Напередодні скорботного дня 40-х роковин катастрофи на ЧАЕС на базі КПІ ім. Ігоря Сікорського пройшла Всеукраїнська наукова конференція "Чорнобильська катастрофа: медичні, екологічні та соціальні наслідки через 40 років". Проводилася вона за підтримки Міністерства освіти і науки України та Національної академії наук України.
Конференція об'єднала у стінах НТБ ім. Г.І. Денисенка фахівців-атомників, медиків, екологів, демографів, соціологів, істориків, представників органів державної влади та академічної спільноти і, звісно, ліквідаторів катастрофи. Вони обговорювали довгострокові наслідки цього найбільшого в ХХ сторіччі техногенного лиха та сучасні підходи до забезпечення радіаційної безпеки. Основні теми і напрями роботи цього масштабного форуму було визначено на його першому пленарному засіданні.
"Та жахлива аварія є символом жалю, болю, скорботи і водночас мужності та самопожертви, – наголосив на початку роботи конференції ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського А. Мельниченко. – Сьогодні існує певна паралель: українські військові жертвують собою, щоби захистити нашу державу, зокрема і від атак на ядерні об'єкти, запобігаючи можливій катастрофі. Адже всім відомо, що на початку повномасштабного вторгнення ворог захоплював Чорнобильську атомну електростанцію, а також окупував Запорізьку АЕС, і це несе серйозні загрози ядерній безпеці нашої країни".
… Того дня не було забуто і про випускника КПІ, Героя України Олександра Лелеченка. Під час покладання квітів до його пам'ятника біля корпусу №20, ректор підкреслив, що ім'я Героя назавжди закарбовано у літописі університету. А. Мельниченко нагадав про подвиг заступника начальника електроцеху ЧАЕС Олександра Лелеченка, який ціною власного життя захистив світ від ще жахливішої катастрофи, перекривши доступ до джерела аварії вибухонебезпечного водню. Також на церемонії покладання квітів своїми спогадами про ліквідацію наслідків катастрофи поділився з присутніми випускник КПІ 1967 р., завідувач лабораторій НН ІАТЕ Костянтин Ноженко.
На фото: біля пам'ятника О.ЛелеченкуВнесок випускників, інженерів, науковців нашого університету в справу ліквідації наслідків аварії важко переоцінити. Скажімо, А. Мельниченко згадав про те, як у перші ж дні після аварії на станції постала проблема стрімкого поширення радіоактивних забруднень транспортом, що працював на ліквідації наслідків аварії та евакуації населення з навколишньої території. Ефективну технологію з очищення радіоактивної води після миття транспортних засобів запропонувала група вчених з лабораторії радіохімії хіміко-технологічного факультету (нині ФАПІЕ) КПІ – Олександр Петрович Шутько (засновник кафедри екології та технології полімерів – ред.), Анатолій Дмитрович Крисенко та Віталій Павлович Басов. До речі, Анатолій Крисенко брав участь у конференції і розповів її учасникам про те, як розроблялася та впроваджувалася ця технологія.
На фото: А. КрисенкоНині у фокусі досліджень інженерів і науковців КПІ ім. Ігоря Сікорського серед інших і такі галузі, як радіоекологія та радіохімія, дезактивація територій, розробка методів очищення поверхонь від радіонуклідів, екологічний моніторинг, зокрема оцінка впливу катастрофи на довкілля в умовах реальної воєнної небезпеки. "Сьогодні роль українського науковця є дуже важливою для забезпечення глобальної ядерної безпеки", – впевнений Анатолій Мельниченко.
"Члени створеної торік парламентської тимчасової слідчої комісії вивчають медико-соціальні, екологічні проблеми, спричинені наслідками аварії на ЧАЕС, – зазначив перший заступник Голови Верховної Ради України, Голова Наглядової ради КПІ ім. Ігоря Сікорського Олександр Корнієнко на пленарному засіданні. – На порядку денному реконструкція безпечного конфайнменту над четвертим енергоблоком ЧАЕС після влучання туди рашистського дрона. Внаслідок удару, а відтак – пожежі, споруда втратила герметичність, відновити яку дуже складно. Проте проведення комплексу робіт з відновлення функцій конфайнменту – у найближчій перспективі. Україна виконує свої міжнародні зобов'язання щодо гарантування роботи всіх технологічних об'єктів на ЧАЕС". До того ж, додав він, вчені і практики з медицини та медико-біотехнологічних напрямів науки забезпечують використання накопиченої за 40 років після катастрофи інформації у протоколах, що допомагають рятувати світ попри виклики українсько-російської війни… А ще, Україна звертається з усіх медіамайданчиків нашої країни та світу із закликом сприяти звільненню 37 інженерів ЗАЕС, які змушені працювати в умовах російської окупації, причому двоє фахівців перебувають у важкому фізичному стані. І також відзначив значну роль дослідників та інженерів КПІ ім. Ігоря Сікорського у справі розвитку ядерної енергетики та безпеки.
До учасників конференції за допомогою засобів телекомунікацій звернувся Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Маріано Гроссі. Він, до речі, зауважив: "Конференція – доказ дієвого співробітництва між КПІ ім. Ігоря Сікорського та МАГАТЕ. Адже майже рік тому ректорат вашого університету на полях 69-ї сесії Генеральної конференції МАГАТЕ урочисто підписав Практичні домовленості між КПІ і Міжнародним агентством з атомної енергії. Це є свідченням високої довіри міжнародного професійного товариства до потенціалу українського закладу вищої освіти та до фахового досвіду науковців, що дозволяє їм робити внесок у розв'язання глобальних викликів у сфері ядерної енергетики і безпеки".
На фото: Рафаель Маріано ГроссіУ виступі заступника Міністра освіти і науки України Дениса Курбатова пролунала думка про те, що нині на часі зміна навчальних програм з підготовки інженерів-атомників, які мають засвоювати, зокрема, й досвід фахівців з Аргонської національної лабораторії, одного з найстаріших та найбільших науково-дослідних центрів Міністерства енергетики США (DOE). Вже відбулося узгодження з нею заходів з підготовки меморандуму про співпрацю, який визначить рамки спільних з американськими науковцями та інженерами програм – від досліджень до розроблення сучасних освітніх курсів для двох українських закладів вищої освіти, одним із яких є КПІ ім. Ігоря Сікорського. Актуальним є й удосконалення програм для інженерів-атомників, адже найближчими роками планується оновлення реакторних установок на українських АЕС. Вирішення нагальних проблем на об'єкті "Укриття" та в новому інженерному конфайнменті, виведення ЧАЕС з експлуатації залишатиметься злободенним завданням як для України, так і людства загалом. "Наша мета полягає у тому, щоб залучити вітчизняних дослідників, представників української наукової школи з ядерної енергетики та радіаційної безпеки на діючих АЕС до найсучасніших світових проєктів з поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим паливом, – сказав заступник Міністра. – Важливими на даний час є і формування засад культури пам'яті про наслідки аварії, забезпечення науково обґрунтованого наративу для протидії зовнішнім ворожим маніпуляціям у цій сфері".
Порушували учасники пленарного засідання й питання медичних аспектів наслідків катастрофи на ЧАЕС. Українські науковці володіють масивом даних щодо впливу іонізуючого випромінювання, встановлено достовірний прямий зв'язок між впливом радіоактивного йоду та підвищенням ризику розвитку раку щитоподібної залози (РЩЗ) у дітей і підлітків. Ці результати враховано в міжнародних рекомендаціях щодо боротьби з цією хворобою.
Присутніх від імені Президента Національної академії медичних наук України (НАМНУ) привітали віцепрезидент НАМНУ Ігор Лурін, постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Юрій Вітренко, голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова, академік-секретар НАН України Андрій Русанов, перший заступник генерального директора ДУ "Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології, онкології НАМН України" Віктор Сушко, міський голова м. Славутича Юрій Фомічов та інші.
Свою роботу конференція продовжила у секціях, де науковці представили новітні дослідження у галузях екології, радіобіології та соціального захисту постраждалих осіб. Результати цих обговорень стануть основою для розробки нових методичних рекомендацій та державних програм у сфері ядерної й екологічної безпеки.
КПІ ім. Ігоря Сікорського став майданчиком Всеукраїнської наукової конференції «Чорнобильська катастрофа: медичні, екологічні та соціальні наслідки через 40 років» — одного з ключових заходів, які університет організував у памʼять про трагедію Чорнобиля.
Конференція об’єднала для міждисциплінарного діалогу атомників, медиків, екологів, демографів, істориків, соціологів, ліквідаторів аварії на ЧАЕС, представників органів державної влади та академічної спільноти.
✔️ Участь у заході взяли: Перший заступник Голови Верховної Ради України, Голова Наглядової ради КПІ ім. Ігоря Сікорського Олександр Корнієнко, Заступник Міністра освіти і науки України Денис Курбатов, Перший віцепрезидент НАН України Вячеслав Богданов, Голова Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова та інші високопосадовці. Прозвучало відеозвернення Генерального директора МАГАТЕ Рафаеля Маріано Гроссі та представника України при міжнародних організаціях у Відні Юрія Вітренка.
На фото: Голова Наглядової ради КПІ ім. Ігоря Сікорського Олександр Корнієнко
Учасники зосередилися на осмисленні наслідків Чорнобильської трагедії, пошуку дієвих рішень і запобіганні подібним викликам у майбутньому.
ℹ️КПІ ім. Ігоря Сікорського відіграв важливу роль у подоланні наслідків катастрофи. Уже в перші дні після аварії фахівці хіміко-технологічного факультету розробили мобільну технологію дезактивації радіоактивно забруднених вод, що дала змогу оперативно очищувати великі обсяги.
📌 Символом мужності та професіоналізму є випускник Київської політехніки Олександр Лелеченко — заступник начальника електроцеху ЧАЕС, який у ніч аварії запобіг новому вибуху, відвернувши ще трагічніший розвиток подій. Він посмертно удостоєний звання Героя України.
У межах конференції відбулося покладання квітів до пам’ятника герою-ліквідатору аварії на ЧАЕС Олександрові Лелеченку.
🤝 Щиро дякуємо організаторам події — Міністерству освіти і науки України, Національній академії наук України та КПІ ім. Ігоря Сікорського — за консолідацію наукової спільноти навколо важливої для країни теми.