Шановні колеги! Дозвольте привітати вас з новим навчальним роком, 18-ою річницею незалежності України і побажати міцного здоров'я та успіхів у роботі. Навчальний рік, що минув, був для нас одночасно і плідним і складним. Складним через економічну та політичну кризу, яка торкнулася всіх ланок суспільства, промисловості, науки, освіти.

Сьогоднішня криза стала неминучою, бо після двадцятирічного піднесення світової економіки, яке почалося з 1980-1985 років, уже до 2000 року потенціал п'ятого технологічного укладу було вичерпано. Великий капітал почав перетікати у спекулятивні сфери з метою отримання надвисоких прибутків. Дедалі він ставав більш віртуальним, відірваним від еквіваленту праці людини. На початку кризи співвідношення віртуального та реального капіталу досягло 10 до 1, що не могло не спровокувати спочатку фінансову, а потім і глобальну економічну кризу, яка веде до тривалої рецесії та занепаду соціальної сфери.

Під час цієї кризи має народитися новий технологічний уклад, основу якого, на наш погляд, сформують поновлювальна енергетика, біоінженерія, генна інженерія, сучасні науки про людину, природу тощо. Тому сьогодні перед природничою наукою і освітою постає важливий виклик – як пришвидшити створення технологій майбутнього, щоб мінімізувати втрати і забезпечити сталий розвиток.

Маємо враховувати, що в кризовий період вища школа здатна і повинна відігравати роль одного з найважливіших соціальних стабілізаторів. При цьому в усіх сферах діяльності людини істотно зростає роль системних, міждисциплінарних знань, необхідних для раціонального й осмисленого оперування величезними потоками різноманітних даних і знань при вирішенні нових, нестандартних проблем.

Наш університет за свою 111-річну історію неодноразово долав гострі суспільні кризи і завжди був попереду у формуванні високоякісного людського потенціалу – інженерів, учених, керівників виробництва, державних діячів. І рік, що минув, не був винятком: університет жив і розвивався ритмічно та в цілому ефективно виконував свою головну місію – забезпечення високої якості підготовки фахівців та проведення наукових досліджень.

Сьогодні на перший план виходять питання структури і якості підготовки не тільки сучасних інженерів, а й інженерів майбутнього, бо університети повинні працювати з 5–10 річним випередженням.

Для цього ми маємо одночасно покращувати якість контингенту студентів як на етапі вступу, так і під час навчання. Підвищувати професійність викладачів. Впроваджувати сучасні навчальні плани та прогресивні технології навчання, основані на органічній єдності навчального, наукового та інноваційного процесів. Поглиблювати інтеграцію з ринком праці, покращувати фінансове, матеріально-технічне та методичне забезпечення нашої роботи. Всі ці фактори в комплексі впливають на кінцевий результат. Вони мають постійно розглядатися нами через призму вимог суспільства до структури та змісту підготовки фахівців і потреб ринку праці в наших випускниках.

Запити суспільства щодо змісту нашої роботи ми можемо оцінювати за результатами вступної компанії. Вона в цьому році була досить складною через недостатньо відпрацьовану систему вступу на рівні МОН України. Відмова від системи доуніверситетської підготовки, невпорядкованість термінів зарахування, необмежений вибір абітурієнтами ВНЗ спричинили хаотичну міграцію вступників між факультетами та навчальними закладами, перетворивши вступ у своєрідну лотерею, замість осмисленої підготовки, вибору і здобуття майбутньої професії.

У цій ситуації університет намагався робити все, щоб зберегти свого абітурієнта. Розуміючи, що КПІ не може знизити рівень вимог до вступників, ми, єдині в Україні, встановили фізику і математику як профілюючі вступні іспити. Серед 6 ВНЗ, що скористалися правом підвищити прохідні бали, тільки КПІ встановив їх на рівні 150. Навіть за таких ускладнених умов вступу до КПІ у нас був досить високий рівень контингенту за балами. Якщо порівняти кількість бажаючих навчатися в КПІ за останні роки, то бачимо, що в цьому році вона кардинально змінилася. Ми мали понад 16,5 тисяч заяв на 3770 місць. За цим показником середній конкурс по університету склав 4,56. Але реальний конкурс за кількістю поданих оригіналів документів був значно нижчим. При цьому він суттєво відрізнявся на різних факультетах. Хоча, врешті-решт, у цьому році ми здійснили набір на бюджетну форму навчання в повному обсязі і тільки дещо не добрали, порівняно з минулими роками, на контрактну форму навчання, для нас ця ситуація має бути дуже хвилюючою.

Перш за все тому, що українське суспільство, послідовно відходячи від науково-технологічного шляху свого розвитку, з кожним роком зменшує запит на інженерні кадри, особливо в базових галузях промисловості. По-друге, об'єктивно зменшується запит суспільства на традиційні матеріалоємні та енергоємні напрямки промислового розвитку, а в КПІ понад 50% інженерних спеціальностей пов'язані саме з такими напрямками. По-третє, ці процеси будуть проходити на фоні демографічної кризи, що має тенденцію до продовження.

Якою ж може бути стратегія поведінки КПІ за таких умов? Насамперед ми маємо переорієнтовувати вектор нашої діяльності на фундаменталізацію підготовки, відходячи від її вузькотехнічного характеру. Такий підхід був притаманний КПІ протягом усієї його історії. Він ґрунтувався на нерозривному зв'язку навчання з науковими дослідженнями та впровадженні їх результатів. Саме ця фундаментальність освіти свого часу забезпечила світове лідерство розробок наших колишніх студентів, потім всесвітньо відомих учених та інженерів. Саме з нею пов'язані численні перемоги наших нинішніх студентів на світових олімпіадах з математики і програмування. Приклади успішних освітянських стратегій, що ґрунтуються на пріоритетній фундаментальній підготовці, сьогодні подають МФТІ, МДУ і деякі факультети КПІ.

Життя буде ставити перед нами також завдання підсилення міждисциплінарності підготовки. Актуальність проникнення інженерії в медицину, біологію, охорону довкілля, економіку, в суспільні процеси вимагатиме від нас швидкої й адекватної відповіді. Для цього нам знадобиться зміцнювати міжфакультетські, міжкафедральні зв'язки, здійснювати реконфігурацію програм та планів підготовки.

Тому пошук своєї затребуваної ніші в суспільстві, що швидко змінюється, є одним з найголовніших завдань для кожного напрямку підготовки, кожної спеціальності.

Гармонізація нашої роботи з потребами ринку праці є наступним, надзвичайно важливим завданням КПІ. Сучасний ринок праці вимагає від молодих фахівців не лише глибоких знань у сфері професійної діяльності, але й уміння працювати в команді, комунікативної компетенції, знань основ управління, комп'ютерної техніки, права, менеджменту, іноземних мов.

Якщо говорити про попит на наших випускників, то він достатньо високий і в останні 5 років становить близько 150 %. Практично всі випускники працевлаштовані, хоч і не завжди за фахом, а про тих, хто вже працює, роботодавці в цілому відгукуються схвально. За їх оцінками, відповідно до рейтингу “КОМПАС” КПІ займає перше місце з підготовки фахівців інженерно-технічних спеціальностей та у сфері інформаційних технологій. Університет також має найвищі показники співпраці з компаніями-роботодавцями.

Для нас є також важливими результати опитування роботодавців, здійсненого центром “Соціоплюс” факультету соціології і права. Майже 73% підприємств задоволені кваліфікацією наших випускників, але вони вважають, що випускники КПІ потребують додаткового навчання, і тільки 10% з них повністю підготовлені до практичної роботи. Роботодавці в цілому високо оцінюють рівень професійної підготовки (це 96 % респондентів), та все ж кожен 5-й випускник має недостатні знання з управлінських дисциплін, інформаційних технологій, права, іноземної мови, щоб якісно виконувати свої професійні обов'язки.

Одним із найважливіших факторів у підвищенні якості підготовки випускників є досконалість та збалансованість навчальних планів і навчальних програм дисциплін. З урахуванням статусу дослідницького університету вони доопрацьовувалися таким чином, щоб підсилити наукову компоненту та забезпечити достатню кількість дисциплін за вибором студентів.

Окрім того, були визначені “магістерські плани прийому” для випускових кафедр, які визначалися виходячи з наявного науково-педагогічного потенціалу кожної кафедри та відповідної навчально-лабораторної бази. Конкурсний відбір до магістратури в цьому році проводився з урахуванням як академічного рейтингу студента за результатами бакалаврської підготовки, так і результатів фахового випробування, а також рівня знань іноземної мови. Важливим є те, що в рейтингу бакалавра бралися до уваги не тільки академічна складова, а й творча компонента, яка враховує креативні здібності майбутнього магістра.

При цьому варто чітко уявляти місце магістра в системі неперервної ступеневої освіти. Наприклад, в Німеччині, Франції, Росії, до яких наша система освіти найбільш наближена, рівень магістра є сходинкою до ІІІ ступеня – доктора філософії (PhD), який, у свою чергу, є сходинкою до наукового ступеня доктора наук (доктора Хабілітованого). У проекті змін до Закону України “Про вищу освіту” передбачається саме введення ІІІ ступеня – доктор філософії, який прирівнюватиметься до кандидата наук за освітньо-науковим рівнем.

Така концепція передбачає взаємне проникнення програм навчання магістра та доктора філософії, що забезпечує ранню наукову орієнтацію магістрів на кінцевий результат, раннє визначення теми дослідження та закріплення наукового керівника ще під час засвоєння студентами магістерської програми.

Шановні колеги! В сучасній системі підвищення якості підготовки фахівців зростає роль викладача і вченого. Визначальними чинниками, як і раніше, є загальна культура, науковий рівень, аналітичні здібності педагога. Серед 2540 викладачів саме допитливих, активних, ініціативних та небайдужих у нас переважна більшість. Щороку Вчена рада університету відзначає 50 кращих викладачів-дослідників та молодих викладачів-дослідників, які гармонійно поєднують навчальну, наукову та інноваційну діяльність. Це здійснюється за трьома основними критеріями: навчально-методична, науково-інноваційна та організаційно-виховна робота. Як наслідок збільшується кількість тих, хто підвищив свою кваліфікацію як в КПІ, так і в інших університетах, наукових установах та на великих підприємствах.

Кадрова політика, яку ми багато років проводимо – це створення сплаву завзятої молоді та мудрої, досвідченої професури. Вона забезпечує подальший розвиток університету та збереження кращих традицій. Робота в цьому напрямку дозволила за останній рік дещо знизити середній вік професорсько-викладацького корпусу (з 52-х до 51,2 року). Хоча цей процес відбувається повільно, і ми маємо рішучіше залучати молодь.

Щоб виявити недоліки на ранніх стадіях виконання навчальних планів, здійснити необхідні корекції, ми вже 4 роки поспіль проводимо комплексний моніторинг якості підготовки фахівців. Такий контроль включає визначення рівня залишкових знань з фундаментальних дисциплін: математики, фізики, інформатики, іноземних мов, професійно-орієнтованих та фахових дисциплін. Визначається якість дипломних проектів та проводиться опитування роботодавців. За результатами моніторингу кафедри щосеместрово мають здійснювати комплексний аналіз своєї роботи та постійно покращувати її.

Важливою для нас є також думка студентів щодо якості навчання в КПІ. Для її визначення центром “Соціоплюс” регулярно проводяться опитування студентів 3-5 курсів. Загальна тенденція отриманих результатів засвідчила, що порівняно з минулим навчальним роком якість навчання підвищилася лише з фундаментальних дисциплін. На високому рівні його оцінили 51,7 % респондентів, що на 10 % більше ніж у минулому році. Над іншими складовими нам ще належить напружено попрацювати. Так, професійну підготовку за обраним фахом добре оцінюють лише 37,2 % респондентів, 44,7 % оцінюють цю компоненту на посередньому рівні і 14,2 % – на низькому рівні.

Дуже тривожним є той факт, що приблизно третина опитаних студентів вважають, що їх кафедра забезпечує низький рівень підготовки у сфері сучасних інформаційних технологій, і лише 44,3 % посередньо оцінюють підготовку з цієї компоненти. Якість навчання з іноземних мов негативно оцінюється 43-ма відсотками студентів. Найгірше студентами була оцінена підготовка з управлінських дисциплін. Лише 17 % респондентів вважають, що вона здійснюється на достатньому рівні. Ці матеріали будуть направлені кафедрам для детального вивчення та вжиття відповідних заходів.

Одним з найважливіших факторів, що визначає якість навчально-наукової діяльності, є рівень її фінансового і матеріально-технічного забезпечення.

У непростих економічних умовах протягом останніх трьох років ми намагалися підвищувати розміри посадових окладів викладачів та навчально-допоміжного складу. Так, оклад професора був підвищений в 4,5 разу, доцента, асистента, методиста – приблизно в 4 рази. Перехід до нових навчальних планів, зменшення кількості іспитів дозволили знизити педагогічне навантаження викладачів з 857 годин у 2005 році до 720 годин у 2009 році. Це дозволяє збільшити обсяг часу для наукової роботи викладачів, що має бути притаманним дослідницькому університету.

Що ж до розвитку матеріальної бази КПІ, то тут є певні позитивні зрушення. Кількість навчальних приміщень у нас щороку збільшується і вже досягла 1633 аудиторій та лабораторій (у 2006 році їх було 1437). Покращується оснащення лабораторій новітньою технікою, розвивається інформаційне забезпечення університету. Активно працює конструкторське бюро інформаційних систем, завершуючи наступну чергу автоматизації навчальної та управлінської діяльності КПІ.

В університеті починає відроджуватися благородна традиція меценатства. Як відомо, коріння цієї традиції сягають часів заснування Київського політехнічного інституту. Про це, до речі, нагадують історичні документи в Державному політехнічному музеї, в яких наводяться імена тих, хто своїми пожертвуваннями сприяв становленню КПІ.

Сьогодні місію меценатства намагається відродити Асоціація випускників Київського політехнічного інституту, до якої входять випускники різних років. Серед них є видатні вчені, державні та громадські діячі, відомі бізнесмени, справи яких яскраво демонструють якість підготовки фахівців нашим університетом.

Це дає підстави сподіватися, що за нашої підтримки меценатство може досягти рівня, який притаманний провідним навчальним закладам світу. Адже кожний випускник вдячний своїй альма-матер, він хоче і сьогодні не залишатися осторонь від неї, зміцнювати її авторитет. Не виключено, що в музеї з'являться імена випускників КПІ – вже наших сучасників зі словами подяки за вагомий внесок у розвиток університету.

Навчально-виховна робота КПІ була спрямована на гармонійне поєднання навчання та наукової діяльності з духовним, фізичним, культурним розвитком молоді.

За останній рік успішність студентів дещо покращилася. Кількість неатестованих студентів з 3-х і більше дисциплін зменшилася, понад 70 % студентів склали іспити у визначений термін, 12 % навчалися на відмінно, близько половини студентів (47,4 %) отримали добрі та відмінні оцінки і лише 5,7 % навчалися на задовільно. На жаль, не всі студенти витримують вимоги КПІ, тому близько 1700 осіб припинило навчання в минулому році.

Водночас студентів, якими ми можемо пишатися, досить багато. Досягнення в спорті, мистецтві, науці є традиційно стабільними для молодих політехніків.

У минулому році 133 студента брали участь у міжнародних та всеукраїнських олімпіадах, з них 10 посіли перше місце, 11 – друге і 14 – третє місця. Протягом минулого навчального року 6 студентів КПІ були лауреатами стипендій Верховної Ради України, 5 – Президента України, 1 – Кабінету Міністрів України. Окрім того, 163 студенти отримували іменні стипендії видатних учених.

Що стосується навчання іноземних студентів, то при помітному покращенні їх успішності вони ще суттєво поступаються своїм українським колегам. Тільки третина студентів-іноземців були атестовані в минулому семестрі з усіх дисциплін, а 23 з них були відраховані за результатами сесії. Нас хвилює також і кількість правопорушень з боку іноземних студентів. Міжнародному і профільним факультетам потрібно підсилити увагу до їх навчання, до побутових умов, до створення доброзичливої, творчої атмосфери у студентських групах та гуртожитках.

Окрім турботи про навчання студентів, не залишалася поза увагою спортивно-оздоровча, культурно-просвітницька і патріотична робота. Протягом минулого року в Центрі культури та мистецтв проведено майже 300 культурно-масових заходів, 25 днів факультетів. На базі постійно діючої виставки картин Г.І.Синиці організовано понад 20 художніх виставок. Студентами і викладачами представлено майже 1000 робіт. Проведено низку щорічних творчих конкурсів, у т.ч: “Таланти КПІ”, “Містер КПІ”, “Королева КПІ”, “Випуск магістрів”, “День КПІ”, “День першокурсника”, живий ланцюг “Єднаймося в КПІ”. Активно працювали 16 гуртків художньої самодіяльності та інші колективи. Команда КВК “Політех” стала переможцем м. Києва та України. Університетські шахісти також стали переможцями турніру м.Києва та України серед команд ВНЗ. Активно втілюється програма “Формування культури дозвілля як способу профілактики негативних явищ у студентському середовищі”.

Важливу роль у втіленні цих та багатьох інших справ відіграють органи студентського самоврядування. Вони ґрунтуються на розгалуженій мережі студентської ради та студентської профспілки. Варто відзначити діяльність Наукового товариства студентів та аспірантів КПІ, яке традиційно проводить конференції молодих учених, організовує літню школу “Досягнення та застосування сучасної інформатики, математики та фізики”. За активною участю товариства проводяться щорічні відкриті міжнародні студентські олімпіади з програмування “КПІ-open”.

Шановні колеги! Отримавши у 2007 році статус дослідницького університету , ми перейшли до розбудови його організаційних та наукових засад за моделлю трикутника знань: освіта – наука – інновації. В інноваційному середовищі КПІ почали реально співпрацювати викладачі, студенти і науковці з фахівцями високотехнологічних компаній, інвестиційних фондів та бізнес-структур.

Серед найважливіших завдань департаменту науки та інноватики була і залишається підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації. Торік було знято обмеження на набір до аспірантури за держзамовленням, і ми змогли збільшити прийом порівняно з 2007 роком приблизно вдвічі. Але навіть та кількість аспірантів, яку ми на сьогодні маємо – трохи більше 500, не може нас влаштовувати. Для університету такого масштабу, як наш їх має бути в 4-5 разів більше. А минулорічні показники – 11 докторських та 81 кандидатська дисертація мають викликати у більшості інститутів і факультетів КПІ серйозне занепокоєння і спонукати підсилити цю ланку роботи.

Приємно відзначити колектив факультету соціології і права, на якому протягом року захищено 1 докторську і 9 кандидатських дисертацій, електроніки (захищено 3 докторських і 5 кандидатських дисертацій), менеджменту і маркетингу, біотехніки і біотехнологій, приладобудівного, де захищено по 6-8 кандидатських дисертацій. Особливо хочу відзначити досягнення факультету лінгвістики, де після багатьох років напруженої роботи захищено 1 докторську та 6 кандидатських дисертацій.

Важливим показником роботи дослідницького університету є участь студентів у виконанні наукових робіт кафедр, проведенні наукових досліджень, розробці програмних продуктів, підготовці наукових статей, виступів на наукових конференціях.

Хоча частка таких студентів за останній рік подвоїлася, цей показник майже втричі нижчий, ніж у відомих дослідницьких університетах, де до 30 % студентів, включаючи всіх магістрантів, беруть безпосередню участь у наукових дослідженнях. Приємно відзначити, що кількість публікацій студентів значно зросла – з 1917 у 2007 році до 3184 у 2008 році.

Більш активно почала здійснюватися інтеграція науки з навчальним процесом, зокрема, новітні наукові результати увійшли до 30 підручників та 107 навчальних посібників. Науковцями й педагогами започатковано 27 нових навчальних програм, 89 навчальних курсів, оновлено 213 дисциплін.

У минулому році співробітники нашого університету, викладачі та науковці виконали значну кількість наукових робіт загальним обсягом 50 млн грн. З них 170 держбюджетних робіт, 173 виконувалися за госпдоговірною тематикою на замовлення 140 підприємств України. Досвід показав, що всі дослідження університету гармонійно групуються за наступними комплексними програмами: “Сталий розвиток”, “Енергетика та енергозбереження”, “Космічна техніка та робототехніка”, “Інформаційні технології”, “Екологія”, “Ре-

сурсозбереження”, “Нові матеріали і прилади”. У виконанні цих програм беруть участь практично всі факультети та кафедри університету.

У минулому навчальному році КПІ суттєво підвищив професійність і правову компетентність у сфері захисту інтелектуальної власності. Лідерами у цій роботі стали ММІ, ІХФ і ПБФ.

Значно покращилася видавнича діяльність, зокрема було видано 101 монографію, опубліковано 4834 статті, з них 773 в зарубіжних журналах, зроблено 1697 доповідей на різних конференціях. Це в середньому на 20 % більше, ніж рік тому.

Продовжувався розвиток Науково-технічної бібліотеки імені Григорія Івановича Денисенка. Тільки за 2008 рік кількість читачів зросла на 2 тис. і склала 45 тис. 462 особи. Отримано 47 тисяч нових надходжень, відкрито 80 автоматизованих робочих місць.

Ми продовжили розвивати Державний політехнічний музей, відкривши новий відділ історії авіації і космонавтики, в якому розміщено понад 400 експонатів. На його базі відбулося відкриття експозиції І.І.Сікорського, присвячене 120-річчю від дня народження видатного конструктора. У заході взяли участь делегації авіакорпорації “Sikorsky Aircraft Corporation” (США), керівники органів державної влади України, авіакосмічного комплексу України, Росії та США, вчені, студенти, представники дипломатичного корпусу.

Важливо, що досягнення наших викладачів та науковців отримали визнання на різних рівнях. Академіками НАН України обрано Юрія Івановича Якименка та Олександра Олександровича Ключнікова (останній працює в Славутицькій філії КПІ). Директор ФТІ Олексій Миколайович Новіков нагороджений орденом “За заслуги” III ступеня. Завідувач кафедри Володимир Петрович Тарасенко отримав Державну премію України в галузі науки і техніки. Почесне звання “Заслужений діяч науки і техніки” отримали професори Валерій Володимирович Булдигін, Геннадій Борисович Варламов, Віктор Демидович Романенко. Заслуженими працівниками освіти України стали Андрій Єлісейович Бабенко (ММІ), Михайло Іванович Прокоф'єв (РТФ), Почесне звання “Заслужений винахідник України” отримав Ігор Олегович Мікульонок.

Приємно, що нашим молодим науковцям к.т.н. Геннадію Володимировичу Порєву та к.т.н. Тетяні Євгенівні Шубіній призначено гранти Президента України для підтримки наукових досліджень молодих учених на 2009 рік.

Ми щиро вітаємо наших колег з цими досягненнями і зичимо їм подальших творчих успіхів.

Міжнародна діяльність є важливою ділянкою нашої роботи, вона сприяє підвищенню авторитету КПІ у світі і є важливим джерелом у структурі фінансових надходжень.

Наш університет має міжнародні контакти з науковими центрами та університетами майже всіх регіонів світу.

Перш за все поширювалася співпраця з європейськими країнами. Стартували програми подвійної магістратури і аспірантури з провідними вищими технічними навчальними закладами Франції і Німеччини – Паризьким Еколь політехнік, та Дрезденським технічним університетом.

На якісно новий рівень виходить наша співпраця з університетами Швеції і Польщі. Під егідою ЮНІДО в КПІ розпочинає роботу Національний центр чистого виробництва.

Посилилося співробітництво вчених України та Росії у сфері геоінформатики. За участю Світових центрів даних Росії та України (останній відкрито в КПІ) організовано Східноєвропейський регіональний кластер Світової системи даних. Це важливий крок до єдиного інформаційного простору для наукових досліджень.

До особливостей минулого року можна віднести створення спільно з іншими країнами 11 навчально-наукових центрів, це: Українсько-німецький центр, Українсько-корейський освітній IT центр; Академія підприємства CISCO; Інформаційний центр Естонії, Центр трансферу технологій та менеджменту знань, Навчально-науково-демонстраційний центр сучасних технологій компанії “Dow Chemical” (США), Центрально-Східно-Європейський інститут сталого розвитку та інші. Якщо ж додати ще 20 спільних лабораторій та центрів при факультетах, то можна констатувати активну діяльність КПІ у сфері міжнародних відносин.

Разом із цим потребує підвищення якість цієї роботи. Відсутність англомовних сайтів і слабкі маркетингові дослідження суттєво знижують її ефективність. Необхідно й надалі підсилювати роль міжнародної складової в роботі всіх факультетів і кафедр, сприяти зануренню студентської молоді в різноманітні її форми, закріплювати практику студентських сервісних загонів при організації й проведенні міжнародних заходів.

Турбує все ще слабка “управлінська вертикаль” за цим напрямом. Дефіцит кваліфікованих управлінських кадрів призводить до втрати значних можливостей у міжнародній діяльності, а саме міжнародних проектів, у т.ч. по 7 РП ЄС. Якщо Варшавська політехніка має 87 проектів, ССТУ (Туреччина) – 95, Талліннський університет технологій – 38, то КПІ – один!

Шановні колеги! Стабільна діяльність колективу була б неможливою без чіткої роботи господарських та соціальних служб університету щодо утримання матеріальної бази і подальшого її розвитку, створення належних умов для навчання, проживання і відпочинку студентів та співробітників.

Реалізуючи третю чергу розвитку університету, ми продовжили капітальне будівництво та проектування гуртожитків і навчальних корпусів. Це:

  • добудова до навчального корпусу № 35;
  • відродження історичного авіагаражу для розміщення відділу “Авіація і космонавтика” Політехнічного музею;
  • будівництво студентського гуртожитку на 740 місць по вул. Виборзькій;
  • добудова навчального корпусу № 30 та будівництво гуртожитку на 350 місць.

У стадії проектування знаходяться:

  • навчально-лабораторний корпус факультету авіаційних і космічних систем по вул. Борщагівській, 48;
  • гуртожиток на 600 місць по вул. Металістів;
  • міні-спортивний комплекс за бібліотекою;
  • навчальний центр інформаційних технологій, створюваний за участю Республіки Корея;
  • навчальний корпус по вул. Політехнічній, 10 і корп. факультету менеджменту та маркетингу.

Велика робота проведена щодо благоустрою території, зокрема завершено реконструкцію парку КПІ, площ біля корпусів № 1 та № 4, виконано перший етап реконструкції вул. Політехнічної під пішохідну зону, відремонтовано Музейну площу, облаштовано студентські сквери по вул. Політехнічній та біля корпусу № 4, зроблено майданчики для паркування авто поблизу 7-ми корпусів. У цьому році плануємо завершити благоустрій вул. Політехнічної і скверу біля корп. № 4.

Значна увага приділялася утриманню студентського містечка, де мешкає понад 14000 студентів. У цілому в студмістечку зроблено суттєві покращення, але воно потребує постійного розвитку. Велику допомогу студмістечку надали колективи інститутів та факультетів: ФІОТ, ФММ, ВІТІ, ІТС, ВПІ, ТЕФ, ФПМ та інших.

Покращилося оздоровлення студентів та співробітників КПІ. Найбільш популярними стали пансіонат “Маяк”, в якому у 2009 році оздоровилося 959 студентів і 848 співробітників, та студентський табір “Політехнік” на Київському морі. Був відроджений і повноцінно запрацював після тривалої перерви пансіонат “Сосновий”. Окрім того, 166 студентів відпочили в туристичному таборі “Глобус” у Карпатах.

У минулому році вирішувалися житлові та інші соціальні проблеми співробітників університету. Сьогодні на квартирному обліку перебуває 112 осіб, до товариства забудовників прийнято 206 заяв, розподілено 28 квартир.

Шановні колеги! На завершення виступу хочу стисло окреслити наші завдання на поточний рік і найближче майбутнє.

У навчальній роботі, як і раніше, головною метою буде забезпечення високої якості підготовки кадрів на основі покращення якості контингенту студентів, підвищення професійності викладачів, впровадження нових методів і технологій навчання, підсилення фундаментальної та практичної підготовки, глибокої інтеграції навчального, наукового та інноваційного процесів.

Нам належить розвивати систему відбору талановитої молоді через доуніверситетську підготовку КПІ за програмою “Майбутнє України” та безпосередню роботу факультетів і кафедр зі школами, коледжами і технікумами.

Необхідно і надалі покращувати підготовку магістрів на основі трикутника знань: освіта – наука – інновації та поширити практику поєднаної підготовки “магістр”–”кандидат наук” з визначенням відповідних вимог до кафедр, наукових керівників та студентів.

Маємо вжити заходів щодо постійного підвищення кваліфікації викладачів, поєднуючи їх викладацьку і дослідницьку роботу, використовуючи рейтингову систему оцінювання діяльності науково-педагогічних працівників.

Маємо вдосконалити систему заохочення кращих викладачів, кафедр та керівників науково-педагогічних шкіл за високу якість роботи.

Необхідно продовжити омолодження викладацького складу, залучаючи до педагогічної діяльності передусім випускників аспірантури і магістрів та сформувавши перспективні програми кадрового забезпечення кафедр.

Ми повинні вдосконалити систему контролю якості підготовки фахівців на основі щосеместрового комплексного моніторингу залишкових знань, аналізу відгуків роботодавців про якість підготовки випускників університету та їх кар'єрного зростання.

Маємо активізувати співпрацю з роботодавцями на основі прямих договорів, розширити бази практики та працевлаштування випускників КПІ відповідно до вимог ринку праці.

Наукову роботу необхідно спрямувати на отримання кінцевого результату, на залучення до неї більшості викладачів, студентів старших курсів з метою досягнення кожним підрозділом результатів, які відповідають критеріям дослідницького університету.

У цій сфері маємо вважати основними завданнями:

  • покращення кількісних і якісних показників підготовки наукових кадрів, здійснення заходів щодо запровадження науково-кваліфікаційного рівня “доктор філософії”;
  • активізацію інноваційної діяльності, створення і промислову реалізацію власних інноваційних розробок на базі наукового парку “Київська політехніка”;
  • забезпечення діяльності Відділення цільової магістерської підготовки для НАН України через виконання спільних проектів, залучення магістрантів до виконання досліджень в установах академії, підготовку ними магістерських дисертацій за результатами проведених досліджень;
  • розширення використання сучасних інформаційних технологій, у тому числі можливостей Центру суперкомп'ютерних обчислень, Світового центру даних при КПІ, наповнення сайтів університету і підрозділів, порталу “НаукаІнформ” інформаційними ресурсами стосовно впровадження новітніх технологій. </li>

У міжнародній діяльності маємо розширити співпрацю з університетами-партнерами, втілюючи програми академічної мобільності, розвитку співпраці з ними. Продовжити створення спільних міжнародних центрів, розширити наукові контакти викладачів та науковців КПІ із зарубіжними партнерами. Підвищити ефективність виконання міжнародних контрактів із закордонними партнерами із збереженням прав інтелектуальної власності та підготовкою кадрів, спроможних організовувати й виконувати міжнародні проекти;

Господарським службам необхідно продовжити програму розвитку третьої черги університету, особливу увагу приділити корпусам та гуртожиткам з ознаками деформації конструкції. Продовжити добудову корпусу № 35, гуртожитку по вулиці Виборзькій, завершити реконструкцію вулиці Політехнічна, розпочати будівництво корпусу ФАКС, міні-спортивного комплексу, гуртожитку по Індустріальному провулку, провести підготовчу роботу з проектування та будівництва двох нових навчальних корпусів.

Шановні колеги! Завдання, які стоять перед нами, достатньо складні. Але ми маємо спільними зусиллями їх вирішувати. Вітаю вас, шановні друзі, з новим навчальним роком, бажаю міцного здоров'я, творчих здобутків і успіхів у роботі.

Дата події