Ви є тут

Презентація і обговорення Форсайту соціально-економічного розвитку України на середньостроковому (до 2020 року) та довгостроковому (до 2030 року) часових горизонтах (відео)


2016.11.17 Презентація і обговорення Форсайту соціально-економічного розвитку України на середньостроковому (до 2020 року) та довгостроковому (до 2030 року) часових горизонтах

17 листопада в КПІ ім. Ігоря Сікорського відбувся форум «Форсайт та побудова стратегії соціально-економічного розвитку України на середньостроковому (до 2020 року) та довгостроковому (до 2030 року) часових горизонтах».

Для учасників форуму було проведено презентацію Форсайту соціально-економічного розвитку України на середньостроковому (до 2020 року) та довгостроковому (до 2030 року) часових горизонтах.

Нагадаємо, форсайт (від англ. Foresight – погляд у майбутнє, передбачення) – це широкомасштабне дослідження соціально-економічного сегменту суспільства з метою його реформування в бажаному напрямі, оцінка наявності людського капіталу, спроможного здійснити необхідні перетворення, та дій влади в середньостроковій та довгостроковій перспективі тощо. У багатьох розвинених країнах (зокрема, в Канаді, Японії, Німеччині, Франції, Бельгії) такі дослідження використовуються для стратегічного планування. Для інших – а це такі успішні нині країни як Сінгапур, Південно-Африканська республіка, Ізраїль тощо – вони стали ефективним інструментом, за допомогою якого вдалося збудувати ефективну стратегію виходу з кризи. Уряди багатьох держав на проведення та оновлення таких досліджень щорічно виділяють фінансування. На жаль, українська влада поки що не розглядає форсайт як дієвий інструмент при формуванні стратегії розвитку держави. Натомість науковці та представники бізнесу впевнені, що Форсайт соціально-економічного розвитку України дозволить стратегічно правильно зазирнути у майбутнє і сформувати більш ефективні подальші дії.

Форсайт для України виконали науковці Світового центру даних з геоінформатики і сталого розвитку Міжнародної ради з науки (ICSU) при Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» та Інституту прикладного системного аналізу НТУУ «КПІ ім.Ігоря Сікорського» МОН України та НАН України на замовлення фундації «Аграрна наддержава».

Це вже третій Форсайт, проведений у стінах Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» (про попередній ми повідомляли раніше – див. http://kpi.ua/15-10-31, http://kpi.ua/15-11-12, http://kpi.ua/15-12-09-forum). Участь у роботі над ним взяли п’ятдесят експертів і більше сорока математиків, програмістів та інших фахівців. Нове дослідження значно поглиблює результати попередніх, зокрема, в його межах виконавці провели оцінку наявності в країні людського капіталу, спроможного здійснити позитивні перетворення, запропонували п’ятдесят головних дій влади у формі стратегії соціально-економічного розвитку України у середньостроковій та довгостроковій перспективі та інше.

Участь в обговоренні Форсайту взяли високопосадовці органів державної влади, народні депутати України, науковці, керівники громадських організацій та бізнесмени. Тобто представники саме тих структур, від яких безпосередньо залежить, які саме шляхи обиратиме наша країна, прямуючи у майбутнє.

Дослідження присвячено форсайту, а не прогнозу розвитку української економіки, оскільки, як уже не раз пояснював науковий керівник групи дослідників ректор НТУУ «КПІ ім.Ігоря Сікорського» академік НАН України Михайло Згуровський, в ситуації, коли країна переживає період зламу старої соціоекономічної системи, звичайні методи прогнозування застосовувати неможливо – механічне перенесення тенденцій минулого на майбутнє не може дати задовільного результату. Тому й слід застосовувати інші методи – методи форсайту, або передбачення. Вони дозволяють представити майбутнє, що не може бути інтерпретованим як звичайне продовження минулого, оскільки набуває принципово нового змісту, форми та структури.

Презентували Форсайт для України Михайло Згуровський та засновник фундації «Аграрна наддержава» Андрій Гордійчук, а модератором засідання виступив дипломат і відомий громадський діяч Олександр Чалий.

Дослідники визначили п’ять головних факторів, які гальмують розвиток української економіки (тіньова економіка, частка якої становить 47%), величезний масштаб корупції (13,1% від ВВП), пенсійне навантаження на бюджет (7,5% ВВП), обслуговування державного боргу (7,4% ВВП) та дуже висока енергомісткість ВВП, що в 3-5 разів перевищує енергомісткість ВВП розвинених країн світу.

Ще важливішим було визначення драйверів, або кластерів, спроможних вивести національну економіку на шлях розвитку. Головними з них є аграрний сектор; військово-промисловий комплекс; інформаційно-комунікаційні технології; створення нових речовин і матеріалів, нанотехнології; нова енергетика; високотехнологічне машино- і приладобудування; розвиток транзитної інфраструктури; розвиток наук про людину, біомедична інженерія, клітинна медицина і фармація; туризм.

На презентації були представлені вісім сценаріїв можливого розвитку України. Згідно з дослідженням, вірогідність позитивного сценарію розвитку до 2030 року становить лише 3%. Проте, як вказано вище, науковці визначили послідовність дій влади і суспільства, необхідних для того, аби не допустити втілення негативних сценаріїв. Причому першочергові дії мають насамперед мінімізувати гальмівні фактори – корупцію та тіньову економіку, активізувати драйвери української економіки.

«Форсайт може стати ефективним інструментом для конструювання майбутнього нашої держави, як це було в інших країнах світу, – сказав Михайло Згуровський. – Його можуть використовувати люди, що приймають рішення на рівні держави, інституції громадянського суспільства та міжнародні організації для розроблення раціональної політики та конструктивних планів розвитку України».

Лише за умови виконання запропонованих у Форсайті кроків, відповідних дій влади та їх підтримки суспільством Україна зможе приєднатися до групи країн, які йдуть шляхом прискореного розвитку.

У панельній дискусії виступили заступник глави Адміністрації Президента України Дмитро Шимків, президент «Благодійного фонду науково-технічного розвитку імені Академіка В.С.Михалевича» і підприємець Людмила Русаліна, президент Торгово-Промислової палати України Геннадій Чижиков, директор Центру політичного аналізу «Стратагема» Юрій Романенко, відомий український підприємець і політик Сергій Тарута, та, звісно, Михайло Згуровський і Андрій Гордійчук.

«Сьогодні Україна повинна докорінно переглянути своє місце в геополітичному та економічному просторах, власну модель соціально-економічного розвитку й гуманітарну політику держави. Шоковий стан, в якому опинилося українське суспільство, дає унікальний шанс на важкі, але невідкладні перетворення до єдино можливої європейської моделі розвитку», - наголосив Андрій Гордійчук.

Утім слово в обговоренні брали не лише учасники панельної дискусії, але й експерти, науковці, представники громадських організацій та бізнесу із залу, тобто було воно доволі гострим і фаховим.

Під час підбиття підсумків Сергій Тарута зауважив: «Нам важливо, щоб Форсайт був постійно діючим, щоб він оновлювався і щоб він став, у тому числі й для нашого уряду, одним із головних документів, які використовуються при розробці нових програм». Відтак він запропонував прийняти відповідне звернення до керівництва країни.

Учасники засідання ухвалили таку декларацію.

«ДЕКЛАРАЦІЯ
учасників форуму «Форсайт та побудова стратегії соціально-економічного розвитку України на середньостроковому (до 2020 року) та довгостроковому (до 2030 року) часових горизонтах»

м.Київ, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського»

Ми, учасники форуму «Форсайт та побудова стратегії соціально-економічного розвитку України на середньостроковому (до 2020 року) та довгостроковому (до 2030 року) часових горизонтах», з огляду на швидкі суспільні зміни в країні та бурхливі події на геополітичній карті світу, прийняли рішення створити на основі Форсайту постійно діючу відкриту платформу, до якої увійдуть представники науки, бізнесу, влади та громадського сектору.

Платформа повинна стати загальнонаціональною основою для розробки стратегії на середньострокову і довгострокову перспективу. Головна ціль – досягнення Україною високого соціально-економічного розвитку, а саме:

  • в середньостроковій перспективі (до 2020 року) досягнення сталості, самодостатності (sustainability) українського суспільства в соціальному, економічному і екологічному вимірах;
  • протягом ближчого десятиліття забезпечення зростання ВВП України не менше ніж у 2 рази і доведення його до $400-500 млрд. при збереженні стабільності суспільних і культурних систем та забезпеченні життєдіяльності власної біосфери і її спроможності самооновлюватися;
  • у довгостроковій перспективі (на часовому відрізку 2020 – 2030 роки) перехід до збалансованого розвитку (sustainable development), коли належним чином сплановане стратегічне застосування знань, розвиток наук і технологій створить покоління українців, які зможуть вивести країну на передові позиції серед країн Центральної і Східної Європи.

Наша мета – забезпечити застосування Форсайту як системної методології сценарного планування соціально-економічного розвитку країни, для встановлення прямого зв’язку між пріоритетними секторами економіки, наукою, бізнесом, владою, громадянським суспільством та побудови успішної країни з великими можливостями.

Учасники
Дата прийняття 17 листопада 2016 року»

[17.11.2016] Презентація Форсайту соціально-економічного розвитку України до 2030 року + трансляція

17 листопада 2016 року о 16.00. у залі Вченої ради «КПІ ім. Ігоря Сікорського» відбудеться презентація Форсайту соціально-економічного розвитку України до 2030 року.

Для стратегічного планування та прийняття рішень дослідження Форсайт використовуються у багатьох розвинених країнах (зокрема, Японії, Німеччині, Великобританії, США, Франції). Він зарекомендував себе як найбільш ефективний інструмент вибору пріоритетів в сфері науки та технологій, а також в більш широкому колі проблем соціально-економічного розвитку. За результатами форсайтів формуються масштабні національні та міжнародні програми. Уряди щорічно виділяють фінансування на створення та оновлення таких досліджень.

Сьогодні українська влада не розглядає Форсайт як дієвий інструмент при формуванні стратегії розвитку нашої держави. Натомість науковці та представники бізнесу впевнені, що Форсайт дозволить стратегічно правильно зазирнути у майбутнє і сформувати більш ефективні подальші дії.

Для України Форсайт виконано Світовим центром даних з геоінформатики і сталого розвитку Міжнародної ради з науки (ICSU) при Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та Інститутом прикладного системного аналізу МОН України та НАН України на замовлення фундації «Аграрна наддержава».

Документ презентують засновник фундації «Аграрна наддержава» Андрій Гордійчук та ректор НТУУ «КПІ ім. І. Сікорського» Михайло Згуровський.

У панельному обговоренні дослідження візьмуть участь заступник голови Адміністрації Президента Дмитро Шимків, віце-прем’єр міністр України Геннадій Зубко, посол Японії в Україні Сумі Шігекі та посол Канади в Україні Роман Ващук, політик та підприємець Сергій Тарута, віце-президент Української спілки промисловців та підприємців Валерій Пекар, представники влади, бізнесу та науки.

На презентації будуть представлені вісім сценаріїв майбутнього розвитку України.

Науковці також визначили головні драйвери, спроможні вивести національну економіку на шлях розвитку, і сформували послідовність дій влади та суспільства, необхідних для того, аби не допустити втілення негативних сценаріїв. Першочергові дії мають мінімізувати гальмівні фактори – корупцію та тіньову економіку та активізувати вказані драйвери. Лише за умови їх виконання та максимальної підтримки влади суспільством Україна зможе приєднатися до групи країн, які йдуть шляхом прискореного розвитку.

Хід презентації та обговорення транслюватиметься на нашому сайті наживо.

Причіплений файлРозмір
Image icon Афіша37.19 КБ
x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій