Забезпечення якості освіти і визнання на ринку праці – так коротко можна визначити головні завдання будь-якого навчального закладу, що готує фахівців для економіки країни. Коли йдеться про наш університет, який за різними рейтингами посідає перше, рідко друге-третє місце в Україні, завданням колективу є забезпечення найвищих рівнів якості освіти і визнання на ринку праці. Про те, що робить для досягнення цієї мети керівництво і колектив університету, розповідає перший проректор НТУУ «КПІ» академік НАН України Ю.І.Якименко.
– Юрію Івановичу, на що орієнтується керівництво КПІ, розробляючи заходи щодо забезпечення якості освіти?
– КПІ давно відомий тим, що дає якісну освіту, і ми мусимо підтримувати нашу репутацію. Водночас, прагнучи зайняти достойне місце не лише в Україні, а й у світі, ми враховуємо європейські стандарти і рекомендації щодо внутрішньої системи забезпечення якості у вищих навчальних закладах, які передбачають наявність процедур забезпечення якості; затвердження, моніторинг і періодичний перегляд програм підготовки і дипломів; систему оцінювання студентів; забезпечення якості викладацького складу; навчальні ресурси та підтримку студентів; інформаційні системи; публічність інформації.
– Від чого залежить якість підготовки фахівців?
– Якість підготовки фахівців залежить, по-перше, від якості абітурієнтів і контингенту студентів, від рівня знань, з якими вчорашні випускники приходять до нас, і їхнього бажання вчитися. По-друге, від професійних якостей професорсько-викладацького складу. Третє – це якість навчальних програм, рівень фінансового і матеріально-технічного забезпечення.
– Першим фактором Ви назвали якість абітурієнтів. Але чи може університет впливати на рівень їхніх знань?
– До КПІ приходять випускники загальноосвітніх шкіл. На рівень знань більшості з них наш університет впливу не має. Ми можемо лише встановлювати певні вимоги щодо прохідних балів у сертифікатах ЗНО.
Те, що останні три роки конкурс за поданими заявами зростає (4,4 у 2010 році, 5,28 у 2011 році, 6,79 у 2012 році), нібито свідчить про те, що ми маємо з кого вибирати своїх майбутніх студентів. До речі, у 2012 році помітно збільшився план прийому – 4224 проти 3448 у 2011 році.
Але, на жаль, рівень знань більшості абітурієнтів, навіть тих, що зараховані на перший курс, не відповідає вимогам нашого університету.
Ми вже багато років проводимо так званий вхідний контроль з математики і фізики. На першому занятті студенти мають розв’язувати задачі за вимогами програми середньої школи. І вже не вперше спостерігається слабка кореляція між оцінками у сертифікатах ЗНО і оцінками вхідного контролю.
Ми також порівнюємо екзаменаційні оцінки з математики і фізики з оцінками ЗНО. Тут також кореляція слабка.
– Чи робить щось керівництво КПІ, аби до нас приходили підготовлені абітурієнти?
– У нас працює і розвивається система доуніверситетської підготовки (СДП). Станом на 4 березня 2013 р. у ній навчається 2521 слухач. Це на 20 % більше, ніж торік. З них на ФІОТ – 650, ІПСА – 340, ФПМ – 305, ФЕЛ – 150, ФТІ – 140, ІТС – 135, ТЕФ – 130. Можна сказати, що ФІОТ, ІПСА та ФПМ якоюсь мірою вирішують проблему якості своїх абітурієнтів.
Якщо взяти географічний аспект нашої СДП, то станом на 4 березня 2013 р. у ній представлені 757 ліцеїв, шкіл, гімназій, коледжів та технікумів з усіх регіонів України. Найбільше – з Києва (278) і Київської області (241). Далі йдуть області Чернігівська (26), Хмельницька (25), Полтавська (23), Рівненська (21), Черкаська (19), Житомирська і Вінницька (по 18).
Гарне поповнення складають школярі, що беруть участь у програмі «Майбутнє України», яку п’ять років тому започаткували НТУУ «КПІ», КНУ ім. Т.Шевченка та Мала академія наук (МАН). У 2012 році до КПІ вступили 115 учасників ІІІ етапу конкурсу МАН (до КНУ ім. Т.Шевченка – 146, до НМУ ім. О.О.Богомольця – 34).
Хорошу підготовку мають також випускники наших ліцеїв – «Інтелект», Політехнічного і Технічного. Більшість з них вступають на технічні факультети КПІ. До речі, у 2012 р. за результатами ЗНО з математики ліцей «Інтелект» посів 3-тє місце серед навчальних закладів Києва, Технічний ліцей – 6-те місце, Політехнічний ліцей – 8-ме місце.
Залученню талановитої молоді сприяють також різноманітні заходи, які проводяться на території нашого університету, – міжнародні конкурси, олімпіади, сесії та семінари МАН, виставки технічної творчості школярів тощо.
– Ми говорили про вступників, про вхідний контроль. Тепер розкажіть, будь ласка, як контролюється якість підготовки під час навчання.
– Щопівроку, починаючи з 2005 р., в нашому університеті проводиться комплексний моніторинг якості підготовки фахівців. За цей час моніторингом було охоплено 68970 студентів, 146 спеціальностей, 1230 дисциплін.
Комплексний моніторинг має такі складові: ректорський контроль якості залишкових знань, накопичувальний індекс, якість дипломних робіт, соціологічне опитування ринку праці.
За результатами ректорського контролю визначаються коефіцієнти відповідності за групами дисциплін: фундаментальні, професійно-орієнтовані, фахові, інформаційні технології, іноземна мова. Крім того, визначається коефіцієнт відповідності результатів ректорського контролю та останньої сесії з відповідної дисципліни.
Накопичувальний індекс визначається на основі досягнень попередніх турів.
При визначенні якості дипломних робіт враховується кількість дипломних робіт з відзнакою, рекомендованих до впровадження, виконаних на замовлення, результати університетського конкурсу та незалежної експертизи.
При проведенні соцопитування ринку праці оцінюється рівень спеціальної фахової підготовки, рівень практичної підготовки, рівень володіння сучасними інформаційними технологіями та програмними продуктами, рівень володіння іноземною мовою та готовність навчатися, уміння засвоювати нове в професії.
За підсумками кожного етапу спеціальності, що посіли перші п’ять місць, отримують матеріальне заохочення, а ті, що посіли останні п’ять місць, мають розробити і представити на методичну раду заходи щодо покращення якості підготовки фахівців.
За підсумками 15-го туру перші п’ять місць посіли спеціальності: «Системний аналіз і управління (ІПСА), «Економічна кібернетика» (ФММ), «Прикладна математика» (ФТІ), «Технології електронних мультимедійних видань» (ВПІ), «Мікро- та наноелектронні прилади і пристрої» (ФЕЛ).
Останні п’ять місць посіли спеціальності: «Прилади і системи неруйнівного контролю» (ПБФ), «Екологічна біотехнологія та біоенергетика» (ФБТ), «Металознавство» (ІФФ), «Інформаційні управляючі системи та технології» (ММІФ), «Розробка родовищ та видобування корисних копалин» (ІЕЕ).
– Те, що Ви сказали, можна назвати самоконтролем. А як оцінює якість підготовки наших випускників ринок праці?
– Центр прикладної соціології «Соціоплюс» регулярно проводить опитування роботодавців щодо якості підготовки наших випускників.
Під час останнього опитування отримано такі відповіді на запитання щодо відповідності кваліфікації випускника КПІ вимогам до роботи, яку він виконує:
«Повністю відповідає» – 63,9%;
«Швидше відповідає» – 31,2%;
«Швидше не відповідає» – 3,9%;
«Взагалі не відповідає» – 1%.
Загальний рівень професійної підготовки оцінили як високий 59,8% опитаних, «швидше високий» – 34,5%, «середній» – 5%, «швидше низький» – 0,5%, «низький» – 0,1%.
Серед недоліків професійної підготовки роботодавці найчастіше називали відсутність практичної підготовки (56,4%), відсутність навичок роботи зі службовими документами (21,8%), низький рівень володіння іноземною мовою (18,4%), відсутність ініціативи та творчого підходу (10,1%), низький рівень володіння необхідними для роботи інформаційними технологіями та програмними продуктами (9%), низький рівень трудової дисципліни (5,9%).
Ці результати дають нам орієнтири щодо подальшого вдосконалення якості навчання.
Ще одним покажчиком, який свідчить про якість підготовки, є рівень запитів на наших випускників. У 2012 році запит на фахівців у середньому по університету склав 123%, але по факультетах суттєво відрізнявся. Найвищий був на ПБФ (187%), ІФФ (177%), ХТФ (176%), ФМФ (145%), ІХФ (143%), ТЕФ (142%), ФЕА (136%). Найнижчий запит (по 98%) – на ФЛ, ФСП, ФБТ. У цілому працевлаштовано 99% випускників.
– А що скажете про якість кадрового складу?
– Якість кадрового складу, як і якість студентів, залежить, по-перше, від того, хто до нас приходить на роботу, по-друге, чи має можливість підвищувати кваліфікацію або, принаймні, її не втрачати, і чи має стимули до підвищення кваліфікації та підтримання її на належному рівні.
У цьому сенсі в нашому університеті встановлено досить високі вимоги до конкурсного обрання науково-педагогічних працівників.
Кожного року ми визначаємо рейтинги науково-педагогічних працівників. Тут оцінюються три напрями їх діяльності – навчально-методична робота, науково-інноваційна робота, організаційно-виховна робота. Нормативне значення бальної шкали дорівнює 1000. Базовий розподіл балів за напрямами діяльності: навчально-методична і науково-інноваційна робота – по 450 балів (по 45%), організаційно-виховна – 100 балів (10%).
Торік середній рейтинг науково-педагогічних працівників склав 1612,2 бала. Водночас 300 працівників мали рейтинг менше 500 балів, а 598 – від 500 до 1000. Крім того, менше 10 балів з науково-інноваційної діяльності мають 334 (11,14%) науково-педагогічних працівники (у минулому році таких було 345 – 11,22%). Це не може не турбувати.
Є проблеми і з формальними покажчиками кваліфікації кадрів. Завідувачі 24 кафедр (18,6% кафедр) не є докторами наук. Відсутні доктори наук або професори (крім завідувачів кафедр) на 32 кафедрах (24,8% кафедр). Відсутні доктори наук або професори (крім завідувачів кафедр) віком до 50 років на 110 кафедрах (85,3% кафедр). Відсутні доктори наук або професори (крім завідувачів кафедр) віком до 60 років на 87 кафедрах (67,4% кафедр).
У наших умовах також актуальною є проблема співвідношення вікових груп викладацького складу. В 2012 р. воно було таким: 20-24 роки – 1,4%, 25-35 років – 25,7%, 36-45 років – 15,0%, 46-55 років – 15,9%, 56-65 років – 25,5%, 66-75 років – 13,5%, 76-85 років – 3,0%.
Водночас маю сказати, що до нас щороку приходять молоді випускники магістратури і аспірантури, тож середній вік професорсько-викладацького складу поступово знижується.
Викладачі можуть і повинні регулярно підвищувати свою кваліфікацію в нашому Навчально-методичному комплексі «Інститут післядипломної освіти». Тут у 2012 році навчалися 768 працівників НТУУ «КПІ». 299 пройшли підвищення кваліфікації за відповідними програмами, 296 – тренінг «Використання системи «Електронний кампус НТУУ «КПІ», 173 – тренінги «Трансфер технологій».
До речі, всі викладачі і професори повинні вміти працювати з системою «Електронний кампус НТУУ «КПІ».
Крім того, за програмою «Друга вища освіта НТУУ «КПІ» у 2012 р. розпочали навчання 272 слухачі. Випуск у 2012 р. склав 193 фахівці.
– Яким чином забезпечується належна якість навчальних програм і науково-методичного забезпечення?
– У цьому напрямі здійснюються такі заходи:
– впроваджується наскрізна інтегрована підготовка бакалавр – магістр – кандидат наук (РhD);
– впроваджуються нові навчально-методичні та нові технології навчання;
– діє система незалежного моніторингу та оцінювання знань і умінь студентів (включаючи участь роботодавців);
– провадиться державна атестація випускників;
– розширюється міжнародна інтеграція навчальних програм і створюються можливості включеного навчання.
Ми давно проголосили, що в основі підготовки фахівців лежить трикутник «освіта-наука-інновації». Ці складові мають відображатися і в навчальних планах, і в програмах навчальних дисциплін, у програмах підготовки бакалаврів, магістрів, кандидатів наук (РhD), бакалаврських роботах і магістерських дисертаціях, спільних інноваційних цільових проектах з промисловістю, науковій роботі студентів.
– Крім програм необхідна відповідна матеріально-технічна база...
– Для проведення досліджень ми маємо Науковий парк «Київська політехніка», Відділення магістерської підготовки НАН України і НТУУ “КПІ”, Суперкомп’ютерний центр, міжнародний центр даних НТУУ «КПІ», Центр електронної мікроскопії НТУУ “КПІ”, Український сегмент Grid – НТУУ “КПІ”, НАН України, КНУ ім. Т.Шевченка, Центр наноелектроніки і нанотехнологій, спільні навчально-наукові центри з міжнародними компаніями.
Серед останніх:
– Лабораторія «Майкрософт – КПІ» (ФІОТ);
– Академія CISCO (ІПСА, ФІОТ);
– Лабораторія «ФЕСТО» (ММІ);
– Лабораторія «Motorola-КПІ» (ФАКС, ФПМ);
– Лабораторія ВПІ – «Преса України»;
– лабораторії на підприємствах і організаціях енергетичної галузі («Київенерго» ТЕЦ, «Тепломережі» та ін.);
– Українсько-Японський центр;
– Українсько-Корейський центр;
– Центри КПІ-ЕРАМ;
– Центр рентгеноструктурного аналізу «RIGAKU»;
– Лабораторія експрес-мікроскопії «ТОКУО ВОЕКІ».
Такі центри дають можливість нашим студентам працювати на найсучаснішому обладнанні і бути на вістрі науково-технічного прогресу.
– Неодноразово наголошувалося на необхідності особливої уваги до підготовки магістрів. Що скажете з цього приводу?
– Зарахування до магістратури відбувається на підставі інтегрального рейтингу, який включає академічну і творчу складові, фаховий екзамен та екзамен з іноземної мови. Середній конкурс по університету в минулому році склав 1,36. Загальна кількість магістрів – 1748. З них 92,2% навчаються за бюджетною формою, 7,7% – за контрактною. Серед магістрів 0,3% іноземці, 3,5% – з інших ВНЗ України.
Ми започаткували програми подвійного диплома з університетами:
Франції – Парітех, Париж (ФЕЛ, ФПМ, ФММ, ІПСА);
Греції–США – Університет Індіанаполісу в Афінах (ФІОТ);
Кореї – Корейський університет (ФЕЛ);
Бразилії – Федеральний університет, Уберландія (ЗФ);
Німеччини – ТУ Магдебург (ММІ, ІФФ, ЗФ), ТУ Дрезден (ФЕЛ, ІТС).
Магістри можуть поповнити знання у Літній школі “Досягнення та застосування сучасної інформатики, математики та фізики”, яка вже всьоме пройшла в нашому університеті в серпні 2012 року. У ній взяли участь 72 студенти з 16 країн світу, викладали 39 професорів та науковців з 15 країн світу.
– На завершення окресліть, будь ласка, головні завдання колективу університету щодо забезпечення якості освіти.
– Відповідно до нашої стратегії департамент навчальної роботи, інститути, факультети і кафедри мають зосередити свою роботу на глибокій інтеграції освіти, науки та інновацій, підвищенні якісного складу викладацьких кадрів і контингенту студентів, впровадженні нових методів і технологій навчання, підсиленні фундаментальної та практичної підготовки. Необхідно продовжити вдосконалення системи рейтингового оцінювання підрозділів університету на основі комплексних показників та рейтингу науково-педагогічних працівників. Слід також удосконалити систему формування і атестації навчально-допоміжного персоналу підрозділів. Здійснити до 30 червня 2013 р. планування кадрового резерву НПП кафедр, формування штатів НПП та навчально-допоміжного персоналу відповідно до встановлених нормативів. Департаменту навчальної роботи разом з підрозділами університету необхідно розробити програму кадрового забезпечення кафедр відповідно до критеріїв дослідницького університету.
Департамент навчальної роботи має також розпочати роботу з формування докторських (PhD) програм підготовки за якісно новою освітньо-науковою складовою, що відповідає європейським стандартам і забезпечує підготовку як за інтегрованими програмами підготовки «магістр» – «кандидат наук», так і за міжнародними програмами подвійного диплома.
Усім інститутам, факультетам і кафедрам у березні-травні 2013 р. необхідно активно проводити профорієнтаційні заходи, формувати бази даних талановитої молоді – учасників заходів програми «Майбутнє України», Малої академії наук, слухачів системи довузівської підготовки. Крім того, слід продовжити роботу з роботодавцями на основі угод про співпрацю.
Одним із визначальних показників роботи кафедр має стати їх участь у системі післядипломної освіти університету, зокрема шляхом укладення прямих договорів з підприємствами.
З метою створення умов для інтеграції до Європейського освітнього простору слід активізувати роботу випускових кафедр щодо міжнародної мобільності студентів і реалізації програм стажувань, проведення захистів курсових і дипломних робіт, наукових семінарів і конференцій тощо іноземною мовою; забезпечити реалізацію діючих та створення нових програм подвійного диплома з провідними університетами світу; започаткувати нові англомовні програми для навчання іноземних студентів; продовжити практику проведення літніх шкіл за широкою участю іноземних учасників; запровадити практику зарахування кредитів для магістрів за результати творчої роботи – наукових публікацій і конференцій, літніх шкіл, статей у «Вікіпедії» і «Наука-інформ» тощо.
Важливим завданням є завершення роботи з формування та інформаційного наповнення віртуальних кабінетів системи «Електронний кампус» та забезпечення користування системою «Електронний кампус» усіма викладачами та студентами без винятку. Необхідно також забезпечити подальший розвиток і функціонування інформаційних сайтів кафедр, включаючи англомовні ресурси кафедр, інститутів і факультетів відповідно до визначених вимог.
Одним із найближчих завдань є акредитація спеціальностей до початку вступної кампанії – 30 травня 2013 р.