Запити ринку праці XXI сторіччя висувають нові вимоги до підготовки майбутніх математиків. Це зумовило відкриття на кафедрі математичного аналізу та теорії ймовірностей нової спеціалізації "Страхова та фінансова математика". Студенти фізико-математичного факультету розпочали 2016/2017 навчальний рік за новими планами та програмами, в яких з'явилися такі нові дисципліни, як фінансова математика фондового ринку, статистичні методи у ризиковому страхуванні, методи математичної економіки, комп'ютерна статистика, аналіз часових рядів, біноміальні моделі фінансових ризиків. Магістри групи ОМ-61м, які обрали нову спеціалізацію, розповідають про свої враження від нових програм та методичних підходів.

Вікторія Кусій, лауреат стипендії ім. М.П. Кравчука.

– Вікторіє, чи зацікавили вас предмети з циклу "страхова та фінансова математика"?

– Звичайно. Наразі студенти ФМФ вчаться досліджувати математичними засобами закономірності випадкових явищ і процесів. З одного боку, ми отримуємо фундаментальну сучасну математичну й аналітичну підготовку, можливу тільки на математичних факультетах класичних університетів. З іншого, наша підготовка тепер ще й стала чітко орієнтованою на вивчення, створення і застосування методів аналізу інформації, що має випадкову природу. Ми почали розуміти, як на практиці можемо застосовувати формули теорії ймовірності та математичної статистики з метою прогнозування розвитку різноманітних економічних процесів. Для нас стали зрозумілими такі поняття, як своп, опціон, арбітраж, форвардні та ф'ючерсні контракти та багато іншого.

Амаду Сіссе, студент з Сенегалу.

– Амаду, ви приїхали до України з Сенегалу, зараз ви студент-магістр ФМФ. Чому обрали саме НТУУ "КПІ ім. Ігоря Сікорського"? Як дізналися про навчання в Україні? Чи важко було адаптуватись до навчання в чужій країні?

– Я дізнався про вищу освіту в Україні від свого друга, з яким разом навчався в університеті в Сенегалі. Я дуже задоволений тим, що вибрав саме цей український університет. Моє навчання в КПІ – це дуже вагомий внесок у моє майбутнє. Моя інтеграція на факультет була природною, мої нові одногрупники мене дуже тепло прийняли. Вони завжди готові допомогти і завжди мене підтримують. Мені також подобається викладацький склад факультету. Я був захоплений високим рівнем викладачів, які методично і доступно пояснюють матеріал. Мій низький рівень володіння українською мовою не став перешкодою для отримання знань. Я вважаю це  великою заслугою викладачів. Завдяки тому, що я вчуся в цьому університеті, я зумів заповнити прогалини у своїх  знаннях, а також систематизувати фундаментальні знання в галузі математики.

– Амаду, ви вже мали досвід навчання у ВНЗ. Чи відчуваєте різницю між навчанням в університеті Сенегалу та навчанням в КПІ?

 – Дійсно, математичний апарат, який викладається на ФМФ, набагато кращий, порівняно з моїм університетом в Сенегалі і навіть з багатьма іншими французькими університетами. Мій рідний університет у Сенегалі має такі самі програми навчання, як Університет "Париж XII"  та інші університети Франції. Я можу сказати, що програма бакалаврату ФМФ КПІ за кількістю кредитів і модулів еквівалентна програмі магістрів у згаданих вище університетах. Крім того, програма, яка викладається тут, має подвійну спрямованість: фундаментальну і прикладну. Це важливо, тому що часто у французьких університетах ці напрямки не сумісні. У минулому році я отримав запрошення на навчання від Університету "Париж Сакле" у Франції, на магістратуру в галузі математики. Але, ознайомившись з програмою в тому університеті, я помітив, що 80% курсів, які там будуть викладатися для магістрів, я вже вивчив на фізико-математичному факультеті КПІ.

Тетяна Кулумбегова, лауреат стипендії ім. М.П.Кравчука.

 – Тетяно, введення нових предметів зумовило впровадження у процес навчання нових сучасних технологій. Як студенти ставляться до нових методів навчання?

 – На одному із практичних занять з дисципліни "фінансова математика фондового ринку" викладач попередила нас, що  наступного тижня ми пишемо контрольну роботу, але в новому форматі: без ручки і аркуша. Кожен мав принести на пару ноутбук або планшет, адже контрольна робота полягає у проходженні онлайн-тесту. Ми навіть забули думати про те, що контрольна – це, як завжди, серйозна справа, до якої нам доведеться готуватися. Також ніхто не висловив незадоволення з приводу того, що доведеться нести з собою гаджет, а це зайві кілограми в студентському рюкзаку. Як на мене, це підтвердження того, що студенти з ентузіазмом сприймають новинки навчального процесу, зокрема із залученням мультимедійних чи онлайн-ресурсів.

 – Які можете назвати плюси та  мінуси такої форми контролю? Чи, можливо, є сенс користуватися старими методами?

 – Я помітила лише один мінус, та й той стосується технічних деталей. Розглянемо переваги такого тест-контролю. По-перше, серед запропонованих варіантів відповідей були "недостатньо даних". Такі варіанти змушують студента не просто розв'язати задачу, а й проаналізувати чи взагалі можна отримати розв'язок. По-друге, кожен студент бачив перед собою  часовий відлік і міг розрахувати свої сили. Хоч ми вже й п'ятикурсники, але на оцінку за свою роботу чекаємо так само, як і першокурсники. Тому великою перевагою такого виду контролю є експрес-оцінка, яку кожен студент отримує після закінчення тесту. Серед студентів в аудиторії почалося жваве обговорення пройденого онлайн-тесту, що раніше не було характерним для нас. Всі обмінювалися своїми враженнями, обговорювали можливі варіанти розв'язків. Кожен хотів поділитися своїм методом розв'язання. Викладач також узяла активну участь в обговоренні, і це створило плідну та творчу атмосферу в аудиторії; за відведений нам аудиторний час ми встигли розв'язати всі задачі.

Узагальнюючи враження всіх моїх друзів, хотіла б акцентувати увагу викладачів на тому, що студенти з неабияким ентузіазмом сприймають різні новітні підходи зі залученням сучасних технологій. Та справа не лише в технологіях. Можна, наприклад, змінити саму структуру проведення практичних занять. Наприклад, побудувати заняття як диспут двох команд стосовно тієї теми, яку необхідно засвоїти; або ж зробити свого роду інтерактивну гру, в якій би студенти брали безпосередню участь.

Підготувала О. А. Тимошенко, ст. викладач кафедри математичного аналізу та теорії ймовірностей