Ви є тут

Міжнародна науково-академічна співпраця: успіхи і проблеми


2018.04.10 нарада з міжнародної науково-освітньої співпраці

Міжнародна науково-освітня співпраця стає нині одним із дуже важливих напрямів роботи будь-якого сучасного університету. Понад те, показники діяльності в цьому напрямі впливають як на його загальний рейтинг, так і на економічну спроможність та його популярність серед абітурієнтів. Отож пожвавити цю роботу й наповнити її новим змістом та проектами – важливе завдання для керівників кожного підрозділу КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Засоби, за допомогою яких цього можна домогтися, обговорювали 10 квітня на спільній нараді заступники директорів інститутів і деканів факультетів з навчально-виховної роботи та заступники директорів інститутів і деканів факультетів з міжнародної діяльності, керівники міжнародних офісів при директорах інститутів і деканах факультетів, а також співробітники департаменту міжнародного співробітництва та департаменту навчально-виховної роботи. У роботі наради також узяли участь представники департаменту навчальної роботи, юридичного департаменту та деяких інших університетських підрозділів.

Головну тональність розмови визначив у своєму виступі проректор з міжнародного співробітництва член-кореспондент НАН України Сергій Сидоренко. Він зауважив, що сьогодні КПІ ім. Ігоря Сікорського вже працює за п'ятнадцятьма програмами подвійного диплома з десятьма університетами з Німеччини, Франції, Кореї, Болгарії, Бразилії, Чехії, Словаччини, Литви тощо, що політехніки нині беруть участь у 53 проектах у межах Програми Європейського Союзу, яка підтримує проекти, партнерства, заходи і мобільність у сфері освіти, підготовки, молоді і спорту "Erasmus +" (К1 – Навчальна мобільність), що поступово зростає кількість наших студентів, які навчаються в закордонних університетах. Київські політехніки беруть участь і в міжнародних програмах виховання лідерів – людей нової європейської ментальності. Понад те, пропонується запровадити навчальну дисципліну (модуль) "Виховання лідерських якостей" – подібні курси вже читаються в багатьох університетах світу.

"Якщо ми сконцентруємо більше зусиль на забезпеченні участі наших студентів у міжнародних програмах, що сприяють вихованню лідерських якостей,  допомагають оволодіти практичними навичками демократичних перетворень і державного  управління, ми, безумовно, зробимо дуже важливу справу і для нашого університету, і для всієї нашої держави", – наголосив Сергій Сидоренко.

Однак на шляху подальшої інтернаціоналізації навчального процесу в університеті перепон поки що дуже багато. Серед найголовніших – недосконалість чинної нормативно-правової бази. Скажімо, навіть налагодити повноцінні академічні обміни університет не має змоги – через те, що на відміну від закордонних вишів, які фінансують стажування, навчання і проживання своїх колег-гостей, українським ВНЗ на такі витрати закон права не дає. Відсутня також нормативна база щодо подвійних дипломів – незрозуміло навіть, чи може бути єдиний диплом про освіту, яку випускники здобували у двох університетах, і що в ньому має бути відображено. Окрім того, немає прийнятої і нормативно закріпленої системи фінансового забезпечення таких програм. Потребує вдосконалення і оновлення порядок організації стажувань та практики студентів за кордоном, не кажучи вже про міжнародну академічну мобільність аспірантів. Є й інші проблеми – як об'єктивного характеру, так і суб'єктивні, що гальмують процес розширення міжнародної діяльності університету та його підрозділів, – про них згадували практично всі, кому надавалося слово.

Учасники наради домовилися створити робочу групу для підготовки пропозицій щодо вдосконалення нормативної бази, що врегульовує міжнародну діяльність. Частину цих пропозицій можна буде впровадити в університетську практику, частину – спрямувати в органи державної влади для внесення відповідних змін у законодавство. Тож зустрічі представників департаментів навчально-виховної роботи, навчальної роботи і міжнародного співробітництва, а також юридичного управління та управління справами як на рівні їхніх керівників, так і з залученням співробітників факультетів та інститутів планується проводити систематично. Це має сприяти координації їхньої роботи і своєчасному виявленню і подоланню проблем у сфері міжнародної академічної мобільності, розробки відповідної нормативної бази  та фінансового забезпечення конкретних програм і проектів тощо. Визначено і осіб, які координуватимуть цю роботу.

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій