Ви є тут

Світові виміри наукових публікацій


Світові виміри наукових публікацій

У сучасному глобалізованому світі завдяки використанню новітніх засобів телекомунікацій та інформаційних технологій актуальним є вирішення проблем оперативного обміну інформацією про досягнення науковців незалежно від місця їх розташування. Ці проблеми мають не тільки технічні, але й організаційні, мовні, фінансові та інші аспекти. Необхідність їх вирішення є очевидною, тому що від цього залежать успіхи розвитку суспільства у багатьох напрямах, у тому числі з під готовки та атестації наукових кадрів.

Нові вимоги до опублікування результатів дисертацій

Ці вимоги недавно оприлюднені наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 17.10.2012 р. № 1112 та змінами до нього. Цими документами встановлена необхідність здобувачам докторського ступеня мати не менше 20 публікацій у наукових фахових виданнях України та інших держав, з яких не менше чотирьох публікацій у наукових періодичних виданнях інших держав з напряму, з якого підготовлено дисертацію. До таких публікацій можуть прирівнюватися публікації у виданнях України, які включені до міжнародних наукометричних баз. Не менше однієї статті у зазначених виданнях повинні мати здобувачі наукового ступеня кандидата наук. І хоча термін набуття чинності цих вимог перенесено з 1 січня на 1 вересня 2013 року, виконання зазначених нових вимог орієнтує дослідників на підвищення наукового рівня їхніх публікацій. Аналіз нинішнього стану публікацій аспірантів нашого університету показує, що майже третина їх уже має публікації в закордонних виданнях.

Зазначимо, що іншим наказом міністерства від 17.10.2012 р. № 1111 було затверджено порядок формування переліку наукових фахових видань України. Нові вимоги до цих видань передбачають, зокрема, наявність у складі редколегії наукового фахового видання не менше шести докторів з відповідної галузі наук. Редколегії повинні здійснювати внутрішнє та зовнішнє рецензування статей. Бажано мати у складі редакційних колегій іноземних учених з вагомими індексами цитування їхніх праць. Вчена рада установи має надавати рекомендації до друку та поширення видання через мережу Інтернет. Електронну копію наукового фахового видання потрібно розміщати на сайті Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України. На веб-сторінці видання мають міститися статті англійською мовою. Випуск фахових видань має здійснюватися за наявності у засновника (співзасновників) аспірантури (докторантури) і спеціалізованих вчених рад. Наукове видання включається до переліку наукових фахових видань України строком на 5 років з правом поновлення в переліку на наступний строк згідно зі встановленим порядком.

Ще до появи нових вимог, а саме впродовж 2010–2012 років, під керівництвом НДЧ редколегіями наукових видань НТУУ "КПІ" були виконані роботи з метою підвищення рівня наших наукових журналів і збірників. Як результат, нині власні сайти має 21 видання з 23; на сайтах 18 видань виставлені повнотекстові матеріали у форматі pdf; сайти 14 видань зареєстровані у світовій пошуковій системі Google Scholar; 16 видань передають реферативні матеріали до Українського реферативного журналу "Джерело". Нині 14 видань подають до бібліотеки університету свої електронні повнотекстові матеріали у форматі .pdf; 18 видань створили англомовну веб-сторінку; 19 видань публікують реферати англійською мовою. Ці результати діяльності редколегій наукових видань сприяли покращенню наших позицій у світовому рейтингу університетів Webometrics, де ми останніми роками займаємо перше місце серед університетів України. Але нові реалії вимагають адекватності наших дій.

Нові вимоги до наукових фахових видань, згідно з рішенням Вченої ради нашого університету від 3 грудня 2012 р., мають бути враховані редколегіями наших наукових журналів і збірників у 2013 р. при перереєстрації в Міністерстві юстиції України. При цьому виданням необхідно отримати права опублікування статей українською, російською та/чи англійською мовами. Також фахові наукові видання університету в установленому порядку мають отримати міжнародний номер ISSN. Вживані заходи щодо відповідності наукових фахових видань сучасним вимогам стосуються кожного видання без винятку. Наказом по університету встановлені конкретні строки заходів, виконання яких є підґрунтям для продовження видання університетських наукових фахових журналів і збірників у подальшому.

Міжнародні наукометричні бази даних

Завданням наукометричних баз даних, зокрема, є дослідження публікаційної активності та цитованості авторів наукових праць. Окремі бази охоплюють майже всі галузі знань і журнали, що видаються в усіх регіонах світу. Найбільш універсальними серед них є Web of Science корпорації Thomson Reuters та Scopus видавництва Elsevier. Інформація цих баз входить до комерційних інформаційних ресурсів, доступ до яких не є безоплатним. Оцінку цитованості надає також пошукова система Google Scholar, яка опрацьовує зміст сайтів установ, окремих авторів чи видавництв і має відкритий доступ. Також безоплатно можна визначити наукометричні показники кожного науковця за допомогою програми "Publish or Perish". Доступ до цієї програми здійснюється в режимі інтерактивного спілкування автора з інформаційною базою за адресою http://www.harzing.com/pop_win.htm. Відома також низка інших наукометричних баз і пошукових систем, які відслідковують цитованість, але є профільно орієнтованими за окремими галузями знань та/або стосуються окремих держав чи регіонів.

За кордоном інформація про науку України відображена в універсальних базах Web of Science та Scopus. Відомо, що реферативна база даних і наукометрична платформа Scopus охоплює понад 19 тисяч назв наукових ресурсів від 5 тисяч міжнародних видавців, 600 галузевих видань, 350 книжкових серій, 3,6 млн записів матеріалів конференцій, 38 млн записів рефератів наукових статей, з яких 19 млн записів містять посилання на цитовані джерела з 1996 року, а 19 млн – з глибиною архіву аж до 1869 року. База Scopus має 27 базових тематичних розділів, з яких 41 % становлять фізичні науки, енергетика, комп'ютерні науки, математика, матеріалознавство, науки про Землю та планети, хімія та хімічні технології, виробництво. Тематика бази Scopus більше ніж Web of Science збігається з проблематикою наукових досліджень нашого університету. Отже, маємо підстави покращити нашу присутність у світовому інформаційному середовищі за параметром, пов'язаним зі Scopus. За цим параметром у рейтингу Webometrics ми зараз займаємо 2392 місце у світі, тоді як за параметром, пов'язаним із Google Scholar, наша позиція відповідає 62 місцю.

За географічним охопленням 47% проіндексованих базою Scopus наукових видань стосуються Західної Європи, 33% – Північної Америки, 9% – Азійсько-Тихоокеанського регіону, 5% – східноєвропейських видавництв. Серед останніх – близько 300 російських журналів, 39 – білоруських і 61 українське видання, з яких 41 журнал є активним (таблиця 1).

Англомовні перевидання журналів України, віднесені у Scopus до держав-перевидавців (Німеччина, США, Швейцарія).
Title
1 Actual Problems of Economics
2 Biopolymers and Cell
3 Chemistry & Chemical Technology
4 Condensed Matter Physics
5 Cybernetics and Systems Analysis*
6 Eksperimentalnaya Onkologiya
7 Fiziolohichnyi zhurnal
8 Hydrobiological Journal*
9 International Applied Mechanics*
10 International Journal on Algae*
11 Investment Management and Financial Innovations
12 Journal of Automation and Information Sciences*
13 Journal of Mathematical Sciences*
14 Journal of Physical Studies
15 Journal of Superhard Materials*
16 Journal of Water Chemistry and Technology*
17 Klinicheskaia khirurgiia
18 Likarska sprava / Ministerstvo okhorony zdorovia Ukrainy
19 Low Temperature Physics*
20 Materials Science*
21 Metallofizika i Noveishie Tekhnologii
22 Metallurgical and Mining Industry
23 Mikrobiolohichnyi zhurnal (Kiev, Ukraine : 1993)
24 Neurophysiology*
25 Nonlinear Dynamics and Systems Theory
26 Nonlinear Oscillations*
27 Nuclear Physics and Atomic Energy
28 Physical Oceanography*
29 Powder Metallurgy and Metal Ceramics*
30 Problems of Atomic Science and Technology
31 Radioelectronics and Communications Systems
32 Strength of Materials*
33 Symmetry, Integrability and Geometry - Methods and Applications
34 Telecommunications and Radio Engineering*
35 Theoretical and Experimental Chemistry*
36 Tsitologiya i Genetika
37 Ukrainian Journal of Physical Optics
38 Ukrainian Journal of Physics
39 Ukrainian Mathematical Journal*
40 Ukrainskii Biokhimicheskii Zhurnal
41 Vestnik Zoologii

Список інших журналів, які індексує Scopus, можна знайти за адресою http://www.info.sciverse.com/scopus/scopus-in-detail/facts, а за адресою http://thomsonreuters.com/products_services/science/free/ знаходиться також вільний для доступу список журналів, які індексує Web of Science.

Наш університет представлений у базі Scopus англомовним перекладом журналу "Известия высших учебных заведений. Радиоэлектроника", що з 1968 р. видається у США під назвою "Radioelectronics and Communications Systems". Ми маємо безпосередній стосунок також до щорічного видання праць Міжнародної науково-технічної конференції "СВЧ-техника и телекоммуникационные технологии" (конференції "Криміко"), праці якої, до речі, єдиної від України, представленої в міжнародних наукометричних базах даних Scopus, IEEEXplore, INSPEC. За період з 2004 р. по 2011 р. включно проіндексовано всього 3191 працю конференції "Криміко". Програмний комітет цієї міжнародної конференції очолюють: від Російської Федерації – проректор Московського авіаційного інституту, від Республіки Білорусь – ректор Білоруського державного університету інформатики і радіоелектроніки, від України – проректор НТУУ "КПІ" з наукової роботи.

Наведені в таблиці 2 кількісні дані щодо наукових видань України, представлених у базі Scopus, а також відома нам інформація щодо вимог і процедури включення нових журналів до цієї бази дають змогу зробити прогноз, що розширення участі в цьому переліку видань нашого університету є проблематичним у найближчому майбутньому, хоча працювати в цьому напрямі ми зобов'язані. Одночасно маємо напрацьовувати альтернативні шляхи збільшення присутності наших наукових праць у світовому інформаційному просторі. Одним із них має стати долучення до світової системи відкритого доступу.

Університети України, представлені в базі Scopus працями конференції "Криміко" з 2004 по 2011 рік Кількість праць
НТУУ "КПІ" 274
Харківський національний університет імені В.М. Каразіна 184
Севастопольський національний технічний університет 154
Харківський національний університет радіоелектроніки 100

Впровадження системи відкритого доступу до наукової інформації

В останні два десятиріччя суттєво змінилися форми і методи наукових комунікацій. Це зумовлено різними факторами, у тому числі стрімким зростанням цін на передплату наукових видань, насамперед журналів, необхідністю прискорення обміну результатами наукових здобутків учених усього світу, впровадженням нових технічних засобів передачі та доступу до інформації, що ґрунтуються на використанні конвергованих телекомунікаційних та інформаційних технологій і систем.

Знаковою подією в розвитку зазначених процесів стала так звана Будапештська ініціатива відкритого доступу (ВД), яка визначила відкритий доступ як "доступність через публічний Інтернет, що дає змогу будь-якому користувачеві читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, шукати чи через посилання зв'язуватися з повними текстами статей, використовувати їх для індексування чи будь-яких інших законних цілей без фінансових, юридичних чи технічних бар'єрів, крім тих, що пов'язані з доступом до Інтернет".

Таким чином, світова система відкритого доступу надає можливість безоплатної комунікації учених, при цьому за науковцями зберігаються авторські права та створюються засади для більш активного цитування їхніх праць, оскільки вони стають доступними для світового загалу користувачів. Важливим при реалізації системи ВД є також використання безоплатного програмного забезпечення з відкритим кодом. Проблема цитування праці є дуже актуальною для нашого університету, адже за індексом Гірша НТУУ "КПІ" сьогодні займає лише 5-те місце серед університетів України.

Політику відкритого доступу в Україні насамперед формує Закон України "Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки", де, зокрема, зазначено: "Забезпечити вільний доступ до результатів наукових досліджень, створених за рахунок коштів державного бюджету України". Ольвійська Хартія, підписана в 2009 р. 26 ректорами вищих навчальних закладів, зокрема, проголосила, що "академічна свобода включає відкритий доступ до інформації … через розвиток відкритих електронних архівів (університетських інституційних репозитаріїв), відкритих електронних журналів українських університетів та можливість вільно підтримувати стосунки зі своїми колегами в будь-якій частині світу".

У світі встановилася практика, згідно з якою існують два шляхи до відкритого доступу: золотий – через журнали відкритого доступу, і зелений – через архіви (репозитарії) відкритого доступу. В наш час в Україні маємо майже 40 репозитаріїв і понад 1650 журналів, представлених у системі ВД. На жаль, сьогодні наш університет не має ні першого, ні другого. Тому заходами ректорату передбачено здійснити конкретні дії щодо вирішення зазначених проблем. Серед цих заходів особливе місце займає рекомендація щодо більш активної публікації наукових статей англійською мовою, а також використання внутрішніх і глобальних ідентифікаторів статей для забезпечення їх обліку та навігації в науково-інформаційному електронному середовищі.

Висновки

Більшість із понад 10 тисяч щорічних наукових публікацій нашого університету залишаються мало відомими науковій спільноті. Постійне зростання цін на передплату вітчизняних і, особливо, закордонних наукових видань і реальні фінансові можливості університету унеможливлюють необхідну комплектацію наукових фондів бібліотеки на паперових носіях. Нові вимоги до опублікування результатів дисертацій спонукають нас до більш активних дій щодо приведення наших університетських видань до рівня, визначеного сьогодні нормативними документами.

Враховуючи ці реалії, а також проблеми доступу до платних міжнародних наукометричних баз даних і недостатнє цитування наших наукових публікацій нам необхідно здійснити низку організаційних заходів. Зокрема, необхідно вирішити питання щодо представлення реферативної інформації про всі наші наукові публікації не тільки у вітчизняному інформаційному просторі (наприклад, у журналі "Джерело"), але і за кордоном (насамперед у російському виданні ВІНІТІ). Доцільною має стати участь університету в реалізації проекту "Наукова періодика України". Також маємо завершити процес нашого повномасштабного долучення до світової системи відкритого доступу та інших вітчизняних і міжнародних проектів наукової комунікації. При цьому маємо рухатися двома шляхами. По-перше, через представлення у світову систему ВД наших журналів з рецензованими, переважно англомовними, статтями з відповідними їх метаданими згідно із встановленими вимогами. По-друге, через завершення створення університетського репозитарію та його реєстрації в міжнародних пошукових системах. Базою цього репозитарію має стати істотно доповнений інформаційними матеріалами електронний архів нашої науково-технічної бібліотеки з наданням інформації у формі, сумісній зі стандартами ВД, що зробить її доступною світовій спільноті.

Практична реалізація зазначених заходів має сприяти прискореному входженню університету до сучасної світової системи наукових комунікацій з метою гідного представлення в цій системі наукового потенціалу Київської політехніки.

М.Ю. Ільченко, проректор з наукової роботи

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій