Його свята віра в те, що спілкування з прекрасними творами мистецтва може переродити людину, пробудити в ній душу, велич, творчість та абсолютна впевненість, що палке слово про мистецтво може спонукати високих урядовців фінансово підтримати мистецтво і забезпечити культурне процвітання, завжди всіх дивували.

Статті Григорія Мєстечкіна про народну художницю Марію Приймаченко, ткаль Ганну Верес та Марію Пособчук, про художника Олександра Саєнка багатьом із них дали путівку в світ визнання та шанування. Він відкривав молоді імена, писав про митців, які прагнуть до новацій, завжди надзвичайно захоплювався творчістю художників, яких роками замовчували, переслідували. Одним з таких був художник Григорій Синиця, якого таврували як “формаліста” та “націоналіста”. У 1963 році Григорій Мєстечкін розшукав у Підмосков’ї славетну народну художницю часів революції Ганну Собачко-Шостак, а також втрачену колись унікальну колекцію Прибильської.

Близько 20 документальних і науково-художніх фільмів, створених за сценаріями Григорія Мєстечкіна, увійшли до золотого фонду українського документального кіно.

Маючи вже державне та всенародне визнання, Григорій Мєстечкін повернув свою творчу стезю до студентства. Разом з ентузіастами з кафедри філософії, Григорій Мєстечкін стає фундатором університетської картинної галереї ім. Григорія Синиці, керівником експериментальної студії народного розпису «Оранта»-КПІ з оригінальною методикою «пробудження етногенетичної художньої пам’яті».

Ті, хто його знав, говорять про Мєстечкіна: “свята людина, безсеребреник”, “сміливий боєць за все нове в мистецтві”, “великий добродій і вихователь від Бога”. Згадують і його слова, почуті в студії “Оранта”-КПІ: «Дитина – це зернятко, якому треба допомогти прорости».

Сам же Григорій Мєстечкін пророче писав: “Українським дітям є що сказати світові! Не за горами ті дні, коли чорнобильські діти їздитимуть до Європи не як утриманці, споживачі благодійної гуманітарної допомоги країн Заходу, а як справжні добротворці, хранителі й носії дивосвіту народних скарбів, сіячі живодайної народної краси і духовності, провісники її відродження, чого так потребує сьогодні цивілізований світ, на що так чекають люди на всій землі”.

Таким запам’ятався всім Григорій Мєстечкін – колега, сучасник, духовний наставник. 14 жовтня йому виповнилося б 77 років, і минає рік, як він за небесними (чи земними ) законам покинув нас.

Oct 24, 2006 || Автор: Станіслав Тимченко, доц. кафедри філософії

Біографія

Григорій Мєстечкін народився 11 червня 1929 року у Києві в родині службовця. Закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (1952).

Григорій працював журналістом з 1947 року, ще навчаючись на відділі журналістики КДУ. У 1952 році, після закінчення університету, писав для газет і радіо, з 1956 року – сценарії для телебачення, з 1967 року – для кіно. У 1974 р. Григорій Мєстечкін стає членом гільдії кінодраматургів Спілки кінематографістів України. Потім його спеціалізацією стає мистецтвознавство.

Молодий журналіст відкриває молоді імена, пише про митців, які прагнуть новацій, зокрема, про художників Григорія Синицю, Олександра Саєнка, Марію Примаченко, ткалю Ганну Верес, Марію Пособчук та багатьох інших.

Близько 20 документальних і науково-художніх фільмів Григорія Мєстечкіна входять сьогодні в золотий фонд кінематографії України.

Мєстечкін-дослідник у 1963 році розшукав славетну народну художницю часів революції Ганну Собачко-Шостак у Підмосков'ї, а також втрачену колись унікальну колекцію Прибильської.

Григорій Абрамович МєстечкінЗавдяки наполегливості Григорія Мєстечкіна і керівництва КПІ, після великої ретроспективної виставки творів Григорія Синиці “Життя моє – Україна” в Українському домі, Г.Синицю було вшановано Шевченківською премією.

З ініціативи Г.Мєстечкіна при картинній галереї Національного технічного університету України “КПІ” створено експериментальну студію “Оранта”, методика якої поширюється на гуманізацію технічної освіти.

За свою діяльність в народному мистецтві Г.Мєстечкін був нагороджений Почесними відзнаками Міністерства культури СРСР.

14 жовтня 2005 року після тривалої хвороби мистецтвознавець, кінодраматург, журналіст, педагог, заслужений працівник культури НТУУ “КПІ” Григорій Абрамович Мєстечкін пішов з життя.

Ректорат НТУУ “КПІ”