Ви є тут

Сер Роджер Пенроуз став Почесним доктором НТУУ «КПІ» і прочитав лекцію


Фото. Пенроуз Роджер

30 жовтня в залі засідань Вченої ради НТУУ «КПІ» завідувач кафедри математики Оксфордського університету, відомий вчений, професор, член Лондонського Королівського товариства, почесний професор багатьох університетів і академій сер Роджер Пенроуз прочитав лекцію на тему «Seeing Signals From Before the Big Bang».

Зустріч сера Пенроуза з науковцями, викладачами, аспірантами і студентами КПІ проведено в рамках його візиту в Україну, організованого компанією СКС. Професор Пенроуз вже поспілкувався зі студентами Київського національного університету імені Тараса Шевченка і лекцією в НТУУ «КПІ» він завершує своє перебування в нашій країні.

Оголошення про візит професора Пенроуза викликало велике зацікавлення серед студентів, науковців і викладачів не лише КПІ, але й інших київських університетів і наукових установ. Зал Вченої ради був заповнений задовго до початку. Тож для того, щоб усі, кому не дісталося місця, могли почути лекцію, у Великій фізичній аудиторії університету було організовано пряму її відеотрансляцію.

Перед лекцією відбулося урочисте засідання Вченої ради університету, під час якого ректор НТУУ «КПІ» академік НАН України Михайло Згуровський вручив професору Пенроузу диплом, мантію та пам’ятний знак Почесного доктора НТУУ «КПІ».

– Візит до університету, де вчилися і працювали видатні науковці, імена яких я пам’ятаю з дитинства, – це для мене велика честь, – так розпочав свій виступ сер Роджер Пенроуз. – Тим більше я вдячний за присудження мені звання Почесного доктора НТУУ «КПІ».

Майже тригодинна лекція професора Пенроуза була присвячена проблемам сучасної космології та астрофізики. В ній йшлося про питання історії, але не людства, а Всесвіту, про найновіші відкриття та концепції у цій царині і про його власне бачення проблем, які нині жваво обговорюються в світовому науковому співтоваристві. При цьому, попри високу складність для розуміння непідготовленою людиною предмету досліджень, якими займається професор Пенроуз, і сутності його відкриттів, лекцію він читав так, що навіть студенти, котрі лише почали торувати свій власний шлях у науку, слухали виступ з непідробною цікавістю.

Проте зовсім непідготовлених до сприйняття речей, про які розповідав аудиторії видатний англійський вчений, було не так уже і багато: більшість його слухачів складали люди, для яких дослідження в сфері точних наук – справа життя. Тож розмова після закінчення лекції швидко перетворилася на живе спілкування професіоналів, не байдужих до сьогоднішніх поглядів на закони розвитку Всесвіту. Деякі запитання свідчили, що присутні згодні не з усіма науковими поглядами професора Пенроуза, але саме на це він і розраховував, говорячи на початку своєї лекції, що сподівається не лише на запитання, але й на дискусію.

А закінчилася зустріч своєрідною автограф-сесією: після лекції до професора витягнулася черга бажаючих отримати від нього автограф на одній з його численних книжок.

Довідково

Сер Роджер Пенроуз – один з найвідоміших фізиків-теоретиків і математиків сучасності. Автор теорії «твісторів», яка зіграла визначну роль у розвитку квантової теорії поля; гіпотези «космічної цензури»; теорії «спінових систем», винахідник «мозаїки Пенроуза», що дозволяє за допомогою двох плиток простої форми заповнити безкінечну площину; теорії квантового нейрокомп’ютингу (спільно зі Стюартом Хамероффом), яка розглядає активність людського мозку як квантовий процес, та іншого. Перу професора Пенроуза належать книги, які стали науковими бестселерами, – «Новий розум короля» та «Шлях до реальності». Нагороджений численними відзнаками і преміями, в тому числі премією Альберта Ейнштейна, премією Вольфа з фізики (спільно зі Стівеном Хокингом), медаллю Коплі та іншими. За видатні заслуги в галузі фізики королева Англії удостоїла його титулу рицаря.

Сер Роджер Пенроуз став Почесним доктором НТУУ «КПІ»Сер Роджер Пенроуз прочитав лекцію в НТУУ «КПІ»Лекція Сера Роджера Пенроуза в НТУУ КПІ
x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій