Протягом минулого року університет продовжив непростий шлях розбудови міжнародної діяльності, яка є невід’ємною складовою розвитку КПІ та його піднесення у сфері освіти й науки. Про міжнародну діяльність НТУУ «КПІ» розповідає проректор з міжнародних зв’язків чл.-кор. НАН України С.І.Сидоренко.
– Сергію Івановичу, що, на Вашу думку, сприяло ефективній діяльності департаменту міжнародного співробітництва (ДМС)?
– Перш за все, було посилено організаційне забезпечення міжнародного співробітництва: вдосконалено структуру ДМС відповідно до нових завдань, покращено мережеві управлінські технології і завдяки цьому підвищено ефективність управління міжнародним напрямом.
Важливим організаційно-методичним інструментом реформування навчального процесу й інтернаціональної наукової кооперації стала мережа 34-х спільних міжнародних центрів, яка в 2010 р. поповнилася Українсько-французьким центром, центром американської компанії «NetCracker» на ФІОТ, спільним центром «Hewlett Packard» ІТС і ФІОТ.
– Університет стає більш відкритим для наших зарубіжних партнерів.
– Так, розроблено типовий англомовний сайт міжнародного офісу, покращено інфраструктуру міжнародної діяльності. Для покращення кадрового забезпечення міжнародної діяльності було запроваджено інститут проектних менеджерів підрозділів, головним завданням яких стала активізація зусиль у міжнародних проектах. Для цього в Інституті підвищення кваліфікації започатковано програму «Управління міжнародними проектами».
– Кілька слів, будь ласка, про розвиток міжнародних відносин КПІ із зарубіжними партнерами.
– У минулому році КПІ відвідали 143 делегації з 37 країн світу; 152 вчених представляли наш університет й Україну в 23 країнах на всіх континентах (окрім Антарктиди).
Продовжено важливі традиції співпраці зі світовими й регіональними міжнародними організаціями – ПРООН, ЮНЕСКО, ЮНІДО, ВОІВ, НАТО, УНТЦ, BSUN, CODATA, ICSU, Українською Радою Миру; традиції членства в міжнародних об’єднаннях університетів; традиції присудження звання «Почесний доктор КПІ» видатним діячам і вченим та співпраці з ними у справах реформування університету.
Було проведено важливі переговори та зустрічі на високому рівні: з Держсекретарем США Хілларі Клінтон і Послом з особливих доручень Президента США з глобальних проблем жінок Мелані Вервер; проведено п’ять раундів переговорів з делегаціями ЮНІДО (з питань заснування в Україні на базі КПІ Національного центру з більш чистих виробництв); відбулася зустріч з керівництвом Європейської економічної комісії ООН під час проведення Міжнародної конференції «Від прикладних досліджень до підприємництва...»; з представниками Української Ради Миру та делегацією Асоціації китайського народу за мир і роззброєння; з членами Президентської трійки BSUN – Мережі університетів країн Чорного моря – в Києві; з генеральним директором Microsoft Стівом Балмером та ін.
Урядом України нам було довірено прийняти в КПІ установче засідання українсько-американської Робочої групи з питань науки і технологій за участю помічника Держсекретаря США Ларі Гамбінера та українсько-американську Робочу групу «Політичний діалог і верховенство права» за участю помічника Держсекретаря США з питань демократії і прав людини Томаса Меліа. Відбулися переговори з урядовими делегаціями і багатьох інших країн. Усе це сприяло підвищенню авторитету КПІ на міжнародній арені.
– Розширення міжнародних контактів такого високого рівня – не єдиний спосіб підвищення рейтингу КПІ у світі.
– Аналогічну функцію «будівничих авторитету КПІ» відіграють сотні наших випускників у багатьох країнах світу.
Не меншу значущість має міжнародне визнання наших видатних і провідних учених, серед яких можна назвати В.Г.Бар’яхтара, Н.Д.Панкратову, В.Б.Максименка, А.В.Праховника, О.В.Збруцького, В.І.Костюка, А.І.Петренка, А.А.Фокіна та багатьох ін., а також керівників університету: М.З.Згуровського, Ю.І.Якименка, М.Ю.Ільченка.
Визнання досягається за різними механізмами: це й перемоги в конкурсах за фінансування з міжнародних джерел, і високі наукометричні показники, і підготовка аспірантів для зарубіжних країн тощо.
Отже, наше завдання для посилення авторитету КПІ – не тільки розвивати міжнародні відносини шляхами дипломатії, але і створювати сприятливі умови для міжнародного визнання наших учених, викладачів, студентів.
– Очевидно, серед результатів міжнародних зустрічей у 2010 р. є нові угоди і перспективні рішення, важливі не тільки для КПІ, а й для України в цілому?
– Так, Секретаріат ЮНІДО схвалив проект створення (на базі КПІ) «Центру технологічного передбачення України». На базі КПІ стартує і проект Українського науково-технологічного центру «Міжнародна система підвищення кваліфікації науковців у сфері менеджменту трансферу технологій»; підписано договори про співпрацю з університетами США: Массачусетським, Міссурі, Гарвардом, Індіанаполісу, Північно-Східним та іншими; з Московським інститутом сталі і сплавів підписано договори: про посилення мобільності та про спільну магістерську підготовку; КПІ прийнятий до Асоціації франкофонних університетів.
Виключно важливими були переговори М.З. Згуровського в Брюсселі, де було обговорено наміри створення в КПІ нової Європейської структури – «Centre of Excellence», а також прийнято рішення про підготовку для 7РП системоутворюючого проекту за проблематикою сталого розвитку Середземномор’я і Причорномор’я, що й було виконано.
– Що найбільш важливого було зроблено спільно з департаментами і з підрозділами?
– З департаментом навчальної роботи та факультетами: уперше в КПІ виконувалися одночасно три інституціональні проекти програми TEMPUS (ІПСА, ФАКС), тоді як раніше було не більше одного проекту на рік.
Розширено програми подвійного диплома з університетами Франції, Бразилії, Кореї, Німеччини. Тут активно попрацювали ФПМ, ФІОТ, ІПСА, ФАКС, ПБФ, ФММ, ХТФ, ММІ, ФЕЛ, ЗФ. На базі ІПСА та ФСП відбувся перший випуск 27 магістрів за програмою «Сталий розвиток та державне управління: глобальний та регіональний контексти».
З департаментом навчально-виховної роботи проведено перший Українсько-польський футбольний турнір університетських команд міст, які здобули право приймати турнір УЄФА «ЄВРО-2012». І хоча команда КПІ не виборола медалей (перше місце посів Національний педуніверситет ім. М.Драгоманова), але політехніки отримали незабутні враження від зустрічей із студентами 9 університетів України й 8 університетів Республіки Польща та з ентузіазмом сприйняли рішення, що наступний такий турнір буде проведено на стадіонах Республіки Польща.
З департаментом адміністративно-господарської роботи та ІЕЕ: через «Меморандум про співпрацю» з Національним агентством екологічних інвестицій України КПІ залучений до виконання проектів за схемою «зелених інвестицій»; ми вийшли на реалізацію міждержавного проекту – утеплення 16-ти наших корпусів за японськими технологіями (серед 240 інших об’єктів України). Проект дозволить заощадити до 10-15 % сьогоднішніх витрат на опалення і теплокористування.
Спільно з департаментом науки та інноватики проведено комплекс заходів з адаптації міжнародного досвіду із запровадження механізмів комерціалізації наукових результатів. Але головний наш результат – збільшення кількості міжнародних проектів, незважаючи на економічну кризу. Так, сьогодні у нас реалізується три проекти 7-ої РП ЄС.
Зростає кількість білатеральних міжнародних проектів у рамках міжурядових угод про науково-технічне співробітництво України з Китаєм, Росією, Польщею, Угорщиною, Білоруссю, Німеччиною, Словаччиною, Литвою, Болгарією, Індією. Розширюється співпраця з американською Програмою ім. Фулбрайта.
– Що Ви можете сказати про міжнародну співпрацю з окремими країнами?
– У розрізі окремих країн наші міжнародні контакти вийшли на нові обрії. Це було обумовлено як нашою активністю, так і новими сприятливими факторами: до КПІ виявили підвищений – порівняно з попередніми роками – інтерес новопризначені посли іноземних держав: США (Й.В. п. Джон Ф. Теффт), Канади (Й.В. п. Даніель Карон), Куби (Й.В. п. Фелікс Л. Карбальо), Франції (Й.В. п. Жак Фор), Німеччини (Й.В.п. Ганс-Юрген Гаймзьот), Папський нунцій Архієпископ І. Юркович і, особливо, – посли Китаю (Й.В. п. Чжан Сіюнь), Норвегії (Й.В. п. Олав Берстад) та Аргентини (Ї.В. п. Ліла Р. В. де Муан). Традиційно високий інтерес до розвитку співпраці з КПІ підтверджують посли Японії (Й.В. п. Тадаші Ідзава) та Польщі (Й.В. п. Яцек Ключковський та новопризначений – Й.В. п. Генрик Литвин).
Щодо співпраці з Китаєм, Польщею, Японією, США, Францією, Німеччиною, то після років копіткої підготовки ми впритул наблизилися до надання джерел фінансування у зазначених країнах.
Зокрема, всім, хто хоче працювати з Японією, Польщею, Китаєм, треба добре підготуватися до найближчих візитів представників цих країн. Те, що до нас їдуть, свідчить про зацікавленість у співпраці. І цим треба ефективно скористатися.
– Якщо можна, коротко про економічні показники міжнародної діяльності КПІ.
– Кошти від зовнішньоекономічної діяльності, за нашими оцінками, дещо знизились, що пов’язано зі світовою економічною кризою та зменшенням кількості інтернаціональних студентів.
Водночас обсяг розмитненого обладнання для навчального процесу і наукових досліджень – зростає. Тобто, допомога навчальному процесу і науці від міжнародної діяльності нарощується.
– Чи можете Ви охарактеризувати внесок факультетів (інститутів) у нашому прагненні наблизитися до провідних університетів світу?
– Результати діяльності підрозділів визначались відповідно до прийнятої в КПІ методики (за 16 параметрами). Зокрема, розраховувались: індекс академічної мобільності, індекс міжнародних публікацій, індекс ефективності міжнародної діяльності, індекс активності міжнародної співпраці, індекс активності на міжнародних ринках освітніх послуг.
За рахунок чого ж ІФФ, ІТС, ММІ, ФЕЛ, ІПСА, ХТФ, ФБТ, ФПМ посіли перші п’ять місць? Які у них є яскраві здобутки? Так от, ММІ – це, так би мовити, Smart інститут, усі п’ять індексів перевищують або дорівнюють середнім по КПІ. Тобто тут ведеться збалансована робота.
ІТС відзначився прогресом, здійснивши прорив з 11-го місця в 2009 році на 2-ге місце в 2010 році. ІТС має високі індекси ефективності міжнародної діяльності, які віддзеркалюють кошти, зароблені з міжнародних джерел.
ФЕЛ – лідер з ефективності міжнародної діяльності: заробляє багато коштів на міжнародній арені – як у науковій роботі, так і в освітніх послугах, а також розгортає програму «Подвійний диплом» і активно представлений в міжнародних організаціях.
ІПСА – лідер за кількістю європейських проектів: проекти в 7РП, в TEMPUS і в Erasmus Mundus. Хоча є прогалина – активність на міжнародних ринках освітніх послуг. ІФФ – лідер з академічної мобільності і з кількості міжнародних проектів, але має низький індекс освітніх послуг.
Крім того, факультети та інститути першої п’ятірки забезпечили дві третини виїзної академічної мобільності та майже половину візитів іноземних фахівців. Отже, гарні приклади є. Інтегрально за всіма показниками (крім активності на міжнародних ринках освітніх послуг) в університеті досягнуто позитивної динаміки. У той же час
показники підрозділів першої і останньої п’ятірок різняться на порядок і навіть більше. У цьому вбачаємо наш резерв.
– Чи здатен КПІ за рейтингами мірятися силами з європейськими університетами?
– У 2010 р. було зроблено першу спробу КПІ пробитися до участі в рейтингу газети «ТАЙМС» – «QS World University Rankings». На жаль, ця спроба не була успішною.
Ось офіційний коментар директорату QS-рейтингу: «Увы, снова в QS World University Rankings 2010 года ни одного университета Украины, хотя были очень хорошие заявки. К сожалению, вузы по-прежнему «проседают» по индексам цитирования и узнаваемости среди международного академического и корпоративного сообществ и не набирают достаточных упоминаний для вхождения в рейтинг. Однако надеемся, что университеты вашей страны смогут войти в рейтинг в ближайшие пару лет».
– Тож саме час поговорити про проблеми і завдання, що стоять перед нашим університетом.
