Іван Діомидович Жуков (1860 - ?) - професор, хімік-технолог.

По закінченні курсу на фізико-математичному факультеті Харківського університету працював у лабораторії професора Фрезеніус у Вісбадені. У 1885 призначений лаборантом при лабораторії технічної хімії в Харківському університеті і в тому ж році перейшов лаборантом в Харківський технологічний інститут, де завідував лабораторією кількісного аналізу. У 1895 був відряджений за кордон для вивчення організації лабораторій, що займаються приготуванням дріжджів чистої культури і способів застосування дріжджів чистої культури в різних виробництвах, заснованих на бродінні. Для цієї мети працював у лабораторіях у Копенгагені, Берліні, Гейзенгейме, Мюнхені та Сан-Міхел і відвідав багато заводів.

Після повернення в 1896 читав курс «Мікроорганізми бродіння і застосування їх в техніці» і завідував цімотехніческой лабораторією інституту. У 1899 був відряджений міністром фінансів за кордон, де працював у лабораторії цукрозаводчиків в Берліні і на цукровому заводі в Дормагені. Після повернення в 1901 і захисту дисертації удостоєний ступеня ад'юнкта Київського політехнічного інституту і призначений там же екстраординарним професором по кафедрі технології, а з 1903 ординарним. З 1911 по 1917 роки був ректором КПІ.

Основні праці: Gahrund Koncurenzversuche mit verschiedenen Hefen (Wochenschrift f. Brauerei, 1896); Цимотехнические заметки (Зап. Южно-русск. Общ. технол., 1897); Das Versenden der Beinzuchthefen (Zeitschr. f Spiritusindustrie, 1899); Ueber den Einfluss der Temperatur auf die Loslichkeit des Zuckers in Losungen von Nichtzucker (Zeitschr. d. Vereins d. Deutschen Zuckerindustrie, т. 50 ); Материалы к вопросу о патокообразовании. Влияние качества, концентрации несахара и температуры на растворимость сахара в растворах несахара (Киев, 1901).; Заводское приготовление масляно-кальциевой соли (Труды первого Менделеевского съезда) та інші.