМДА