Ви є тут

Страхова та фінансова математика на ФМФ: враження студентів


Студенти фізико-математичного факультету

Запити ринку праці XXI сторіччя висувають нові вимоги до підготовки майбутніх математиків. Це зумовило відкриття на кафедрі математичного аналізу та теорії ймовірностей нової спеціалізації "Страхова та фінансова математика". Студенти фізико-математичного факультету розпочали 2016/2017 навчальний рік за новими планами та програмами, в яких з'явилися такі нові дисципліни, як фінансова математика фондового ринку, статистичні методи у ризиковому страхуванні, методи математичної економіки, комп'ютерна статистика, аналіз часових рядів, біноміальні моделі фінансових ризиків. Магістри групи ОМ-61м, які обрали нову спеціалізацію, розповідають про свої враження від нових програм та методичних підходів.

Вікторія Кусій, лауреат стипендії ім. М.П. Кравчука.

– Вікторіє, чи зацікавили вас предмети з циклу "страхова та фінансова математика"?

– Звичайно. Наразі студенти ФМФ вчаться досліджувати математичними засобами закономірності випадкових явищ і процесів. З одного боку, ми отримуємо фундаментальну сучасну математичну й аналітичну підготовку, можливу тільки на математичних факультетах класичних університетів. З іншого, наша підготовка тепер ще й стала чітко орієнтованою на вивчення, створення і застосування методів аналізу інформації, що має випадкову природу. Ми почали розуміти, як на практиці можемо застосовувати формули теорії ймовірності та математичної статистики з метою прогнозування розвитку різноманітних економічних процесів. Для нас стали зрозумілими такі поняття, як своп, опціон, арбітраж, форвардні та ф'ючерсні контракти та багато іншого.

Амаду Сіссе, студент з Сенегалу.

– Амаду, ви приїхали до України з Сенегалу, зараз ви студент-магістр ФМФ. Чому обрали саме НТУУ "КПІ ім. Ігоря Сікорського"? Як дізналися про навчання в Україні? Чи важко було адаптуватись до навчання в чужій країні?

– Я дізнався про вищу освіту в Україні від свого друга, з яким разом навчався в університеті в Сенегалі. Я дуже задоволений тим, що вибрав саме цей український університет. Моє навчання в КПІ – це дуже вагомий внесок у моє майбутнє. Моя інтеграція на факультет була природною, мої нові одногрупники мене дуже тепло прийняли. Вони завжди готові допомогти і завжди мене підтримують. Мені також подобається викладацький склад факультету. Я був захоплений високим рівнем викладачів, які методично і доступно пояснюють матеріал. Мій низький рівень володіння українською мовою не став перешкодою для отримання знань. Я вважаю це  великою заслугою викладачів. Завдяки тому, що я вчуся в цьому університеті, я зумів заповнити прогалини у своїх  знаннях, а також систематизувати фундаментальні знання в галузі математики.

– Амаду, ви вже мали досвід навчання у ВНЗ. Чи відчуваєте різницю між навчанням в університеті Сенегалу та навчанням в КПІ?

 – Дійсно, математичний апарат, який викладається на ФМФ, набагато кращий, порівняно з моїм університетом в Сенегалі і навіть з багатьма іншими французькими університетами. Мій рідний університет у Сенегалі має такі самі програми навчання, як Університет "Париж XII"  та інші університети Франції. Я можу сказати, що програма бакалаврату ФМФ КПІ за кількістю кредитів і модулів еквівалентна програмі магістрів у згаданих вище університетах. Крім того, програма, яка викладається тут, має подвійну спрямованість: фундаментальну і прикладну. Це важливо, тому що часто у французьких університетах ці напрямки не сумісні. У минулому році я отримав запрошення на навчання від Університету "Париж Сакле" у Франції, на магістратуру в галузі математики. Але, ознайомившись з програмою в тому університеті, я помітив, що 80% курсів, які там будуть викладатися для магістрів, я вже вивчив на фізико-математичному факультеті КПІ.

Тетяна Кулумбегова, лауреат стипендії ім. М.П.Кравчука.

 – Тетяно, введення нових предметів зумовило впровадження у процес навчання нових сучасних технологій. Як студенти ставляться до нових методів навчання?

 – На одному із практичних занять з дисципліни "фінансова математика фондового ринку" викладач попередила нас, що  наступного тижня ми пишемо контрольну роботу, але в новому форматі: без ручки і аркуша. Кожен мав принести на пару ноутбук або планшет, адже контрольна робота полягає у проходженні онлайн-тесту. Ми навіть забули думати про те, що контрольна – це, як завжди, серйозна справа, до якої нам доведеться готуватися. Також ніхто не висловив незадоволення з приводу того, що доведеться нести з собою гаджет, а це зайві кілограми в студентському рюкзаку. Як на мене, це підтвердження того, що студенти з ентузіазмом сприймають новинки навчального процесу, зокрема із залученням мультимедійних чи онлайн-ресурсів.

 – Які можете назвати плюси та  мінуси такої форми контролю? Чи, можливо, є сенс користуватися старими методами?

 – Я помітила лише один мінус, та й той стосується технічних деталей. Розглянемо переваги такого тест-контролю. По-перше, серед запропонованих варіантів відповідей були "недостатньо даних". Такі варіанти змушують студента не просто розв'язати задачу, а й проаналізувати чи взагалі можна отримати розв'язок. По-друге, кожен студент бачив перед собою  часовий відлік і міг розрахувати свої сили. Хоч ми вже й п'ятикурсники, але на оцінку за свою роботу чекаємо так само, як і першокурсники. Тому великою перевагою такого виду контролю є експрес-оцінка, яку кожен студент отримує після закінчення тесту. Серед студентів в аудиторії почалося жваве обговорення пройденого онлайн-тесту, що раніше не було характерним для нас. Всі обмінювалися своїми враженнями, обговорювали можливі варіанти розв'язків. Кожен хотів поділитися своїм методом розв'язання. Викладач також узяла активну участь в обговоренні, і це створило плідну та творчу атмосферу в аудиторії; за відведений нам аудиторний час ми встигли розв'язати всі задачі.

Узагальнюючи враження всіх моїх друзів, хотіла б акцентувати увагу викладачів на тому, що студенти з неабияким ентузіазмом сприймають різні новітні підходи зі залученням сучасних технологій. Та справа не лише в технологіях. Можна, наприклад, змінити саму структуру проведення практичних занять. Наприклад, побудувати заняття як диспут двох команд стосовно тієї теми, яку необхідно засвоїти; або ж зробити свого роду інтерактивну гру, в якій би студенти брали безпосередню участь.

Підготувала О. А. Тимошенко, ст. викладач кафедри математичного аналізу та теорії ймовірностей

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій