Бандуристи в стінах актового залу Варшавської політехніки
Останнього дня травня 2016 р. в Малому актовому залі Варшавської політехніки завдяки колективу бандуристів КПІ пролунали звуки, які нагадали про народну ностальгію українських степів.
90-й випуск Великої музики в Малому актовому залі був ще одним заходом у рамках музичного огляду, який упродовж багатьох років є невід'ємною частиною культурного пейзажу Варшавської політехніки. Професор Анджей Якубяк – ініціатор та натхненник цього заходу, привітав гостей вступною промовою, в якій згадав про спільні витоки обох навчальних закладів: Варшавської політехніки та Київського політехнічного інституту, які було засновано відповідно до указу царя Миколи ІІ. Третім вищим навчальним закладом, заснованим на підставі цього указу, був Петербурзький політехнічний.
Бандуристи під керівництвом Валентини Руденко виконали українські народні пісні, зокрема "Іванку, Іванку", а також популярну в Польщі пісню "Гей, соколи!". У програмі концерту були, крім того, музичні твори з різних куточків світу (Вірменії, Болгарії, Іспанії, Португалії) та сольні виступи молодих харизматичних виконавців. Несподіванкою стало виконання на бандурах хітів рок-музики, зокрема It's My Life з репертуару групи Бон Джові та Nothing Else Matters – пісні, яку колись виконувала група "Металіка".
Враження учасниці капели
До виступу у Варшавській політехніці ми готувалися довго і наполегливо. Усім хотілося достойно представити не лише капелу та університет, а й Україну. Кожен поспішав на репетиції, відкладаючи свої справи задля спільного успіху.
Уже перші враження від поїздки перевершили наші сподівання. Перетнувши кордон Польщі, ми були в захваті і від архітектури, і від пейзажів, які спостерігали дорогою. У Варшавській політехніці нас очікував теплий прийом. Умови ж проживання в гуртожитку, де нас поселили, можна назвати розкішними.
Кожного дня нам організовували екскурсії по Варшаві. А вечорами ми прогулювалися самостійно. Все це дало змогу не тільки побачити місто, але й відчути його неповторний дух. Звичайно, кожного дня проходили напружені репетиції.
Концерт відбувся ввечері четвертого дня. Ми викладалися на повну і відчували, що глядачі в захваті від нашої творчості. Після виступу пролунали такі зворушливі і щирі слова вдячності, що ми усі були розчулені.
Ми дуже раді, що виступили перед прекрасною аудиторією та донесли до поляків українське мистецтво. Ми ще довго згадуватимемо цю поїздку та людей, з якими, попри мовний бар'єр, встигли подружитись.
Від усього колективу капели хочу подякувати всім, хто допоміг у реалізації цього проекту, – співробітникам Українсько-Польського центру НТУУ "КПІ", відділу міжнародних зв'язків та протокольного супроводу, Центру культури та мистецтв, профкому співробітників і нашому керівнику Валентині Андріївні Руденко. Саме завдяки її наполегливості, старанню та професіоналізму у нас з'явилася чудова можливість не просто поїхати за кордон, а ще й продемонструвати власну майстерність перед польськими друзями.
На фото: Капела бандуристів КПІ виступає у Варшавській політехніці. Диригує В. Руденко