Ви є тут

Міждисциплінарність. Інтернаціоналізація. Міжнародний інститут?



Витоки ідеї. Проблема "кадрового вакууму" для міжнародної управлінської вертикалі – відома.

І хоча Вченою радою нашого університету приймалися рішення щодо підготовки менеджерів міжнародної сфери через навчальний процес на ФСП, ФММ, ФЛ, ВПІ в аспірантурі, але системного рішення знайдено не було. Ми могли б більше делегувати вихованців КПІ і до органів управління за міжнародними напрямами – так, як це роблять інші університети, що готують "міжнародників".

Сказане – лише "поштовх" для осмислення й інших проблем. Наприклад, щодо недовикористовуваних можливостей у зовнішньоекономічній діяльності, в підвищенні конкурентоспроможності наших випускників та ін.

Нові рішення можна було б пошукати на основі поглиблення міждисциплінарності в конструюванні змісту навчального процесу відповідно до сучасних потреб і країни, і КПІ.

Ці рішення мають базуватися на тенденціях і глибоких традиціях міждисциплінарності починаючи з періоду становлення університету, що ще в 1903 році відзначав Д.І. Менделєєв.

Комплексний – міждисциплінарний – підхід до створення інноваційних технологій завжди був притаманний науковим школам КПІ. Проекти студентів проф. Є.О. Патона потребували синтезу знань з математики, фізики, механіки суцільних середовищ, опору матеріалів, матеріалознавства, дизайну, перспектив містобудування.

У царині наукових шкіл КПІ сформувалися всесвітньо відомі вчені І.І. Сікорський, С.П. Корольов та ін., які саме на засадах міждисциплінарності створили проривні технології, що змінили світ.

Міждисциплінарний підхід слід розуміти як спосіб взаємодії між науками, коли пізнання досягається лише при поєднанні зусиль окремих наук.

Міждисциплінарна побудова змісту освіти за 42-ма спеціальностями КПІ ґрунтується на залученні переважно природничо-технічних наук (нанотехнології, біотехнології, авіаційно-космічні технології), "підняти" які можна лише за участю групи факультетів – через відповідні наукові дослідження та освітні програми.

При цьому КПІ завжди був спроможним до швидких змін.

Коли у 2002 році група експертів Зальцбург-семінару оцінила перелік спеціальностей КПІ як застарілий, протягом всього 2–3 років було посилено міждисциплінарні (на стику із інформатикою) підходи до змісту навчального процесу – практично на 75% кафедр.

А зараз, коли сферами застосування "критичних технологій" VI технологічного укладу прискорено стають нанорозмірні виробництва (наноенергетика, молекулярна, клітинна та ядерна техніка, біоміметика, нанобіоніка), стволові клітини, інженерія живих тканин, до чого мають відношення і вчені КПІ, – багато хто просто не встигає адаптуватися до такої "дивовижної" термінології, не кажучи вже про сутність змін, швидких змін!

І це – результат поглиблення міждисциплінарності, включення у "партнерство" нових комбінацій різнонаправлених наук, які раніше до розв'язання таких проблем не залучалися.

Вимоги інтернаціоналізації. Сьогодні перед університетом постало масштабне завдання поглиблення інтернаціоналізації: посилення міжнародної компоненти в усіх складових діяльності, вихід на організацію досліджень і освітніх технологій підготовки фахівців, конкурентоспроможних на світових ринках праці; реформування за моделлю сучасного технічного дослідницького університету лідерського типу; набуття статусу високорейтингового університету за міжнародно визнаними критеріями, збільшення кількості іноземних студентів та візит-професорів; забезпечення зростання економічних показників. Без сприйняття нашою ментальністю ідеї поглиблення міждисциплінарності вирішити це завдання неможливо.

Нетрадиційні (для минулого) приклади поглиблення міждисциплінарності. Традиційна міждисциплінарність в КПІ реалізовувалася в навчальному процесі за 18 галузями знань, 42 спеціальностями та 168 спеціалізаціями, гармонізованими із практично всіма фундаментальними, прикладними, інженерними науками, – в алгоритмічному полі, яке може бути названо "розподіленою міждисциплінарністю" ("розподіленою" на всі кафедри, освітні програми і наукові школи університету).

В останні роки спостерігаємо тенденцію розширення такої "розподіленої міждисциплінарності" за рахунок, так би мовити, "партнерства" з науками, які в минулому "не проявляли" себе у взаємодії з природничо-технічною сферою через наукові проекти і освітні програми.

Приклади:

– КПІ та Медуніверситет створили медико-інженерний факультет (сьогодні – факультет біомедичної інженерії);

– На міждисциплінарній основі: економіка – екологія – соціальна сфера розвивається методологія сталого розвитку, діють Центрально-Східно-Європейський інститут сталого розвитку, Світовий центр даних "Геоінформатика і сталий розвиток"  (дослідження), курс "Аналіз сталого розвитку суспільства" викладається всім студентам КПІ;

– На міждисциплінарних стиках інформатики і потреб національної безпеки в КПІ сформувалася потужна наукова школа кібернетичної безпеки, визнана у світі;

– Варшавська юридична школа, заснована ще в 1808 році імператором Наполеоном, прагне розвинути міждисциплінарну наукову і освітню взаємодію із КПІ і його Інноваційною екосистемою;

– Рух стартап-проектів міждисциплінарного характеру з кожним роком стає в Україні потужнішим; інноваційне підприємництво – як навчальна дисципліна – читається всім студентам КПІ;

– Менеджмент у поєднанні з потребами оборонного комплексу породив магістерську освітню програму "Управління в сфері оборонно- промислового комплексу;

– "Партнерство" інформатики і права дозволило відкрити в КПІ перспективну міждисциплінарну спеціальність "Інформаційне право".

Отже, медицина, економіка, соціологія, право, захист інтелектуальної власності, спорт та ін. готові до взаємодії із "розподіленою міждисциплінарністю" КПІ і бачать в цьому перспективи своєї участі в розв'язанні актуальних проблем, нетипових для минулого.

На жаль, "прикладом навпаки" в цьому плані поки виступають науки, предметом яких є міжнародна сфера.

"Розподілена міждисциплінарність" КПІ програє від того, що такі науки не є сьогодні нашими повноцінними "партнерами". Вища школа поки не забезпечує на системному рівні підготовку фахівців на перетині  технічних наук і міжнародної сфери.

У вишах України за спеціальностями "Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії", "Міжнародні економічні відносини", "Міжнародне право" навчаються близько 7000 студентів.

Готуються фахівці й за міждисциплінарними магістерськими спеціалізаціями: "Екологічна та енергетична безпека в міжнародних відносинах", "Міжнародне підприємництво", "Європейське конкурентне право" (Київський національний університет ім. Тараса Шевченка); "Бізнес-аналітика та міжнародна статистика", "Міжнародний бізнес" (Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна); "Управління проектами" (Східноєвропейський національний університет).

Чи могли б аналогічні спеціалізації – з урахуванням особливостей "розподіленої міждисциплінарності" КПІ – бути у нас? Безумовно, могли б! Підготовка фахівців міжнародного профілю в Україні залишає "вільні депо" і для КПІ.

І в консультаціях з деканами факультетів автори отримали підтвердження бажання, щоб такі міждисциплінарні спеціалізації з'явилися якнайшвидше.

Вихованці наукових шкіл КПІ будуть конкурентоспроможнішими на світових ринках і досягнуть вищих результатів, якщо на професійному рівні володітимуть мовами, технологіями міжнародних зносин і зовнішньоекономічної діяльності, навичками риторики, ведення міжнародних переговорів, стандартами протоколу і етикету, спеціальними інформаційними технологіями і технічними засобами їх захисту в міжнародному просторі.

Органи державної влади і їх структури конче потребують фахівців, підготовлених у середовищі "розподіленої міждисциплінарності" КПІ, але з посиленою міжнародною складовою.

Доцільність структурно-організаційного оформлення "партнерства" наук міжнародного профілю із вже існуючими в КПІ технічними спеціальностями – очевидна.

Це забезпечить, сказати б, "сервіси міжнародної сфери" – для кожної технічної спеціальності свої, – корисні для ефективних конкурентоспроможних дій.

Університету потрібна структура нового профілю, яка візьме на себе здійснення цього завдання.

Якою буде її назва (Міжнародний інститут, Інститут глобального розвитку, Інститут магістерських міжнародних програм), структура (спеціалізації можуть бути відкриті на базі вже діючих в КПІ спеціальностей, і не тільки "прямого міжнародного" забарвлення), моделі, механізми створення, інформаційні пакети змісту спеціалізацій та ін. – все це потребує окремої розмови.

За розпорядженням від 6.03.2018 №5/34 групі фахівців доручено вивчити кон'юнктуру ринку праці та інші аспекти, пов'язані з підготовкою на міждисциплінарних стиках технічних наук та міжнародних зносин, і внести пропозиції.

Що дасть університету створення структури такого профілю, реальне включення методології міжнародних наук до "технічної ментальності" університету?

Ми отримаємо фахівців нової якості, спроможних посилити позиції КПІ на міжнародній арені (і всередині країни), насамперед – у сфері міжнародного інноваційного підприємництва. Конкурси абітурієнтів для вступу до КПІ підвищаться. Конкурентоспроможність випускників КПІ в багатьох сферах діяльності, про які сьогодні ми ще навіть не здогадуємося, посилиться. Кадри нового типу будуть затребувані органами влади, оборонними структурами, міжнародними організаціями всіх рівнів, КПІ зробить свій новий внесок у реалізацію політики країни в міжнародному вимірі.

Збільшаться надходження від зовнішньоекономічної діяльності.

Для "внутрішніх потреб" університету буде сформовано "критичну масу" управлінців, спроможних до структурно-організаційної перебудови системи менеджменту міжнародної сфери, що сприятиме введенню КПІ в коло сучасних технічних дослідницьких університетів світу лідерського типу.

*   *   *

Автори не пропонують, що і як треба вирішувати. Наша мета – привернути увагу громадської думки: створення в КПІ "Міжнародного інституту" – назріло і перезріло.

… На установчому засіданні робочої групи, коли вперше були озвучені міркування стосовно цього, професор Ю.Ф.Зіньковський так окреслив свою позицію: "Із створенням в КПІ Міжнародного інституту ми запізнилися років на п'ятнадцять".

Цю думку поділяють і автори.

С.І. Сидоренко, керівник ДМС
К.В. Юдкова, заступник голови Комісії з поглиблення інтернаціоналізації університету
А.В. Ковтун, керівник оргвідділу ДМС

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій