Чверть століття тому сталася техногенна катастрофа на Чорнобильській АЕС. Та проблеми, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії, актуальні і сьогодні. Їх вирішення неможливе без ґрунтовних наукових досліджень. Усі ці роки наукова робота кафедри хімічної технології композиційних матеріалів ХТФ значною мірою була підпорядкована чорнобильській тематиці.
У Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут" 19 квітня відбувся Міжнародний форум "За мир, взаєморозуміння і співробітництво заради безпечного світу".
Після четвертої річниці аварії на Чорнобильській АЕС жахливі наслідки цієї катастрофи гостро проявились у вигляді спалаху онкологічних захворювань у дітей.
Щорічно наприкінці квітня багато жителів нашої планети, особливо України, Білорусі й Росії, згадують ті страшні весняні дні 1986 року, коли величезні території з унікальним рослинним і тваринним світом раптом стали майже позбавленими життя.
Наш університет є активним учасником співробітництва з науково-освітньою сферою Японії, цей напрям пріоритетний для міжнародної діяльності КПІ. Як колективний член Української Ради Миру Київська політехніка бере участь у миротворчих заходах у контексті цього співробітництва.
З 13 по 17 травня в нашому університеті пройшла ХІІ Міжнародна конференція студентів, аспірантів та молодих учених «Екологія. Людина. Суспільство», у якій взяли участь близько 150 молодих науковців та студентів з України, Росії, Польщі, Білорусі, Швеції та США.
Незважаючи на географічну віддаленість наших країн, є загальні риси, що поєднують наші народи. Перше, на жаль, – це трагічний досвід радіоактивного опромінення. Друге – прагнення до збереження духовної самобутності, закладеної в багатстві культур та історії обох країн.
“Галино Миколаївно, машина прибуде о 17-й. Постарайтесь встигнути приготувати миючі композиції для Чорнобильської АЕС” – пролунали по телефону слова секретаря партійного комітету КПІ М.К. Родіонова 15 травня 1986 р. о 12-й годині. А потім ректор КПІ Г.І.
У перший же день аварії, коли скупа на правду інформація з грифом “цілком таємно” ще тільки надходила у найвищі інстанції, а обмежене коло вчених лише прогнозували можливі наслідки катастрофи, з духмяним теплим вітерцем з Полісся та багатоводною течією Славутича на місто насувалась підступна загр