– Перше. Вважаю недоліком слабке планування і звітність з міжнародної діяльності на рівні інститутів/факультетів, кафедр, на індивідуальному рівні, у студентських організаціях. Потрібно дійти до кожного викладача, до кожного студента.
На наш погляд, міжнародну складову в плануванні роботи кафедр, в індивідуальних планах викладачів, у системі звітності, в конкурсному обранні викладачів і в атестації наукових співробітників і аспірантів, тобто за механізмами на індивідуальному рівні, – все це треба посилити.
Друге. Потребує подальшого зміцнення управлінська вертикаль міжнародного напрямку. Хоча тут і багато вже зроблено. Тепер треба включити до цієї вертикалі організаторів міжнародної діяльності на рівні кафедр.
Третє. Відсутність (поки!) в університеті критичної маси професійно діючих проектних менеджерів – фахівців з підготовки заявок на участь у міжнародних проектах. Завдання збільшити кількість міжнародних проектів залишається ключовим і на 2011 рік.
Тут уже докладається багато зусиль. Можливо, варто було б повернутися до ідеї потужного центру підтримки міжнародних дослідницьких проектів (support research services), де сконцентрувати професійних менеджерів з підготовки і супроводу міжнародних проектів. У Каліфорнійському університеті така структура налічує близько 300 менеджерів, в Оксфордському та в Московському університетах більше 60 менеджерів. Приміром, наш університет-партнер Oxford в 2010 році виконував близько 1000 міжнародних проектів з науки і освіти, наші ж «досягнення» значно скромніші.
Четверте. Ми впритул наблизилися до прийняття рішень про перехід на широке навчання англійською хоча б у рамках окремих бакалавратів чи магістратів, на всіх факультетах і в інститутах – за досвідом нашого партнера – Середньо-Східного технічного університету Туреччини та за прикладом Національного авіаційного університету.
П’яте. Конче потрібний осередок, який би професійно займався створенням інформаційно-рекламних матеріалів (буклети, фільми, тиражування CD, сувеніри). Попередньо пророблялося, що така служба буде у складі ВПІ. Потрібний і сучасний медійний центр для взаємодії з вітчизняним і міжнародним простором. Телеканали України і зарубіжжя (наприклад, Польщі, Японії, Китаю) уже висловили готовність розширити представлення КПІ в телепросторі, якщо ми будемо самі готувати наші новини в цифровому форматі.
У розбудові міжнародної діяльності у нас є й багато інших проблем та завдань. Більш докладно вони представлені у звіті ДМС, який розміщений на сайті ДМС за адресою: www.icd.kpi.ua .
– Так хочеться почути щось приємне про міжнародну діяльність в університеті. Наведіть, будь ласка, кілька позитивних прикладів.
– Ось приклади позитивних вимірів нашої діяльності.
робота Українсько-японського центру НТУУ «КПІ» отримала високу оцінку в спільній заяві Президента України та Прем’єр-міністра Японії (за підсумками переговорів у Токіо в січні ц.р.). Підкреслено, що «...центр має залишатися важливим елементом двосторонньої співпраці у сферах науки і техніки, заохочення інвестицій, вивчення японської мови, взаємозбагачення культур, підвищення рівня взаєморозуміння…».
Високо оцінена у спільній заяві і миротворча ініціатива КПІ в рамках руху за світ без ядерної зброї: наш університет – перший і поки єдиний ВНЗ України, в якому імплементовано курс «Hiroshima – Nagasaki Peace Study Course» («Хіросима – Нагасакі: уроки миру»). Викладання цього курсу в КПІ, як і в 39-ти університетах Японії і США, офіційно визнано Хіросимським культурним фондом. Завдяки такій ініціативі НТУУ «КПІ», Україна – поряд з Японією і США – стала третьою країною світу, де викладається цей загальносвітоглядний курс.
За результатами Українського рейтингу «ТОП-200», КПІ за розділом «Міжнародна діяльність» третій рік поспіль посідає перше місце.
Отже, позитивні результати є. У 2010 році всі факультети й інститути посилили міжнародну діяльність. І цей набраний темп треба зберегти, бо є багато завдань, які потрібно вирішувати в 2011 році, не гаючи часу.
– Що б Ви хотіли сказати на завершення?
– На завершення хочу висловити вдячність усім, хто в 2010 році активно працював по розвитку міжнародного співробітництва і закладав підвалини для подальшого утвердження у світі КПІ і нашої держави.