…Коли розпочалося повномасштабне російське вторгнення на нашу землю, стійкість до викликів проявили і академічне, й наше студентське середовище. Ба більше: в лютому-березні 2022 року студенти – учасники волонтерського руху КПІ взялися за нові корисні справи.
Засноване небайдужими студентами Громадське об'єднання "Студентський парламент КПІ" як форма студентської самоорганізації за прикладом тих, що створюються в студентських середовищах університетів розвинених країн, серед іншого обрала для себе й міжнародну проєктно-грантову діяльність.
Перший пілотний проєкт студентська дослідницька група Студентського парламенту виграла в конкурсі за програмою Si (Шведського інституту) "Академічна співпраця в країнах Балтії".
Другий – "Літня школа мікроскопії матеріалів", за підтримки директора НН ІМЗ ім. Є.О. Патона доцента І.А. Владимирського, його заступниці з міжнародної діяльності доцентки Є.П. Чвертко та директора Інституту матеріалознавства Університету м. Штутгарт професора Гідо Шмітца, був успішно реалізований 24-29 липня в Штутгартському університеті. Кошти на проведення цієї Літньої школи виділило Бюро академічних обмінів Німеччини DAAD.
Представниці НН ІМЗ аспірантка Аліна Устименко, магістрантки Наталія Шамсутдінова, Христина Капустяк, Кіра Кривенко, Ірина Козюк, Юлія Дереча, Марія Береза та Вікторія Дудка прослухали курс лекцій відомих у світі фахівців-фізиків, виконали курс практичних робіт на електронних растрових та трансмісійних мікроскопах надвисокої роздільної здатності.
За словами керівниці Літньої школи від КПІ ім. Ігоря Сікорського доцентки кафедри зварювального виробництва Наталії Стреленко, в Інституті матеріалознавства Штутгартського університету працюють дослідницькі лабораторії, оснащені унікальним сучасним обладнанням, яке не має аналогів не тільки в українських ЗВО та науково-дослідних організаціях, але й у більшості університетів Європи. Тож студентки КПІ набули і практичних навичок роботи з цим унікальним обладнанням.
Крім того, учасниці Літньої школи мали змогу представити німецьким науковцям доповіді за результатами власних досліджень.
Запам'яталися й неформальні зустрічі зі студентами Інституту матеріалознавства університету м. Штутгарт, а також відвідини автомобільного музею Mercedes Benz AG (концерн Daimler AG).
Отже, попри повномасштабне російське вторгнення в Україну, розвиток міжнародної діяльності в КПІ ім. Ігоря Сікорського не лише не припинився, а й вийшов на новий перспективний напрям – залучення до участі в міжнародній проєктно-грантовій діяльності студентів.
Щоправда, перші два пілотні студентські проєкти хоча й стали яскравим досягненням Студпарламенту, але охопили тільки 15-20 осіб.
Але як зробити, щоб у міжнародній проєктно-грантовій діяльності брали участь широкі кола студентів, щоб цей вид діяльності набув у студентському середовищі системного характеру?
Згідно з програмою, яку розробили три структурні підрозділи КПІ ім. Ігоря Сікорського, – департамент навчально-виховної роботи, науково-дослідна частина та департамент міжнародного співробітництва – сформовано алгоритм дій, що мають привести до збільшення кількості студентів, які готують студентські проєктні пропозиції до конкурсів європейських проєктно-грантових програм.
У розмові з проректором з міжнародних зв'язків КПІ ім. Ігоря Сікорського членом-кореспондентом НАН України Сергієм Сидоренком з'ясовано шляхи впровадження цієї програми.
– Сергію Івановичу, наш університет простує шляхом інтеграції до європейського освітньо-наукового простору. Які ідеї і дії закладено в запропоновану програму?
– Важливим елементом нашої програми є, по-перше, роз'яснення студентам важливості занурення в дослідницьке середовище Європи для підвищення кваліфікацій, а в перспективі – і до кар'єрного, фахового зростання. По-друге, якщо проєкти студентських творчих команд будуть тематично присвячені європейській соціалізації молоді, то така програма залучення широких кіл студентства КПІ до проєктної діяльності впроваджуватиметься найбільш просто і швидко.
– Проте писати колективні проєкти науково-технічного спрямування для студентів значно складніше, ніж індивідуальні, чи не так?
– Погоджуюся. Тому, на наш погляд, у науково-технічній сфері доцільно рекомендувати студентам виборювати індивідуальні студентські гранти в конкурсах міжнародних програм. Маю на увазі індивідуальні гранти на включене навчання, наукові стажування, поїздки на міжнародні конференції тощо. А підготовку колективних проєктних пропозицій науково-технічного спрямування для участі в європейських конкурсах проєктно-грантових програм силами студентських творчих колективів логічно рекомендувати студентам магістерського рівня і освітніх програм рівня PhD. Адже на старших курсах вони вже мають наукових керівників і набули досвіду практичної науково-дослідної роботи, дехто вже має публікації у фахових журналах (без публікаційної активності колективам авторів проєктних пропозицій про перемоги в конкурсах годі й думати!).
Отож, по-третє, програма передбачає, що студенти зможуть на системній основі готувати проєктні пропозиції для подання на конкурси міжнародних програм через систему наукових студентських гуртків, яка створена і діє за координації ДНВР. Зазначу, добором наукових консультантів для підготовки проєктних пропозицій студентськими творчими колективами із загалу вчених нашого університету опікуватимуться НДЧ, ДНВР, ДМС.
По-четверте, буде надано допомогу студентам у пошуку тих проєктно-грантових програм, участь у конкурсах яких може бути запропонована студентам у першу чергу. Департаменти моніторитимуть пропозиції від організаторів конкурсів таких міжнародних програм. Мова йде про конкурси за програмами агенцій академічних і наукових обмінів DAAD (Німеччина), NAWA (Польща), British Council (Велика Британія), JSPS (Японія), Шведського інституту (Швеція) та інших. Моніторитимемо також міжнародні програми формування лідерських якостей в університетах-партнерах КПІ, програми стажувань у парламентах країн Євросоюзу тощо. Ці та інші програми пропонуватимуться студентам, і це допоможе їм у створенні їхніх перших проєктних пропозицій на конкурси за профілем європейської соціалізації молоді. А в разі перших перемог з'являється неабиякий азарт. Отож європейський світ стає відкритішим для молоді КПІ!
По-п'яте, комплексна програма передбачає поглиблене знайомство студентів із можливостями європейських проєктно-грантових програм. Для цього використовуватимемо інтерактивний вебресурс, розроблений силами ДМС для магістрантів, аспірантів та інших молодих учених, – для тих, хто лише починає займатися проєктно-грантовою діяльністю. Їм варто запам'ятати назву "Intermozaika" та електронну адресу: https://intermozaika.kpi.ua/ і почати самостійно оволодівати її ресурсами та порадами. Крім того, проводитиметься підписка студентів на сайт "Європейський світ, відкритий для тебе!", що спеціально функціонуватиме для залучення студентів до міжнародної проєктно-грантової діяльності. У газеті "Київський політехнік" започатковується однойменна рубрика, яка буде інформувати читачів про проєктно-грантову діяльність студентів.
– Уявімо, що програма готова до впровадження. Як ви та ваші колеги діятимете далі?
– Це шостий пункт комплексної програми, про яку ведемо мову. Потрібна дієва горизонтальна взаємодія між ДНВР, НДЧ і ДМС, а також взаємодія цих підрозділів зі Студентським парламентом КПІ, який вже реалізував пілотні проєкти і продемонстрував спроможність студентського середовища КПІ опанувати сферу міжнародної проєктно-грантової діяльності. Працюватимемо також у тандемі з ініціативною групою студентів, яка висунула ідею створення "Студентського проєктного офісу КПІ". Віримо: там, де ініціатива, налаштування на конструктив, – там будуть і успіхи. Саме в цьому – стиль КПІ!