Ви є тут

Інформатизація суспільства та проблема «кліпового мислення»


Інформатизація суспільства та проблема «кліпового мислення»

Останнім часом  громадськість, яка ще здатна мислити, б’є на сполох, відзначаючи наявність феномену так званого «кліпового мислення» та його наслідків для окремої людини вже зараз та для суспільства в цілому в недалекому майбутньому. Достатньо подивитися на деякі заголовки статей в ЗМІ та на відповідних сайтах в Інтернеті:  «Информация – самый сильный наркотик последнего десятилетия», «Джеймс Мартин: тенденции, которые мы наблюдаем, могут угрожать человеческому разуму…», «Клиповое мышление – что это такое?», «Клиповое мышление не созерцательное мышление. Оно отражает состояние мира», «Единый государственный экзамен: формирование личности с примитивным сознанием», «Опасное клиповое мышление», «По поводу пиксельного мышления», «Осторожно! Клиповое мышление», «Клиповое мышление приводит к безграмотности», «Не читают. Кто виноват и что делать?», «Знания в эпоху интернета, телевидения, газет и болтовни»…

У зв’язку з інформатизацією освіти, яка нині сприймається як панацея,  виникають ризики втрати творчої культурно-генеруючої здатності цілих поколінь. Це неминуче, якщо комп’ютерні навички користувача (які створюють ілюзію доступності пізнавальних дій) не супроводжуються логічним осмисленням, операціоналізацією,  теоретичним засвоєнням предметних галузей навчальних дисциплін, широкою культурною асоціативністю у сприйнятті та розумінні процесів життя, живим спілкуванням з викладачем та колегами.

 Під впливом комп’ютерних технологій формується особливий тип мислення, «кліпова» свідомість, яка завдяки ЗМІ та лавиноподібному розвитку й динаміці агресивного маркетингу Інтернету, надзвичайними  темпами набуває масового характеру: кількість людей з «кліповим» (фрагментарним, мозаїчним, піксельним, колажним, калейдоскопічним) мисленням швидко збільшується та підходить до критичної точки, після якої почнуться незворотні зміни у свідомості інших людей та суспільстві в цілому.

Кліпове мислення призводить до: масового синдрому розладу уваги; втрати бажань пізнання нового; знищення потреби та здатності до творчості, чому сприяє постійне використання вторинної інформації на рівні її переробки та комбінування; роздробу в бажаннях та вчинках; невідповідності образу думок образу життя; непослідовності в прийнятті рішень щодо розв’язання проблем, навіть, суто життєвих та послабленню відповідальності за їх наслідки; оперуванню тільки змістами фіксованої довжини, невмінню працювати з семіотичними структурами довільної складності та зосередитися на будь-якій інформації на довгий час; зниженню здатності до аналізу та синтезу; «віртуальної наркоманії» та інтернет-аддикції, залежності від пошуку інформації,  комунікації в мережі та інших видах діяльності людини в інформаційному просторі всесвітньої павутини; антиінтелектуалізму та плагіату; масової неосвіченості молоді та феномену гордовитої захопленості своїм неуцтвом; абсолютної впевненості у своїй правоті, завдяки тому, що люди, які персоніфікують антиінтелектуалізм, не усвідомлюють даної проблеми; диспропорції між формальним та дійсним рівнем знань; різкому зниженню коефіцієнту засвоєння знань та фактичної успішності навчання; фальсифікації оцінки.

Кліпова свідомість передбачає майже повну відсутність раціональних основ та чіткої логіки; формування калейдоскопу, мозаїчності та  фрагментарності сприйняття та вражень; порушення та відсутність будь-яких правил та догм. Абсурд стає «логікою» кліпового мислення. Складаючи картину світу з шматочків елементарного змісту, досягаючи максимуму спрощення при мінімалізації об’єму знака, кліпове мислення в режимі коротких, інтенсивних образів, фрагментарних та тимчасових модульних сполохів інформації (можливо, прагматично цілеспрямованих), створює новий образний ряд в химерній, скороченій, незв’язній формі, який не піддається жодній класифікації. І це є ментальною моделлю сучасної реальності –  часу коротких фраз і думок.

У зв’язку з вищеозначеним виявляється нагальна потреба аналізу впливу новітніх інформаційних технологій на формування особистості й суспільства, у тому числі через призму світоглядних змін.

Г.П. Бахтіна, доцент, директор науково-методичного центру «Системного аналізу і статистики» НТУУ «КПІ»

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій