Ви є тут

Микола Федотович Біляшівський - фундатор бібліотеки КПІ


У  читальній залі  бібліотеки КПІ, 1902 р.

24 жовтня 2017 р. виповнилось 150 років від дня народження Миколи Федотовича Біляшівського (1867–1926) – академіка Української академії наук, археолога, мистецтвознавця, етнографа, музейника,  першого бібліотекаря КПІ.

Народився Микола Федотович в Умані на Черкащині, у родині священика. Навчався в 2-й київській гімназії, відомій своїми проукраїнськими настроями. Досить згадати, що викладали там історики Михайло Драгоманов та Володимир Науменко, біограф Шевченка Михайло Чалий та художник Іван Сошенко.

У гімназійні роки Біляшівський цікавився нумізматикою, часто бував у церковно-археологічному музеї при Київській духовній академії, де захопився музейною справою і долучився до збору експонатів.

Микола Федотович БіляшівськийВищу освіту майбутній вчений здобував у Київському і Новоросійському (м. Одеса) університетах. За основним фахом – юрист. Як вільний слухач закінчив курс на природничому факультеті Московського університету – вивчав географію, етнографію, антропологію.

Декілька років Микола Федотович присвятив роботі в державних архівах Російської імперії, зокрема в архіві Царства Польського у Варшаві. Вивчаючи історичні документи, ввів до наукового обігу велику кількість фактів з історії України XVI–XVIII століть. А після знайомства з Михайлом Грушевським Біляшівський став допомагати у зборі матеріалів для наукових робіт видатного українського історика.

На замовлення барона Ф. Штейнгеля в містечку Городок, на Волині, створив перший в Україні приватний музей і протягом 1895–1916 рр. був його науковим керівником.

Біляшівський стояв і біля витоків української археологічної науки: під час розкопок на Княжій горі поблизу Канева відкрив літописне давньоруське місто Родень; багато років друкувався  в журналі "Киевская старина" і своїм коштом видавав "Археологическую летопись южной России" (назву "Україна" вживати в Російській імперії не дозволяли) – перше в Україні спеціалізоване наукове періодичне видання з питань охорони історико-культурних пам'яток.

Але найголовнішою працею М.Ф.Біляшівського стала організація і відкриття Київського музею старожитностей і мистецтв,  або художньо-промислового і наукового музею, який він очолював протягом 1902–1923 рр. Сьогодні на базі колекцій цього музею діють Національний художній, Національний історичний музеї України і Національний музей українського народного декоративного мистецтва. 

Серед багатьох напрямів культурної розбудови України, що ними займався Микола Федотович, була і організація фундаментальної наукової бібліотеки Київського політехнічного інституту. Він фактично заклав основи унікальної книжкової колекції, якою і сьогодні користуються дослідники і студенти університету.

Відомо, шо Микола Федотович написав листа В.Л.Кирпичову з проханням взяти його на посаду бібліотекаря в новозаснованому Київському політехнічному інституті.  До роботи Біляшівський став 1 серпня 1898 р. і  пропрацював тут приблизно три с половиною роки.  Попри досить короткий період, він чимало зробив для розбудови бібліотеки. За цей час були налагоджені безпосередні відносини із закордонними видавництвами і книжковими фірмами, засновано журнальний відділ, складено абетковий і схему до систематичного каталогу, упорядковано і затверджено статут бібліотеки.

З документів відомо, що в помічники Біляшівському від початку діяльності дали неписемну людину і можливо він сам заповнював перші інвентарні книги. Цікавими є записи в книзі "Б.К.П.И. Журналы. 1898–1902. Материальная книга Библиотеки Киевского Политехнического Института…". Вони стосуються інформації про те, хто замовляв і хто подарував те чи інше видання. Серед імен замовників і дарувальників – професори і викладачі інституту, відомі київські вчені, інженери, громадські організації ХІХ– початку ХХ ст.

Сьогодні унікальні матеріали з історії виникнення і початку діяльності Київського політехнічного інституту і його бібліотеки  зберігаються у відділі рідкісних і цінних документів. Бібліотечна спільнота однієї з найстаріших університетських книгозбірень пам'ятає і шанує свого першого директора.

Марина Мірошниченко, зав. відділу рідкісних і цінних документів НТБ ім. Г.І. Денисенка

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій