Адреса бібліотеки КПІ: 03056, Київ, проспект Берестейський, 37. Українсько-Японський Центр, CLUST SPACE, Belka

Спеціалізований корпус бібліотеки споруджено з ініціативи ректора КПІ Г. Денисенка авторським колективом КНДІЕП (Київського науково-дослідного інституту експериментального проектування) у співпраці з співробітниками вузу. Автори проекту — архітектори В. Лиховодов (керівник), О. Зиков, В. Кисейко, інж. Д. Ганелін за участю Г. Денисенка, Е. Назаренка, В. Сидоренка та ін. Художник-монументаліст В. Пасивенко. Об'єм споруди — понад 56 тис. куб. м, заг. пл. — 13 869 кв. м, з них корисна — 10533 кв. м, пл. книгосховища (на 2,5 млн. томів) — 4 141 кв. м. Загальна форма будівлі наближена до паралелепіпеда з асиметричними, трохи нижчими у плані прямокутними виступами зі сходу та заходу. Конструктивну основу складає збірний залізобетонний каркас з сіткою колон 6,0 х 6,0 м. Південну частину займає восьмиповерхове книгосховище, північну — бібліотечні приміщення. Центром об'ємно-просторової композиції бібліотечної частини є критий семиярусний атріум, до якого з півночі, сходу та заходу прилягають чотириповерхові об'єми читальних зал. У простір атріума виступає напівкруглий у плані об'єм, де містяться сходи. Окрім того, є два швидкісні ліфти й поруч — двомаршові сходи. Навколо атріума згруповані п'ять приміщень для абонементів, п'ятнадцять спеціалізованих читальних зал на 1 500 місць з фондами відкритого доступу, конференц-зала (на шостому ярусі) та інші приміщення.

Підвищений рельєф зумовив утворення головним фасадом своєрідного подіума з гранітним облицюванням і парадними сходами. Лаконічну архітектуру екстер'єрів будівлі характеризує сполучення різних за формою і пропорціями прямокутних елементів, відсутність декоративного оздоблення. Фасади облицьовано білим інкерманським каменем, сходи і цоколі — гранітом. Три входи на першому поверсі головного східного фасаду виділено порталами. Майже глухі стіни книгосховища прорізані вертикальними смугами вузеньких віконець-щілин. Чотириповерхові об'єми читальних зал виділено великими попарно згрупованими вікнами, обрамленими вертикалями виступних Пілястрів, що утворюють світлотіні. Створенню інтер'єра бібліотеки приділено велику увагу. Красу мармуру доповнює граніт. Черепашник сусідить з анодованим алюмінієм і травертином. Оформлення внутрішнього середовища витримано у світло-сірій кольоровій гамі.

фотографії бібліотеки

Складно організований внутрішній простір атріума з верхнім освітленням динамічно розвивається по вертикалі, що зумовило активну роль його монументально-декоративного оздоблення (1982, енкаустика, арх. В. Лиховодов, худ. В. Пасивенко). До нього увійшли чотири самостійні, але об'єднані своєрідним космічним світосприйманням композиції: «Людина та земля» (перший ярус), «Людина та вода» (другий ярус), «Людина та вогонь» (третій ярус), «Людина та космос» (четвертий ярус). Саме місце розташування стрічкових композицій на північній стіні, доступних огляду з різних точок інтер'єра, підкреслює їхню роль як візуального центру величезного багатоярусного простору. Мовою образотворчих форм художник відобразив різноманітність навколишнього світу. У кожному сюжеті, як у яскраво ілюстрованій книзі, розкривається багатогранність буття людини і природи: праця та боротьба, науково-технічний прогрес і картини природи. Стихія руху, присутня в кожній композиції, об'єднує їх у цілісний епічний твір.

Цікава композиційна знахідка — багатоярусне вирішення простору та насичена змістовність монументального живопису — дали змогу авторам не тільки активно вписати його в інтер'єр, але й створити яскравий образний еквівалент архітектурних ритмів. Будівля науково-технічної бібліотеки є вдалим зразком синтезу архітектури й монументально-декоративного мистецтва кін. 1970-х — поч. 1980-х рр.

фотографії бібліотеки