Спитай сьогодні практично будь-кого хто саме зображений на банкнотах Сполучених Штатів Америки, неодмінно почуєш – президенти США. І якщо цей хто-небудь і не згадає всіх поіменно, то хоча б два прізвища він назве – Джорджа Вашингтона й Бенджаміна Франкліна, які увічнені на одно- і стодоларових банкнотах. Більшість навіть без запинки також скажуть, що Вашингтон – головнокомандувач колоністів у війні за незалежність у Північній Америці й перший президент великої держави, а от про Франкліна більше не зможуть додати нічого. Так хто ж він такий, Бенджамін Франклін?

Перш за все, одразу необхідно сказати, що Бенджамін Франклін (Benjamin Franklin) (17 січня 1706 – 17 квітня 1790) ніколи не був президентом США.

Але зробив за життя надзвичайно багато, був просвітителем, ученим, державним діячем, керівником революційного руху в Америці, одним з авторів Декларації незалежності США і Конституції 1787 року, засновником першої в Північній Америці публічної бібліотеки, Американського філософського товариства Пенсільванського університету. З його ім’ям пов’язано становлення й розвиток американської журналістики.

Саме перу цієї надзвичайно мудрої людини з величезним життєвим досвідом належать такі відомі крилаті фрази, як “Час – гроші”, “Не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні”, “Один переїзд дорівнює трьом пожежам”.

Все, чим би не займався Франклін, він робив старанно й сумлінно. Але основною роботою, яку він виконував дійсно із задоволенням і для якої практично не залишалось часу, були теоретичні дослідження й наукові експерименти. Більш-менш регулярна його наукова діяльність тривала недовго – всього п’ять-шість років, і тим більше гідні подиву ті надзвичайні результати, яких він досягнув за цей короткий період у найріз¬номанітніших галузях науки. Франклін докладно дослідив електрику, теплопровідність металів, розповсюдження звуку у воді, цікавився суднобудуванням, геологією, ботанікою, історією, економікою, винайшов блискавковідвід (який в побуті неправильно називають громовідводом), надзвичайно зручний та ефективний камін, яким зараз користуються в усьому світі, а також незамінний атрибут цього каміна – крісло-гойдалку.

Уже в дитячі роки в нього виявилася схильність до винахідництва. Так, одного разу Бен прийшов на берег моря з невеличкими дощечками, виготовленими за розмірами долонь і стоп. Надівши ці імпровізовані ласти, він поплив з такою швидкістю, що його друзі були просто шоковані. Іншого разу хлопець прийшов до моря з величезним паперовим змієм. Дочекавшись попутного вітру, він запустив змія, увійшов у воду, перевернувся на спину і, тримаючись руками за мотузку, поплив ніби під парусом, викликаючи заздрість у однолітків.

У 1753 році Франклін, першим зайнявшись дослідженням атмосферної електрики й довівши електричну природу блискавки, обґрунтував ідею створення блискавковідводу. Щоб оцінити справжній подвиг ученого, треба згадати часи, коли він ставив свої досліди: протягом багатьох століть небо вважалося святістю, а тут звичайний смертний експериментує з “небесним вогнем”. Великий філософ Імануїл Кант проголосив, що Франклін – новий Прометей, який дістав людям вогонь з неба. Але вчений не тільки дістав, але й приборкав цей небесний вогонь, який щороку призводив до загибелі багатьох людей і жахливих пожеж, під час яких вигоряли цілі міста. Нарешті, саме Франклін відкрив позитивний і негативний полюси в електриці та запропонував ввести в цій галузі такі звичні нам поняття, як “плюс” і “мінус”, винайшов плоский конденсатор і сформулював закон збереження електричного заряду. Через багато років його ім’ям у системі одиниць СГС назвали одиницю кількості електрики та електричного заряду – франклін.

Студенти і співробітники нашого університету можуть бачити Франкліна не лише час від часу на американських банкнотах, а навіть щоденно: варто лише піднятися сходами енергокрила першого корпусу – його фігура займає чільне місце в галереї видатних учених-електриків.

...Виходець з народу, п’ятнадцята дитина в сім’ї, Бенджамін Франклін користувався дійсно всенародною любов’ю. Нікого в країні за її історію не ховали з такою шаною, як Франкліна: за його труною йшли двадцять тисяч душ, а конгрес США оголосив двомісячну жалобу по всій країні. І як можна не шанувати Людину, яка весь час жила за сформульованим нею принципом: “Найбажаніші Богу справи – це добрі справи заради людей”!

Афоризми Б.Франкліна

  • Людина живе не тим, що з’їдає, а тим, що перетравлює. Це справедливо для тіла і для розуму.
  • Якщо час найдорожча річ, розтрата часу є найбільшим марнотратством.
  • Якщо ти не хочеш, щоб тебе забули, як тільки помреш, пиши достойні книги або роби вчинки, гідні того, щоб про них писали в книгах.
  • Коли я служу іншим людям, я вважаю, що плачу борги, а не заробляю нагороду.
  • У річках і поганих урядах нагорі плаває найлегше.
  • Хто купує зайве, врешті-решт продає необхідне.
  • Будьте обережні з дрібними витратами: найменша теча може потопити найбільший корабель.
  • Якщо хочете дізнатися про недоліки дівчини, похваліть її перед подругами.
  • Якщо хочеш позбавитися гостя, який набридає своїми візитами, позич йому гроші.
  • Вибирай друга не поспішаючи, ще менше квапся проміняти його.
  • Не можна допомогти тому, хто не бажає слухати поради.
  • Якщо хочеш продовжити своє життя, вкороти свої трапези.
  • Хто стверджує, що гроші можуть зробити все, імовірно сам може зробити все заради грошей.
  • Майстер шукати виправдання рідко буває майстром у чому-небудь ще.
  • Лінь робить всяку справу важкою.
  • Відсутні завжди винуваті.
  • Бачити легко, важко передбачити.
  • Одне сьогодні варте двох завтра.
  • Що почалося гнівом, кінчається соромом.
  • Велика людина звичайно губить себе сама.